Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» відкриє новий артоб’єкт у Києві. Інсталяцію «Погляд у минуле» відкриють 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, на проспекті Перемоги, 10 — біля Міністерства освіти і науки України, повідомляє пресслужба КМДА.
«27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам’яті. І завдяки таким проектам, як «Погляд у минуле», наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилась», — зазначила директорка Департаменту культури Діана Попова.
Інсталяція «Погляд у минуле» авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути в минуле. У два кам’яні валуни вмонтовано монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, який нацисти скоїли в Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об’єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф майже 80 років тому.
«Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Ми ніколи не дізнаємося, як звали загиблих на цій фотокартці, цей зв’язок із минулим назавжди перервано, тому дерево-монумент позбавлено коренів. Ми використали для інсталяції саме сухостійний дуб, який уособлює життя, обрубане смертю. Мета цієї інсталяції — посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість зазирнути в минуле і відчути цінність і крихкість сьогодення», — розповідає Анна Камишан.
За її словами, дерево з інсталяції пройшло термічну обробку, що робить його стійким до впливу навколишнього середовища. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни доставили з Лезниківського кар’єру. Після видобутку вони не піддавалися ніякій додатковій обробці. Це символізує намір не трактувати події минулого, а дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.
«Цей проєкт багато в чому — особиста історія. Адже всю родину по лінії мого діда вбили нацисти в Харкові під час окупації. Їх розстріляли в Дробицькому яру. Мій дід — єдиний, кому вдалося врятуватися тоді. Я дізналася цю історію вже в дорослому віці. Тому для мене це дерево без коріння — символ того, що ми не знаємо нашої власної історії», — додала Анна.
Довідково.
Інсталяція на проспекті Перемоги в Києві є частиною серії «Погляд у минуле». Чотири подібні об’єкти восени 2020 року вже були встановлені у Бабиному Яру. Вони відтворюють вигляд цієї території на початок жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів 29–30 вересня, і перебувають на точно визначених за допомогою 3D-моделювання точках — саме там, де німецький фотограф їх зняв.
Лише протягом двох днів — 29–30 вересня 1941 року — у Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Загалом під час окупації загинуло від 70 до 100 тисяч осіб, зокрема ці двоє чоловіків, яких тепер можна побачити через монокуляри на проспекті Перемоги. Ці та інші знімки, які зробив Геле, є єдиними фотосвідченнями трагедії Бабиного Яру. Геле також зробив серію фотографій у Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х.
Анна Камишан — директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», авторка інсталяції «Погляд у минуле» на проспекті Перемоги в Києві. Працювала в центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою низки художніх і архітектурних проєктів, зокрема, виставкового проєкту Міланського Трієнале. Закінчила художній коледж імені Івана Труша у Львові, архітектурний університет у Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну «Стрілка». У Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» разом із командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру.
