Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» вже другий рік поспіль здійснює дослідження під назвою «Індекс війни». Днями в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація проєкту моніторингу воєнних конфліктів.
Директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк розповів, що центр проводить річний моніторинг усіх воєнних конфліктів у світі, починаючи з безпосередніх міждержавних воєн, закінчуючи дипломатичним протистоянням. «Цьогоріч презентуємо «Індекс війни — 2020». Роблячи прогнози на ситуацію у світі, ми помітили, що проєкція сили, використання воєнних та невоєнних механізмів є трендом міжнародної політики. Тобто війна, через послаблення США, посилення Китаю, появу і міць регіональних держав, війни, воєнні конфлікти, військова сила стали серйозним інструментом міжнародної дипломатії. Світ фактично перебуває у стані «тихої третьої світової війни». Поряд із великими змаганнями наддержавних потуг з’являються місця, куди вклинюються регіональні лідери, де на всю задіяні приватні армії», — зазначив науковець.
«Сутність дослідження «Індексу війни» полягає в тім, що ми моніторимо конфлікти, зіткнення, дипломатичні протистояння, напругу, що відбуваються у світі за рік, і ранжуємо їх за певними індикаторами методології, яку ми розробили. Найважливіше — це наш прогноз. Можете порівняти наші попередні прогнози, наскільки вони справдилися», — розповів кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник.
Російсько-українська війна
«…Триває вже сьомий рік війни. Попри те, що торік ми не спостерігали активних бойових дій, а кількість загиблих (46 українських військових) менша, як порівнювати з минулим роком, Росія все ж змінила стратегію і тактику щодо України. РФ нарощує невійськові методи впливу. Торік вона продовжила поширювати свій вплив на Україну, зокрема через заведення ворога до місцевої влади. Також ми помітили затухання «нормандського» процесу, адже жодної зустрічі на рівні президентів країн не було…», — зауважив Юрій Сиротюк.
Білорусь
«…9 серпня відбулися вибори президента Республіки Білорусь, які не визнала жодна європейська країна. Вибори тотально сфальсифіковані, і Росія використала їх, щоб наростити вплив на Білорусь. РФ сформувала ударне угруповання. Щороку, проводячи військові навчання «Захід», Росія апробовує прямі сценарії військового вторгнення в Білорусь. РФ підірвала легітимність Лукашенка перед євроантлантичним співтовариством. Олександра Лукашенка не визнають президентом. Так само підірвана довіра до нього всередині країни. І лишається один союзник — Росія. А вона працює над сценарієм приведення в легітимний спосіб до влади проросійської партії. Цьогоріч спостерігатимемо цей аншлюс, цю гібридну війну РФ…», — переконаний експерт.
Молдова
На думку Юрія Сиротюка, подібно до Білорусі, воєнний, психологічний, політичний дипломатичний вплив спостергіається і на нашого південно-західного сусіда — Молдову.
«Після приходу до влади проєвропейського президента були спроби проросійських сил змінити Конституцію, посилити співробітництво з РФ і залишається невирішеним питання наявності російських військ на території Молдови», — констатував Юрій Сиротюк. За його словами, в аналітичному центрі прогнозують, що Росія намагатиметься використати ситуацію у 2021 році через апгрейд влади у США, щоб посилити вплив на Україну, Білорусь і Молдову.
- Найбільш інтенсивна цього року була війна в Карабасі, яка змінила ситуацію в регіоні, що тривала останні 25 років.
- У Лівії відбулася подібна зміна статусу-кво.
- Туреччина «заходить» і витісняє Росію.
- У Ємені цього року нічого кардинального не відбулося. Протистояння частково заморожується через коронавірус. Але тривають бойові дії в провінції Маріб. Цей конфлікт може знову вибухнути, якщо буде зацікавленість інших сил – Росії та Ірану.
- Сирія наразі теж у стані відносного замороження, тому відступає на другий план. Але окремі бойові дії тривають. Прогноз такий: у найближчі роки великої війни не буде, але турки здатні сковувати сили РФ і зменшувати вплив Асада.
- В Ефіопії війна тривала на території однієї держави. Але рівень напруги високий: застосування танкової зброї, артилерії, авіації. Це конфлікт із сепаратистами, які діяли в окремій провінції. Проти них президент застосував так зване примушення до миру. Бачимо тут гуманітарну катастрофу – понад 40 тис. біженців. Є можливість роз’єднання самої країни. Якщо далі цей конфлікт не згорнеться, далі можуть бути партизанські дії і небезпечна підтримка від сусіднього Судану. Цим може скористатися Росія для входження до цього регіону як миротворець.
- В Афганістані триває війна з Талібаном. Але у напівзамороженому вигляді. Є прогноз подальшого ослаблення афганського уряду, продовження процесів міжнародного визнання талібів. Це загрожує колапсом уряду, який підтримує США.
- У Центральноафриканській республіці війна триває з 2012-го. Торік настало певне замороження конфлікту, але в грудні знову вибухнула війна. Проти проросійського центрального уряду утворилася ціла коаліція, яка майже взяла столицю. Озброєна опозиція контролює багато провінцій. Вважаємо, що Франція та інші конкуренти Росії прагнутимуть її звідти витіснити.
- У Південному Судані тривають локальні зіткнення між різними етнічними групами. Прогноз на подальші зіткнення. Переговори, можливо, дадуть результат, але не настільки швидко. Частина військових угруповань не підписали угод про перемир’я, тому вони намагатимуться контролювати доходи від джерел нафти. Конкретного вирішення проблеми поки що не видно.
- У Гімалаях між Індією та Китаєм відбулися прикордонні зіткнення. На висоті 6000 м зіткнулися військові двох держав. Там навіть не застосовували вогнепальної зброї. Це локальне випадкове протистояння, але обидві держави ядерні, і це загрожує безпеці в регіоні. За прогнозами, продовження зіткнень малоймовірні.
- Демократична республіка Конго ризикує втратити стабільність. Там на сході спалахують епізодичні зіткнення. Конфлікт у регіонах може помножитися на протистояння у столиці між президентом і його опонентами. У Конго перебуває миротворчий контингент з України.
Політичний аналітик, аспірант кафедри політичних наук Київського національного університету імені Т. Шевченка Андрій Рудик стверджує: майже всі держави колишнього СРСР мають проблеми із демаркацією кордонів, зокрема, Україна. А за відсутності будь-яких домовленостей з демаркації часто виникають конфлікти між державами. Наприклад, зіткнення між військовими союзниками Киргизстаном і Таджикистаном.
На жаль, у світі зростає військова напруга — такі підсумки моніторингу воєнних конфліктів країн. У 2020 році, здається, що ті гарячі конфлікти, які були рік тому, трохи вщухли. Але через поставлений на паузу коронавірусом світ, конфлікти тільки загострюватимуться.
Підготувала Анна Кравченко
