Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
У сучасному світі неможливо уявити будь-яку армію без зв’язку. Як показує фактично столітній досвід, ті збройні сили, в яких найкращий зв’язок та засоби управління військами, мають значну перевагу під час бойових дій. Основне завдання військових зв’язківців незмінне протягом десятиліть – безперебійна і стійка передача інформації на всіх рівнях.
Без військових зв’язківців неможливі скоординовані дії підрозділів, і як наслідок – невиконані бойові завдання. Коли зникає зв’язок, війська стають фактично сліпими.
Кореспондентам АрміяInform вдалося поспостерігати на одному з полігонів поблизу Чернігова, як військові зв’язківці відточують свої навички під час тактико-спеціального заняття, та розпитати начальника штабу – першого заступника командира батальйону зв’язку капітана Вадима Третильницького про те, що мають вміти військові зв’язківці.
За його словами, насамперед безпосередньо на засобах зв’язку працюють солдати та сержанти. Крім того, вони повинні вміти їх налаштовувати, а це не просто. Адже потрібно добре орієнтуватися на різній місцевості, оскільки станції виставляються відповідно до азимута.
Якщо ж говорити про сержанта – начальника апаратної, то він має розумітися на всіх засобах зв’язку, які є в його підпорядкуванні, та паралельно вміти організувати роботу підлеглого особового складу, розуміти в комплексі всі ці процеси. Так, серед його підлеглих є: лінійний наглядач, який відповідає за кабельні лінії; механік – за апаратуру всередині апаратної; оператор – підтримку зв’язку, налаштування супутника тощо.
Капітана Вадим Третильницький зазначив, що будні зв’язківців не є легкими, бо доводиться налаштовувати зв’язок незалежно від погодних умов, місцевості й не завжди все вдається так, як хочеться.
– Основне для нас – безперебійний зв’язок. Для прикладу, якщо в піхоти є етапи наступу або відступу, то зв’язок повинен бути завжди і стійким. Це і є основною специфікою нашої служби, – розповів офіцер.
За його словами, у зв’язківця повинні бути гарні фізичні та психологічні якості. Адже з одного боку, встановлення обладнання вимагає гарної фізичної підготовки. З іншого – якщо якесь обладнання вийшло з ладу, необхідно не впадати в паніку і мати холодну голову для того, щоб швидко зрозуміти, що робити, та полагодити поламання.
– Одним із основних критеріїв для зв’язківця є технічний склад розуму. Адже без роботи на відповідній апаратурі цю професію неможливо уявити взагалі, – відзначив капітан Вадим Третильницький.
Начальник штабу – перший заступник командира батальйону зв’язку наголосив, що зв’язківець повинен володіти аналітичним складом розуму. Адже це точна професія, яка вимагає виконання не тільки фізичної праці, а й розумової діяльності.
Порівнюючи працю зв’язківців на мирній території та в районі бойових дій, капітан Вадим Третильницький розповів, що вона відрізняється хіба що умовами. Адже на війні доводиться прокладати зв’язок від штабів і до передових позицій – ротних та взводних опорних пунктів, і це вносить корективи в сам процес.
– Ми контролюємо всі засоби, які є в наших мережах. Відповідно, коли трапляється якесь поламання, то ми одразу бачимо, на якій ділянці вона трапилася. Після цього ми туди їдемо, усуваємо несправності, якщо є можливість, то переналаштовуємо, – зазначив офіцер.
Фото: Дмитро Юрченко
