Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Воїн 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади загинув 18 березня під час обстрілу наших позицій проросійськими збройними формуваннями.
Того дня представники збройних сил РФ відкрили вогонь із застосуванням стрілецької зброї, великокаліберних кулеметів, гранатометів різних систем, мінометів калібру 82 мм та 120 мм. Унаслідок обстрілу молодший сержант Віктор Пасєка дістав смертельне поранення в голову.
Проводжали в останню путь, крім рідних і близьких загиблого захисника, його бойові побратими, представники оперативного командування «Захід», керівництво Хмельницького гарнізону, місцевих органів самоврядування, представники патріотичних громадських організацій, волонтери, духовенство та містяни.
Дядя Вітя свого борщу не скуштував…
— Віктор Степанович служив у нашому взводі з кінця минулого року. До того він був у мінометній батареї, — розповів головний сержант 3-го гірсько-штурмового взводу Денис. — Багатьом з нас за віком і багатим життєвим досвідом він був як батько, тому й кликали ми його — дядя Вітя. Це прекрасна, добра й чуйна людина. Дуже сильно любив своїх онуків, дочку свою любив, постійно про них розповідав. Як з ними бавився, як вони бігли, летіли, падали в обійми, зустрічаючи дідуся. Завжди першим проявляв розумну ініціативу в усьому. Я кажу йому: «Дядь Вітя, вам вже 55, є молоді хлопці, їм простіше буде справитись». А він мені: «Ти на мій вік не дивись. Ми всі тут разом — команда. Я на світі прожив трохи більше вашого, тому як, де і що зробити знаю і вмію добре». Він бігав, стрибав, був дуже витривалим, у свої 55 міг дати фору 20-річним. В останній свій день він приготував на наш взвод смачний український борщ, та сам його так і не скуштував. У серпні 2021 планував звільнятися, хотів бути біля внуків Артема і Владислава, бачити, як вони ростуть і мужніють, — пригадав Денис.
Командувач військ оперативного командування «Захід» генерал-майор Сергій Шаптала у своєму слові зазначив, що молодший сержант Віктор Степанович Пасєка виконував бойове завдання, захищаючи Україну, щоб ми з вами жили краще.
— Від імені особового складу військ оперативного командування «Захід» висловлюю щирі співчуття рідним, близьким, друзям через втрату нашого бойового побратима. У знак пам’яті про молодшого сержанта Пасєку від Головнокомандувача ЗС України вручаю грамоту пошани та скорботи його доньці Ользі, — сказав командувач, став на коліно перед донькою і передав грамоту.
Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин зі свого боку підкреслив, що хмельницька громада переживає направду дуже велику і болючу втрату.
— Саме сьогодні, третьої неділі березня, працівники всієї житлово-комунальної сфери відзначають своє професійне свято. Багато років відзначав його і Віктор Степанович. Він більше ніж 30 років пропрацював водієм тролейбуса й перевіз нашим містом десятки тисяч містян і гостей Хмельницького. Цілком можливо, що і сьогодні він приймав би вітання на сході України від своїх друзів і рідних з Хмельницького. Та він обрав інший шлях і пішов захищати кожного з нас, пішов захищати нашу Українську державу, аби ми з вами мирно жили в Україні, яку він сильно любив, як і свою сім’ю, — підкреслив мер.
Поховали героя на Алеї Слави міського кладовища, поруч із тридцять одним іншим захисником України з Хмельницького, які віддали свої життя в російсько-українській війні.
Герої не вмирають!
Фото автора
