Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
У липні цього року мер столиці Віталій Кличко анонсував запровадження єдиного електронного квитка у Києві з 1 січня 2021-го. Пільговики, зареєстровані у столиці, на 99 відсотків забезпечені «Карткою киянина», яку застосовують як електронний квиток. Про те, чи зможуть скористатися правом на законодавчо гарантований безкоштовний проїзд, наприклад, жителі міст-супутників столиці й інших населених пунктів України, кореспонденту АрміяInform розповів заступник директора Департаменту соціальної політики Київської міськдержадміністрації Максим Бученко.
Питання порядку реалізації права на безкоштовний проїзд залишається відкритим
У 2017 році Верховна Рада внесла зміни в низку законів, що стало основою впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті.
— З нового року Київ переходить на проїзд в міському пасажирському транспорті за єдиним електронним квитком з дослідної експлуатації на промислову, — зазначає Максим Бученко. — Це означає, що в метро, трамваї чи тролейбусі особи, які мають право на безкоштовний проїзд, повинні завалідувати «Картку киянина». Раніше допускалося пред’явлення посвідчення. Проте надалі такий порядок не функціонуватиме. Досі відкритим залишається питання порядку реалізації права на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Наразі є кілька шляхів розв’язання цієї проблеми. Один із них – видача QR-кодів у касах на підставі посвідчення, який діятиме не разово, а впродовж року. Далі документ пред’являтимуть у громадському транспорті разом із посвідченням пільговика. Можливо це буде тимчасовий варіант виходу з проблеми, поки Департамент інформаційних технологій КМДА не розробить нове програмне забезпечення для персоналізації проїзду пільгових категорій осіб. Остаточне рішення ухвалять за лічені дні.
Чому не може бути, як було?
— У 2015 році була остання субвенція з державного бюджету за відшкодування пільгового перевезення на території України. Відтоді жодної копійки з держбюджету на ці видатки не профінансовано. Ці видатки лягли на плечі місцевих бюджетів і перевізників. Якщо брати Київ, то збитки за пільгове перевезення становлять близько 500 мільйонів гривень. Розв’язувати проблему мали б на загальнодержавному рівні, упровадженням єдиного електронного квитка пільговика, який би діяв на території України. Це дозволяло б «скеровувати гроші за пільговиком», — говорить Максим Бученко.
У Департаменті соціальної політики КМДА наголошують: важливо, аби пільговики не просто заходили у салон, а засвідчували свою картку через валідатор. Це так званий нульовий квиток для пільгових категорій, що в ідеалі дозволило б отримати точну статистику перевезення цих категорій громадян, і надалі розв’язувати вічну проблему відшкодування перевізникам. Це ж стосується і маршрутних таксі, проте тут власник транспортного засобу має сам установити валідатор, якщо хоче отримати відшкодування.
Для монетизації пільг поки немає відповідного законодавчого підґрунтя
Е-квиток – можливість уникнути дискримінації. «У мене в салоні й так багато пільговиків» – типова ситуація, коли водій маршрутки грубо відмовляє в проїзді за посвідченням. Коли ж така особа користуватиметься е-квитком, пристрій показуватиме, що в неї є право на проїзд. При цьому водій навіть не буде знати, пільговик це чи ні.
— Для монетизації пільг поки немає відповідного законодавчого підґрунтя. Проте влітку цього року Мінсоцполітики підготувало законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати проїзду» (8 законів України, які надають право безоплатного проїзду), щоб остаточно перекласти ці видатки на місцеві бюджети. Документ передбачає, що кожен регіон сам мав би надавати пільговим категоріям населення компенсаційні виплати, щоб монетизувати проїзд. Тобто, органи місцевого самоврядування визначали б кількість поїздок і вартість компенсації. У Верховній Раді він винесений на перше читання, але до цього часу не розглядався, — підсумовує чиновник.
Облік пасажиропотоку завдяки е-квитку має показати, якими насправді могли б бути компенсації. Адже природно, що кожна особа по різному використовує право на пільговий проїзд.
Як зміна порядку пільгового проїзду в громадському транспорті вплине на реалізацію прав пільговиків, дізнаємось трохи більше, як за два тижні. А от вичерпну інформацію щодо механізму реалізації права на пільговий проїзд для осіб, що не мають «Картки киянина», в КМДА обіцяють надати після 25 грудня.
