Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Житомирському військовому інституті імені Сергія Корольова вшанували пам’ять загиблого рік тому студента кафедри військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу старшого солдата Ігоря Хімічука. Минув рік відтоді, як у районі селища Новозванівка Попаснянського району Луганської області військовослужбовець бригади імені Чорних Запорожців загинув від кулі російського снайпера.
У військовому інституті кореспондентові АрміяІnform розповіли, що Ігор був активним учасником Революції Гідності, а коли після Майдану сусідня країна розв’язала агресію проти України, також не зміг бути осторонь подій і пішов захищати Батьківщину. Спочатку – у лавах добровольчого батальйону, що згодом став підрозділом Національної гвардії та отримав почесне найменування – ім’я полеглого генерала Сергія Кульчицького. Згодом Ігор уклав контракт і став десантником – проходив службу в 95-й десантно-штурмовій бригаді. Пізніше перевівся до механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Вступив на кафедру військової підготовки Житомирського військового інституту, мріяв стати офіцером і продовжувати боронити Україну вже у цьому статусі. Та не судилося, молоде життя Героя обірвала підступна снайперська куля…
У день загибелі Ігоря в музеї військового інституту зібралися не лише викладачі та студенти кафедри військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, а й офіцери та курсанти інституту. Присутні вшанували пам’ять полеглого Героя хвилиною мовчання, послухали розповідь про його коротке, але звитяжне життя, а також переглянули створену в музеї експозицію пам’яті Ігоря Хімічука. Вшанували житомиряни і пам’ять інших загиблих Героїв російсько-української війни.
