Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Про це на брифінгу в пресцентрі АрміяInform заявив директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Володимир Мірненко, відповідаючи на запитання про попередні підсумки інституційного аудиту професійної військової освіти в Україні.
— Міністром оборони України чітко визначено завдання — пришвидшити імплементацію стандартів НАТО, зокрема в системі військової освіти відповідно до Указу Президента України «Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік». Ідеться про створення ефективної системи професійної військової освіти. Тобто ми її повинні сформувати з урахуванням потреб і специфіки сил оборони й до 2025 року впровадити її в акредитацію військової освіти у вищих військових навчальних закладах, — зазначив директор Департаменту військової освіти і науки МОУ.
Він розповів, що вирішено підійти до реалізації поставленої мети комплексно і спершу зосередитися на пошуку проблемних місць та аналізі стану справ у царині військової освіти.
— Нашим департаментом ініційовано огляд системи військової освіти, в межах якого ми передбачили інституційний аудит професійної військової освіти. Нагадаю, що наразі професійну військову освіту офіцери здобувають на курсах лідерства різних рівнів у межах пілотного проєкту, започаткованого у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Військовій академії (м. Одеса). Водночас для того, щоб визначитися, як проводити аудит, у якому форматі, ми проаналізували стандарти НАТО, вимоги нашого Національного агентства забезпечення якості вищої освіти й розробили Порядок інституційного аудиту професійної військової освіти, — підкреслив Володимир Мірненко.
За його словами, відповідно до зазначеного Порядку, кожен виш писав звіт самооцінювання, який вивчали експерти. Окрім того, за визначеною процедурою виконано попередню перевірку керівних документів вищих військових навчальних закладів.
— Після перегляду звіту ми зробили попередні висновки з упровадження освітньої діяльності в системі професійної освіти. Наступним етапом аудиту був виїзд експертів до Національного університету оборони України й Національної академії сухопутних військ. Чому обрали ці виші? Бо саме в них чітко окреслена структура професійної військової освіти, яка передбачає навчання на фахових курсах L-1B (взвод. — Ред.) та L-1С (рота. — Ред.) тактичного рівня для капітанів, далі — на командно-штабних курсах видів ЗСУ L-2 (батальйон-бригада. – Ред.) для майорів, потім — на курсі L-3 для офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня у званні підполковник-полковник і на курсі L-4 вищого керівного складу стратегічного рівня (полковник-генерал. — Ред.), — пояснив спікер.
Володимир Мірненко зауважив, що до здійснення інституційного аудиту професійної військової освіти залучили вітчизняних фахівців і військових експертів НАТО.
— Під час проведення аудиту фахову підтримку надали іноземні радники з Литовської Республіки, США й Канади. Окрім того, я запросив представників Данії й Німеччини, які постійно перебувають у Національній академії сухопутних військ, куруючи напрям професійної військової освіти за курсами L-1B, L-1С, узяти участь у процедурі аудиту. Таким чином ми отримали змогу з’ясувати, який внесок у розбудову системи професійної освіти здійснюють усі стейкхолдери, — наголосив директор Департаменту військової освіти і науки МОУ.
Він додав, що цікавився досвідом проведення подібних заходів в інших державах.
— Іноземні експерти одноголосно зауважили: аналогічних заходів не виконувала жодна країна, Україна — перша держава, яка ініціювала інституційний аудит професійної військової освіти. Тож це безпрецедентна подія, оскільки наразі таких прикладів немає, ми — перші у світі, — підкреслив Володимир Мірненко.
Фото – Дмитро Юрченко
@armyinformcomua
Слідчі Національної поліції у взаємодії з ГУР ідентифікували та повідомили про підозру 22 співробітникам «Калінінської виправної колонії» на тимчасово окупованій Донеччині, які, перетворили заклад на центр жорстоких тортур для українських військовополонених та цивільних заручників.
На прикладі двох скріншотів — вбитого, перевантаженого окупанта та знищеного українського робота-логіста — наші бійці продемонстрували різницю між тактикою «дифузії» ворога, що покладається на кількість особового складу, та українським підходом, який пріоритезує збереження життів за допомогою технологій.
Загалом протягом минулої доби зафіксовано 245 бойових зіткнень.
Внаслідок нічної ворожої атаки на Київщину уламки збитого БПЛА впали на двоповерхову будівлю мінімаркету у Броварах, спричинивши пожежу та часткове руйнування споруди.
Внаслідок масованої нічної атаки російських військ на Запоріжжя 10 жовтня загинув 7-річний хлопчик, ще троє дорослих отримали поранення, а через пошкодження інфраструктури в місті було тимчасово перекрито рух через греблю ДніпроГЕС.
Внаслідок масованої нічної атаки БПЛА та ракетами по Дніпропетровщині було уражено об’єкти енергетичної інфраструктури, поранено 66-річного чоловіка, при цьому силам ППО вдалося збити 60 ворожих безпілотників.
від 20100 до 50000 грн
Запоріжжя
Сватівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
від 20000 до 75000 грн
Краматорськ
4 відділ Чортківського РТЦК ТА СП ( м.Заліщики )
від 25000 до 65000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…