Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Два місяці, з середини січня до середини березня, тривав перший зимовий блок пілотного проєкту «Курс гірської підготовки», який цього року започатковано за ініціативи Генерального штабу ЗС України. АрміяInform уважно стежила та інформувала читачів про його перебіг. І ось настав час підбити попередні підсумки.
Участь у курсі взяли понад 100 військовослужбовців
Насамперед нагадаю, що метою цього пілотного проєкту є підготовка кваліфікованих кадрів, передусім для гірсько-штурмових бригад, Сил спеціальних операцій, інших військових формувань, які виконують завдання в гірській місцевості. «Курс гірської підготовки» проводиться спільно з Федерацією альпінізму та скелелазіння України й має два блоки: зимовий і літній. Власне зимовий — завершено. Його першопрохідці — курсанти-випускники Національної академії сухопутних військ факультету бойового застосування військ і кілька офіцерів цього видового навчального закладу.
— За ними продовжили військовослужбовці багатьох навчальних центрів, частин Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, Військової служби правопорядку, гірсько-штурмових бригад, курсанти Військової академії (м. Одеса). Загалом Курс гірської підготовки охопив близько 15 військових колективів Збройних Сил і навіть «Об’єднану багатонаціональну тренувальну групу — Україна» (JMTG-U). Його пройшли понад 100 українських військових і 5 американських із вищезгаданої тренувальної місії, — повідомив головний спеціаліст відділу фізичної підготовки управління доктрин і індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки ГШ ЗС України Микола Шевяков.
Керівник тренінгів Микола Шевяков 8 разів сходив на Говерлу
Саме ця людина була практичним виконавцем пілотного проєкту Генштабу. Микола Іванович зустрічав кожен заїзд і кожну групу військовиків. Тренував у горах, водив гірськими хребтами, піднімався на вершини гір, зокрема Говерлу та Петрос. За цей проєкт він 8 разів сходив на найвищу гору країни й загалом находив засніженими схилами 483 кілометри!
— Як і планувалось, під час зимового блоку відпрацьовані такі питання, як: пересування гірською місцевістю, організація страховки та самостраховки, забезпечення життєдіяльності в автономних умовах, ночівля в сніжній ямі, категорійне альпіністське сходження маршрутами 1Б складності, пошуково-рятувальні роботи у засніжених горах тощо, — розповів Микола Іванович.
У горах немає інтернету і GPS, тому треба вміти орієнтуватися на місцевості «старими» методами й засобами
— Які питання виявилися складними як психологічно, так і фізично для учасників проєкту, що треба додати під час наступного такого курсу? — запитав у Миколи Івановича з огляду на два місяці гірської підготовки.
— З того, що одразу впало в око — деяким військовим бракує витривалості. Вони не звикли багато ходити. Тому багатокілометрові марші даються їм украй важко. А тут ще й пересіченою місцевістю, по снігу. Адже за курс військовослужбовці мали здолати 70-80 кілометрів гірською місцевістю зі спорядженням, яке в середньому важило двадцять кілограмів. Відповідно, немає сили здолати маршрут, немає ентузіазму. Тут додається психологічна складова. Тому військові повинні бути в хорошій фізичній формі! Більше тренуватися, займатися спортом у пункті постійної дислокації, — зауважив Микола Шевяков.
Іще серйозно «спіткнулися» військові в орієнтуванні на місцевості й топографії. У горах немає зв’язку, відповідно немає інтернету, а з ними GPS-навігації й мап Google. І все, що називається, приїхали… До того ж в середньому 30 % маршів відбувалися у темну пору. А приблизно 20 % — в умовах обмеженої видимості до 20–30 метрів.
— У цьому плані приємно згадати одного сержанта — інструктора Центру гірської підготовки, який перед цим проходив службу в 3-му полку спецпризначення ССО. Він у дуже несприятливих погодних умовах (за видимості буквально до 5 метрів!) під час десятикілометрового маршу відхилився від кінцевої точки лише на 10 метрів. Це дуже круто! Але то виняток із правил! Більшість просто «блукала». Але і за таких умов військові теж повинні вміти орієнтуватися й діяти! А більшість за наявності сучасних гаджетів просто не вміє чи забула, як користуватися компасом і рахувати кроками, — зауважує Микола Іванович.
Чи романтично ходити горами в ураганний вітер і мінус 27 за Цельсієм?!
За словами Миколи Шевякова, 4-5 днів для такого курсу замало. Він виходить надто стислим. Треба хоча б 10 днів. Тож надалі він має бути тривалішим і насиченішим!
— Звісно, для виконання завдань у горах треба мати відповідне спеціальне спорядження. Бо навіть сучасна військова форма для цього непридатна. Взуття й одяг мають бути дихаючими, непроникними для вологи, легкими й теплими, зробленими з використанням сучасних мембранних тканин на кшталт Gore-tex. Такого обмундирування в арсеналі Збройних Сил немає. А в диких умовах воно відіграє ключову роль, — зі свого великого досвіду розповідає спортсмен-альпініст.
До речі, кілька слів про екстремальну романтику, в якій доводилось деколи виконувати сходження і тренування учасникам проєкту.
— Максимальна температура, яку я зафіксував за цей час, була 8 градусів за Цельсієм, а мінімальна мінус 27! Це було одного ранку, коли ми прокинулись у сніговій печері й вийшли на вулицю, — говорить Микола Шевяков. — Швидкість вітру в кілометрах за годину сказати не можу, але деколи він був ураганним. Таким, що тебе просто зносить, якщо льодорубом не зачепишся за поверхню. Хоча таких вітряних днів було небагато — всього кілька. Сніговий покрив у деяких місцях був такий, що довжини щупа бракувало, а він має 3 метри! Коли ми рили сніжні печери на ночівлю, то могли переконатися, що подекуди він сягав 5-6 метрів!
Літній блок тепла не чекатиме!
Микола Шевяков уже планує проведення літнього блоку «Курсу гірської підготовки». Орієнтовно він має стартувати за два тижні.
— Будемо дивитися як по погоді, так і епідеміологічній ситуації у країні. Його проведення відбуватиметься в одному зі скельних районів на Заході України. Найімовірніше, в Івано-Франківській області, але остаточно рішення ще не ухвалено, — розповів про плани Микола Іванович.
Під час цього етапу відпрацьовуватимуть такі питання, як-от: пересування скельним рельєфом, організація страховки на скелях, самостраховка, рятувальні роботи, організація навісної переправи, забезпечення життєдіяльності в автономних умовах, пересування скельним рельєфом у складі підрозділу тощо. На відпрацювання цих та інших навичок даватимуть тиждень.
— На літній блок військовим треба підготувати відповідне альпіністське спорядження, страхувальні системи, мотузки, карабіни. У кого цього не буде, обіцяє допомогти військовим Федерація альпінізму та скелелазіння України, — додав Микола Шевяков.
Наприкінці курсу його учасники складатимуть комплексний іспит представникам Федерації альпінізму та скелелазіння України. Ті, хто його успішно складуть, отримають посвідчення і значок «Альпініст України».
АрміяInform обов’язково триматиме читачів у курсі й про цей етап гірської підготовки наших військових.
Фото автора та Миколи Шевякова
