Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Країни Західних Балкан, тобто Боснія й Герцеговина, Чорногорія та Сербія, ймовірно і надалі залишатимуться сприйнятливим до дезінформації регіоном. Таку думку висловив засновник порталу оборони й безпеки Balkan Security Network, виконавчий директор Белградської Євроатлантичної ініціативи Даніель Сантер. Про те, яким чином Російська Федерація намагається впливати на Балкани за допомогою фейків для роздмухування внутрішніх конфліктів, можна почитати в публікації на АрміяInform.
Кремль грає роль захисника сербських інтересів
За словами Сантера, зовнішня політика Сербії базується на встановленні збалансованих відносин з Євросоюзом, США, Росією й Китаєм. Хоча членство в ЄС залишається стратегічною метою, особлива увага приділяється зміцненню відносин з Москвою та Пекіном, які не визнають незалежності Косова, на відміну від більшості членів ЄС та НАТО. Це зі свого боку створює сприятливе середовище для посилених дій у медіапросторі.
Це політичне позиціонування й нерозв’язане питання статусу Косова продовжують гальмувати інтеграцію Сербії до ЄС і перспективи членства в НАТО Боснії та Герцеговини. Користуючись таким становищем, Кремль продовжуватиме представляти себе захисником сербських інтересів. Завдяки постійній пропаганді РФ і надалі посилюватиме вплив у регіоні.
Ба більше, ймовірно, що для розв’язання наявних проблем у медіасередовищі Боснії та Герцеговини, Чорногорії й Сербії та інших країн регіону можуть знадобитися роки чи навіть десятиліття, як зазначено у звіті Європейського парламенту. Серед проблем — погана імплементація чинних законів, політизація, корупція, дезінформація, злочини на ґрунті ненависті, брехня, недосконала приватизація та проблематика власності ЗМІ.
Питання ще більше ускладнює сама природа електронних медіа в регіоні. Гарним прикладом цьому є Сербія, де зареєстровано понад 2000 ЗМІ. Це призводить до їхньої низької ринкової вартості, невеликих редакцій, які здебільшого репостять матеріали з інших ресурсів, а не пропонують оригінальні публікації, неякісної журналістики й відсутності досвіду для виявлення дезінформації, особливо стосовно спеціалізованих тем.
Брак інфраструктури, необхідної для боротьби з дезінформацією
Враховуючи це складне середовище, паралельна реальність, визначена пропагандистськими наративами, й далі формуватиме інформаційний простір регіону. Як показує сербський приклад, на Західних Балканах немає альтернативи для пом’якшення наслідків дезінформації. Застосування рішень, заснованих на практиках інших частин Європи, є недостатнім і потрібний ширший, інноваційний підхід з міжнародною підтримкою та координацією.
Крім того, у регіоні відсутня інфраструктура, необхідна для боротьби з дезінформацією. Власне, це результат слабких інституційних установок і позитивного ставлення багатьох до Росії, інформаційну діяльність якої не сприймають як загрозу.
Тому державні ініціативи щодо підвищення обізнаності громадян через освіту перебувають лише на початковій стадії розвитку й стосуються загальної медіаграмотності та реформ у ЗМІ, а не конкретно дезінформації.
Під егідою Мінкультури Сербії та Євросоюзу перший семінар з медіаграмотності відбувся в листопаді 2020-го у белградській початковій школі. Серія навчань для дітей з цього питання запущена й на національному телебаченні.
У Боснії та Герцеговині, Чорногорії й Сербії міжнародні організації та цивільний сектор активно проводять навчальні проєкти з медіаграмотності й протидії дезінформації. Однак ця діяльність є розпорошеною, їй бракує узгодженого підходу.
У січні 2020 року, після багаторічної затримки, уряд Сербії ухвалив нову стратегію засобів масової інформації на період до 2025 року за підтримки ЄС, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Норвегії та Фонду Конрада Аденауера. Вона покликана допомогти розв’язати деякі давні проблеми у медіасфері, хоча щодо перспектив її реалізації існують розбіжні думки.
Також у регіоні запущено кілька порталів з перевірки фактів. Хоча важливим елементом боротьби з дезінформацією є перевірка фактів, але вона має реактивний характер та обмежену аудиторію. До того ж матеріали, які розвінчують фейки, з’являються лише через кілька днів або тижнів і не встигають за темпами масового пропагандистського контенту.
За словами Даніеля Сантера, підхід, який міг би змінити ситуацію, полягає в навчанні журналістів виявляти дезінформацію та розвивати досвід у вузьких галузях для виготовлення якісного контенту, заснованого на фактах. Однак більшість медіа, що працюють нині, не потребують такої практики, адже вона жодним чином не винагороджується. Редакції, що мають низьку оплату праці, зосереджуються на кількості вмісту, а не на якості. Як результат, журналісти часто залишають професію або переходять у прибутковіший сектор корпоративних комунікацій. Це значною мірою робить бажані ефекти тренувань безглуздими.
Портал Balkan Security Network дає досвід журналістам, якого їм бракує
Щоб змінити це, потрібні медіаплатформи, що дадуть місцевим журналістам змогу працювати на повну потужність, застосовувати експертні знання й виробляти контент, що базується на фактах, ще до того, як відбудеться дезінформація. Такі платформи можуть бути побудовані за допомогою місцевих, регіональних або ширших структур.
Однією з таких ініціатив є портал оборони та безпеки Balkan Security Network, який надає регіональним журналістам і редакторам досвід у галузі оборони та безпеки, чого бракує серед місцевих ЗМІ. Засновані на фактах новини й зміст аналізу новин публікують різні засоби масової інформації в регіоні — від тижневиків та інформагентств до масштабних тиражів таблоїдів незалежно від редакційної політики та спрямованості.
У поєднанні з ініціативами з перевірки фактів та медіаграмотності цей тип експертної медіаплатформи може суттєво сприяти збільшенню кількості і якості публікацій, заснованих на фактах. Проактивні скоординовані зусилля є важливими та практичними за межами Балканського регіону для розв’язання проблеми вразливості всіх демократичних суспільств перед простими повідомленнями дезінформації, популізму й екстремізму.
