Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Сьогодні, 10 січня, у світі відзначають День метро. Погодьтесь, за понад вікову історію існування цей вид громадського транспорту довів свою корисність у перевезенні великих мас пасажирів. Українські метрополітени в Києві, Харкові та Дніпрі щодня перевозять сотні тисяч осіб.
Щоправда, за версією російських пропагандистів, найбільш небезпечним із українських метрополітенів є Львівський! А ви, хіба, про нього не чули?!
«Львівське метро» — досить популярний серед мешканців міста Лева мем і, водночас, не менш палаюча тема серед російських пропагандистів. Теми про «карателів» у Львівському метрополітені активно розганялись серед російської аудиторії у соцмережах у 2014−2015 роках. Мовляв, тільки-но спустишся в львівське метро, як тобі тут же гаплик через російську мову: закатують або й …з’їдять. Приводились навіть…свідчення якихось самовидців. А ще «фахівці» з-за поребрика ті, що з претензією на псевдодокументалістику, писали, що метро у Львові почали будувати під час фашистської окупації Львова, під керівництвом самого Гітлера. І людей, мовляв, на будівництво такого стратегічно-важливого об’єкта зганяли силоміць.
Крайній випадок щодо того, як російське видання «Вєдомості» сіло в калюжу з інформацією про Львівське метро, стався не так давно — у березні 2020 року. Це видання на повному серйозі оприлюднило інформацію, що метрополітени в Києві, Харкові та…Львові припиняють роботу через пандемію коронавірусу. Що це було: реальний вкид чи банальне невігластво персоналу відділу новин, який не уміє перевірити фактаж?! Хоча, хто в Росії цим переймався?! «Піпл» хаває!
Галичани — люди, загалом, не позбавлені гумору. І таку увагу до бажаного, але не існуючого в місті транспорту з боку ворога також не оминули стороною. Реагуючи на написану росіянами маячню, український сегмент Інтернету відразу зреагував на ворожі інформаційні вкиди десятками фотожаб та мемів. Один із них — мапа ліній львівського метро, що має форму тризуба і дві гілки — чи то блакитну і жовту, чи то червону і чорну. Так у 2015 році львівські розробники сайтів запустили реальний сайт «Львівського метрополітену».
Кому цікаво, ось він: https://metro.lviv.ua/
Інформація на ньому подана загалом структуровано і досить правдоподібно. Втім, це всього лише жарт. Хоча дещицю реальної інформації про те, як метро у місті Лева ледь не було побудовано і скільки б від нього було користі з сайта дізнатися таки можна.
Зокрема, про те, що у Львові дійсно у 1960-х роках у перспективному генплані міста було включено спорудження швидкісного частково підземного трамвая. Першою чергою планувалося спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути.
Хто хоч раз бував у Львові, може собі уявити перспективу: портали першого тунелю мали бути збудовані в районі Підзамчого та перетину вулиці Івана Франка зі Снопківською. Портали другого тунелю довжиною 3,2 км мали розміститися на початку вулиці Сахарова та поблизу перетину Личаківської з вулицею Мечникова. Другою чергою передбачалося будівництво третього тунелю з площі Івана Франка через пагорб Цитадель, вулицю Степана Бандери і залізничний вокзал до Янівського цвинтаря.
У 1987 році навіть спорудили першу наземну швидкісну ділянку від вулиці Сахарова до вулиці Наукової.
Підземне будівництво розпочалося зі зведення у дворі палацу Потоцьких першої вентиляційної шахти, що призвело до пошкодження навколишніх будівель. Відтак, з огляду на це, а також фінансову кризу кінця 1980-х років, реалізацію проєкту було заморожено. А згодом прийнято рішення розвивати концепцію швидкісного трамваю.
До слова, львівські «райтери» (це такі вуличні художники, які створюють арт-об’єкти) створили декілька локацій у Львові з символікою метрополітену. Зазвичай туристи та гості міста жарту спочатку не розуміють, але коли дізнаються про недолугих російських пропагандистів та їхні лякалки, роблять собі на фоні цих візуальних інсталяцій декілька селфі на згадку. Мовляв, я був у львівському метро і…вижив!
