Диктатора жорстко «злили» на всіх хитровибудованих геополітичних фронтах: дипломатичному, шпигунському, інформаційному, торговому та інших. Серія щедрих підкупів, гучних інтерв’ю, шантаж,…
На озброєнні України й колишніх радянських республік залишилася значна кількість морально застарілих машин минулого століття, серед яких велику частку займають бронетранспортери.
«Тюнинг» броні уповільнює реальне оновлення технопарку
Кілька років тому на одній міжнародній науково-практичній конференції ексначальник технічного управління Національного університету оборони Казахстану Темиржан Карбаєв наголосив: у гібридних війнах, які набули актуальності останнім часом (особливо їх полюбляє РФ. — Авт.), суцільного фронту немає. Розуміння «тил», «передова», «своя-чужа територія» стрімко зникають з побуту. Військовим підрозділам частіше доводиться діяти у відриві від основних сил. Тому і змінюються вимоги до сучасної техніки.
Не кожна країна має технічні й фінансові можливості, щоб створювати нову техніку. Модернізувати зразки, що залишилися від СРСР, необхідно, але вибірково. Адже мільярди витрачених коштів на модернізацію непотребу — це злочин. Скажемо прямо: шлях «тюнингу» військової техніки є злом, яке шкодить армії й уповільнює переозброєння військ новими зразками. Деякі російські військові експерти дуже влучно висловились на цю тему: «БТР-80, БТР-82, БТР-82АМ, БТР-82АТ — сколько не вешай букв на индекс в названии, все равно морально устарели и не подходят под условия и задачи современных войн. Короче говоря, бесчисленные модернизации ведут в тупик».
Старі бронетранспортери беззахисні проти кумулятивної бойової частини керованих ракет та бронебійних патронів сучасних снайперських гвинтівок, не кажучи вже про міни і придорожні фугаси. Ці обставини загнали бійців «на броню». Замість того, щоб сидіти по своїх штатних місцях під захистом хоч і тонкої, але ж броні, вони вибирають дах БТРа, сподіваючись зостатися живими.
Порівнюючи внутрішню ергономіку бронетранспортера, створеного в минулому столітті, орієнтованого на солдата 1970-х, та теперішнього воїна в повному спорядженні, стає очевидним, що сучасна екіпіровка, яка передбачає обов’язкове носіння бронежилета, зброї, боєзапасів, рюкзака кілограмів під 40, потребує інших ергономіки і внутрішніх об’ємів. Особливо це відчувається взимку, коли потрібно швидко протиснутися у боковий люк. Попри те, що тісно, бійці змушені розміщуватися на сидіннях, жорстко прикріплених до підлоги, що вкрай небезпечно у разі підриву міни.
На сучасних бронемашинах встановлено підвісну підлогу, енергопоглинальні антикомпресійні сидіння з амортизацією та індивідуальним кріпленням до бортів або стелі машини зсередини. Нині, коли втрати особового складу стаються здебільшого від підривів на мінах, така конструкція стає життєвою необхідністю.
Антикомпресійні крісла встановити в корпус старого бронетранспортера неможливо. Для цього потрібна значна висота корпусу. Саме з цієї причини сучасні бронемашини, створені за стандартами MRAP, мають високий силует. Також вони розвивають швидкість понад 100 км/год, а пересіченою місцевістю — до 50 км/год. Висока швидкість у бойових операціях потрібна, бо часто вирішує не тільки успішне виконання завдання, а й є умовою виживання.
Після розпаду Радянського Союзу сталися військові конфлікти, звісно, не без участі колишньої метрополії. Нові незалежні країни після розподілу радянського збройового спадку, який з часом застарівав, постали перед дилемою: що далі робити з такою технікою?
Лінійка радянських бронетранспортерів представлена машинами: БТР-60, БТР-70, БТР-80, які досі активно використовують і які становлять основу сухопутних військ більшості колишніх республік СРСР. Щоб зберегти й підвищити потенціал техніки, що старіє, її піддають різного роду модернізаціям.
Кобра-К — білоруський варіант модернізації БТР-70
Білоруси на початку 2000-х спільно зі словацькою компанією Metapol створили модернізований варіант БТР-70, капітально переобладнавши «дідуся». Два бензинові двигуни замінили на один дизельний потужністю 260 к. с. Стару башту демонтували, на її місце встановили бойовий модуль Cobra з 30-мм гарматою 2А42 з боєкомплектом 300 снарядів і спареним кулеметом 7,62 мм, ПКТ з боєкомплектом 1600 набоїв. У десантному відділенні розмістили ПТРК «Фагот» з боєкомплектом із трьох ракет. На башту встановили шість 81-мм димових гранатометів »Туча-2».
Узбецький БТР-60: дизельний двигун і башта від самохідки
Узбекистан отримав у спадок значну кількість БТР-60, які використали як шасі для створення «нової» машини. Під час модернізації два бензинові двигуни замінили на один дизельний, отримавши збільшений ресурс, економічність і максимальну швидкість до 80 км/год. Замість рідної кулеметної встановили гарматну башту від гусеничної самохідної установки «Нона-С». Таким чином з бронетранспортера, прийнятого на озброєння в листопаді 1959 року, взяли корпус, а від САУ 2С9, розробки середини 1970-х — башту. І це все об’єднали, отримавши достатньо непогану для свого регіону бойову одиницю.
Модернізований БТР-70 з Кавказу
У 2014 році в Баку на міжнародній виставці оборонної промисловості ADEХ продемонстрували БТР-70, модернізований азербайджанським підприємством спільно з південноафриканською компанією. Він отримав нову силову установку — двигун КамАЗ-740 і башту Simsek, яку розробили південноафриканські партнери з Emerging World Technologies.
Башта комплектується 23-мм автоматичною гарматою 2А14 або 30-мм гарматою 2А42 та 7,62-мм кулеметом ПКТ. Крім озброєння, бойовий модуль Simsek обладнали приладами спостереження, відео- й тепловізійними камерами, що забезпечує отримання максимальної інформації з поля бою оператору в режимі реального часу в будь-який час доби. Оператор керує вогнем за зображенням на рідкокристалічному моніторі.
Модернізація хоч і значно покращує бойові якості бронетранспортерів, але не дає змоги використати всі технологічні можливості, які відкриває нині наука. Наприклад БТР-80, з сучасної точки зору, має недостатнє бронювання й встановити на нього додатковий захист неможливо (наварювання захисних протикумулятивних сіток збільшує габарити, зменшує маневреність і оглядовість), а компонування не забезпечує безпеки десанту під час спішування. Використавши всі резерви для модернізації, доведеться купляти за кордоном або розробляти власну техніку. Шлях створення сучасної бронетехніки обрали Україна, Казахстан, Грузія — самостійно або в кооперації з іншими країнами.
БТР «Барис» — один з найкращих світових бронетранспортерів
Казахстан не став обмежуватись закупкою тільки російських бронетранспортерів, розуміючи їхню технологічну відсталість, а створив сучасний зразок такої техніки.
Казахський бронетранспортер розробили з фахівцями південноафриканської республіки. БТР «Барис» має посилений бронезахист, що дозволяє витримувати влучання боєприпасів калібру 12,7 мм, переднє розташування двигуна забезпечує додатковий захист екіпажу й бійців. Він має протимінний захист високого рівня, що зі свого боку гарантує захист екіпажу від вибуху потужністю 10 кг у тротиловому еквіваленті не тільки під корпусом, а й під кожним колесом (відповідає стандарту НАТО STANAG 4569 рівень 4b). Високий рівень захисту забезпечує конструкція корпусу й спеціальні компресійні крісла. Сучасний бойовий модуль, спроєктований з допомогою турецьких колег, відповідає вимогам сучасної армії. Він оснащений 30-мм автоматичною гарматою 2А42, 7,62-мм кулеметом, лазерним далекоміром, тепловізором, метеостанцією, балістичним обчислювачем. Отримані дані надходять у комп’ютер, який розраховує балістику й показує інформацію про виявлені цілі на моніторі оператора-навідника. Бойовий модуль відгородили від екіпажу бронезахистом. У разі влучання в нього снаряда чи підриву боєприпасів військові залишаться живими. Потужний (550 к. с.) турбодизель та автоматична коробка передач забезпечують швидкість руху до 110 км/год дорогами загального користування. Машина успішно проходить випробування в надзвичайно жорстких природних умовах.
Щоб зрозуміти різницю між старою радянською школою та сучасною, досить порівняти умови для екіпажу і десанту бронетранспортерів.
-
- Казахський БТР «Барис», сидіння для десанту
-
- Російський БТР-82А, лавки для десанту
-
- Робоче місце водія казахського бронетранспортера
-
- Робоче місце водія російського БТР-82А
Al-Wahash — арабський БТР з українським модулем
Україна має великий потенціал в конструюванні й виробництві бронетехніки. Одним з напрямків діяльності в цій сфері є спільне розроблення з іноземними компаніями нових зразків техніки. Результат співпраці наших підприємств з компанією Calidus LLC з Об’єднаних Арабських Еміратів — БТР Al-Wahash.
На міжнародній виставці IDEX-2019 в Абу-Дабі продемонстрували БТР Al-Wahash, створений українським профільним підприємством спільно з компанією Calidus LLC. Машина оснащена бойовим модулем БМ-3М «Штурм» виробництва ДП «Київський бронетанковий завод», який успішно витримав іспити в реальних бойових умовах на Сході України.
Al-Wahash (в перекладі з арабської «Звір») має потужний арсенал зброї для знищення противника на відстані до 5 км. Силова установка — шведський дизельний двигун Scania DC13 потужністю 724 к. с. з автоматичною трансмісією. Для долання водних перешкод встановлено два кормові гребні гвинти. Бронетранспортер по шосе рухається з максимальною швидкістю до 130 км/год, по воді — до 10 км/год. Завдяки трьом паливним бакам запас ходу сягає 750 км. У десантному відділенні встановлено вісім енергопоглинальних крісел, прикріплених до бортів, захист екіпажу відповідає 4-му рівню стандарту НАТО STANAG 4569. Повна бойова маса — 32 тонни, з них корисне навантаження — 10,8 тонни. «Звір» є одним з найсучасніших бронетранспортерів у своєму класі, створений об’єднанням новітніх технологій ведучих виробників. Безумовно, наявність такої машини та інших українських розробок у ЗСУ значно збільшила б їхній бойовий потенціал. Високі технічні характеристики бронетранспортера відкривають непогані експортні можливості на ринку зброї.
Маючи велику кількість застарілої техніки, не варто одразу відмовлятися від неї. Адже якщо є можливість її покращити й використати з користю для країни, то чому б і ні? Але час іде й необхідно створювати сучасні зразки, бажано власного розроблення, розвивати свій науково-виробничий потенціал. Як не крути, модернізація все ж таки є «покращенням минулого». Навіть максимально модернізована «броня» в умовах сучасних військових конфліктів гарантовано втрачає актуальність.
