Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Життя важке, коли весь світ протистоїть тобі або коли ти думаєш, що це так. Цього тижня дезінформація віддзеркалює цей настрій, який яскраво випромінюють прокремлівські ЗМІ.
Почнемо з висвітлення форуму в Давосі. За даними прокремлівських ЗМІ, західні медіа замовчували виступ президента Путіна і це є прямим проявом русофобства. Насправді, як простежили дослідники Східного Страткому, про президента Росії згадували The Washington Post, Time Magazine, Bloomberg, Deutsche Welle, South China Morning Post, Le Monde, El País, Corriere Della Sera, Süddeutsche Zeitung й інші. Крім цього, Світовий економічний форум і Reuters транслювали виступ Путіна, так само як і інших світових лідерів, у прямому ефірі.
Кремлівське твердження, що міжнародна критика Росії, спричинена русофобією, відбилася у настроях світу проти РФ. Усім давно зрозуміло: така тактика — це класичний крок, що відвертає увагу від незручних для Кремля питань. А втім, прокремлівська медіа-екосистема, вочевидь, ставить за мету поширювати страх на основі, як стверджується, побоювань Заходу.
У центрі уваги продовжує перебувати тема Олексія Навального. Дискомфортні запитання, як російський уряд поводиться з опозиційним політиком, кремлівські ЗМІ виправдовують безліччю неправдивих повідомлень, пов’язуючи все зі втручанням у ці події Заходу. Наприклад, «західні еліти сфабрикували історію отруєння Навального, щоб підтримати міф про російську агресію». Або більш екстравагантне: «Навальний — маріонетка трьох (!) західних спецслужб і кишеньковий президент, навчений глобалістами на заміну Путіну». Навіть рішення Європейського суду з прав людини з вимогою звільнити Навального є політичним втручанням! Зокрема, за версією «Россия 24», це підтверджує, що ЄС консолідується зі «своїм агентом» і робить це без жодного посилання на юридичні аргументи… Дарма, що ЄСПЛ є навіть не інституцією Євросоюзу, а Ради Європи, членом якої, до речі, є РФ з усіма відповідними правами та обов’язками.
Найбільше зворушує, що на тлі всіх «циркових трюків» з російськими звинуваченнями Заходу у втручанні з Москви лунає цілком діловий голос, що, мовляв, сама ж Росія… не втручається у справи інших країн! Ви обуритесь і скажете: це вже занадто, адже ще зовсім свіжі у пам’яті події в Придністров’ї, Грузії, зрештою, війна у нас, в Україні. Та не дивуйтеся, в Москві на все є елегантна інтерпретація. Зокрема прокремлівська екосистема медіа рефренить, що Захід втручався у справи України у 2014 році. Західні країни спровокували переворот (Майдан) після відмови тодішньої влади України підписати «несприятливу» Угоду про асоціацію з ЄС. Метою Заходу було встановити зовнішній контроль в Україні. Його інструмент — революція. І це спрацювало. «Подивіться лишень, — волає російський агітпроп, — Україна нині під очевидним контролем Заходу!» Насправді Україна є суверенною державою і партнером ЄС, а не учасником кабального (і тут справді не посперечаєшся) Митного союзу, вперто нав’язуваного Росією у тому ж 2014 році.
Усе це змушує дивуватися, що ж за поняття — «втручання» і «контроль» — у книзі Кремля? Адже саме РФ порушувала й продовжує порушувати міжнародне право. Водночас «контроль», і це очевидно, дуже важливе слово у кремлівському словнику дезінформації. У багатьох її інформаційних кампаніях присутній зловмисний агент, який контролює події за лаштунками. Наративи російської дезінформації, присвячені ЄС, останніх днів — не виняток. Наприклад, російські ЗМІ стверджували: геополітичну гру Європи контролюють США, а чиновники ЄС керуються власними корпоративними інтересами й наполегливими побажаннями Вашингтона. А ще Захід, а точніше Сполучені Штати, теж здійснюють контроль через менші країни. Наприклад, русофобську Польщу, підконтрольну англосаксам, яка (сміх і гріх) планує… окупувати Білорусь. Також Латвія провокує конфронтацію з Москвою, щоб отримувати економічну підтримку із Заходу…
Частина російської дезінформації, що пов’язана з ЄС, зосереджена на санкціях. Цього разу кремлівські ЗМІ породили у цій тематиці дещо новеньке: мовляв, ЄС втратив більше від санкцій, ніж РФ. Насправді дослідження показують: усе навпаки. Санкції призвели до кумулятивних втрат експорту до Росії. Водночас для ЄС вони вилилися всього в 0,2 % ВВП. Ефект санкцій проти РФ діє через пригнічення зовнішньої торгівлі та зменшення надходження іноземного капіталу, що суттєво послаблює її економічний розвиток з 2014-го.
На завершення пропоную відійти від аналізу тенденцій і просто посміятися. Дякувати неймовірним старанням майстрів агітпропу з РФ, у темі України їхні дописи просто б’ють усі рекорди за безглуздим креативом.
Отож, новий перл — російський ресурс ryb.ru й інші сповістили: міністерства оборони Швеції та України домовились про розміщення 12-го миротворчого батальйону шведських сухопутних військ у селі Карлівка, що на Полтавщині. На думку української влади, це допоможе «боротися з російською агресією» проти Донбасу та Криму. «Урочистий прийом шведських солдатів відбудеться 23 лютого, коли Україна відзначає День горя і сорому. Під час підготовки до церемонії вже підняли прапори ООН, Швеції та ЛГБТ-руху».
Усміхнулися? Чудово! Це найкращий спосіб сприймати вигадки російських майстрів з виробництва фейків…
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський провів телефонну розмову із головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Чарльзом Брауном.
Російський танк, що їхав в наступ, був підбитий з Javelin і продовжив свій шлях з полум’ям зі всіх отворів.
Після чергової російської атаки на Дніпропетровську область на полі у Криворізькому районі була виявлена бойова частина керованої авіаційної ракети Х-59..
На сімсот шістдесят четвертій добі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України зафіксовано 48 бойових зіткнень, 4 ракетних та 77 авіаційних ударів.
Президент України провів зустріч із делегацією політичної групи Європейського парламенту Renew Europe на чолі з президенткою групи Валері Айє.
Міністерство оборони України запропонувало розпочати роботу над законодавчим визначенням поняття «кібервійна».
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…