Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Хорватія має намір використовувати високий науково-технічний потенціал військово-промислового комплексу України у проєктах з оснащення й модернізації своєї військової техніки.
З цією метою у Загребі відбулася зустріч Міністра оборони Хорватії Маріо Баножича з представниками українського ДП «Державне Київське конструкторське бюро ««Луч», хорватських компаній FER, TVZ, Ingra, Geolux за участю почесного консула України у республіці Хорватія Івіцею Піричем.
Захід відбувся у межах створеного в ЄС Європейського оборонного фонду (EDF), головною метою якого є підвищення ефективності європейської оборонної політики. Це необхідно, оскільки наразі в Євросоюзі немає єдиного підходу до формування спільної безпеки на континенті, тому що ця система потребує додаткових витрат. Так, на озброєнні країн Європи є понад 170 різних типів бойових систем, що вшестеро більше, ніж мають США.
Планується, що в розпорядженні Європейського оборонного фонду повинно бути €13 мільярдів. 4 мільярди — на співфінансування досліджень упродовж 2021–2027 років, 9 мільярдів — на розвиток європейського оборонного виробництва.
Хорватія як член ЄС завдяки Європейському оборонному фонду отримує можливість здійснити проєкти, пов’язані зі своїм військово-промисловим комплексом. Україна може стати в цих ініціативах важливим стратегічним партнером, оскільки Рада ЄС встановила загальні умови, за яких держави, що не входять у союз, можуть бути запрошені до участі в окремих проєктах оборонного співробітництва.
На практиці після того, як третя держава подає заявку на участь у конкретному проєкті, учасники мають одноголосно домовитися, чи відповідає цей запит усім умовам, і повідомити про це Раду та Високого представника. Рада має ухвалити остаточне рішення, чи відповідає участь третьої держави в проєкті необхідним умовам.
Як тільки третю державу приймуть, члени проєкту домовляються про адміністративну угоду з цією третьою державою, визначаючи дату початку, тривалість, припинення й етапи участі.
— Міністерство оборони продовжуватиме інформувати й заохочувати хорватські компанії до активної участі в Європейському оборонному фонді. Ми високо цінуємо науковий потенціал українського ОПК щодо подальшого взаємовигідного співробітництва в модернізації й розвитку хорватської армії, — підкреслив Міністр оборони Хорватії Маріо Баножич.
Він теж висловив упевненість, що в України й Хорватії є потенціал і можливості для взаємного співробітництва. І це одна з головних умов для здійснення проєктів, які може профінансувати Європейський оборонний фонд.
Як повідомив почесний консул України в Хорватії Івіца Пірич, учасники зустрічі домовилися, що узгодження позицій триватиме на зустрічах, які заплановані до проведення у майбутні місяці на території Хорватії.
Крім цього, у планах взаємного співробітництва — питання участі ЄС в оздоровленні та реабілітації українських військовослужбовців у Хорватії й перспективні підходи в реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу.
— Хорватія має великий досвід роботи з воїнами-ветеранами, накопичений у 1990-ті. Статус захисника нині має понад 500 тисяч осіб. Тобто дев’ята частина населення. Обидві наші держави зацікавлені в поглибленні співпраці з лікування, реабілітації, соціалізації й наданні всебічної державної підтримки демобілізованим ветеранам. Я б дуже вітав приєднання до цього проєкту посла України в Хорватії Василя Кирилича, посла Хорватії в Україні Аніци Джамич і почесного консула Хорватії в Україні Сергія Фаткуліна, — підсумував Івіца Пірич.
Олег Міро для АрміяInform
