Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У 2017 році Європейський Союз запустив програму оборонної співпраці PESCO. Наша держава відразу заявила про бажання долучитися до неї. Участь третіх країн у цій програмі називали можливою, однак практично вона була закритою. Впродовж трьох років між країнами ЄС точилися дискусії навколо цього питання, й лише нещодавно в ЄС погодилися допустити інших до своїх оборонних проєктів.
Що таке оборонна співпраця ЄС?
Програму Постійної структурованої співпраці (Permanent Structured Cooperation, PESCO) називали першим кроком у напрямку створення армії Євросоюзу. Участь у цій програмі є добровільною. З 27 держав ЄС до неї долучилися 25. Данія й Мальта вирішили не брати участі в проєкті.
Складові програми
Програма PESCO має дві частини. Перша — це 20 зобов’язань, наприклад збільшувати оборонні бюджети. Для всіх учасників вони юридично обов’язкові. Друга частина — оборонні проєкти, які є двох типів. Перший — розроблення та створення нової військової техніки й озброєнь. Для прикладу, європейського патрульного корвета. Другий — підвищення операційної готовності, приміром, заснування школи розвідки Євросоюзу. У кожному проєкті беруть участь лише ті країни, які захотіли долучитися.
Умови перебування третіх країн в європейських оборонних проєктах
Для участі третіх країн відкриють лише другу частину PESCO — оборонні проєкти. У рішенні Ради ЄС зазначається, що згоду на долучення надаватимуть у «виняткових» випадках. Найголовніша умова — участь третьої країни має привнести «значну додану цінність» цього проєкту. Крім того, така держава має допомогти в його успішній реалізації. Це може бути надання технічних фахових знань або ж організаційна, фінансова підтримка. Країна, яку подають на участь у проєкті, має поділяти базові цінності ЄС, не порушувати його безпекові та оборонні інтереси, а також мати угоду про обмін таємною інформацією з Євросоюзом.
Крім того, Рада Євросоюзу встановила низку юридичних умов для участі, й Україна формально їм відповідає. З 2007-го у нас діє угода з ЄС щодо обміну інформацією з обмеженим доступом. Вона залучена у політичний діалог з питань безпеки та оборони. З 2015 року між Європейським оборонним агентством та Міністерством оборони України укладено адміністративну угоду.
Участь у проєкті PESCO третьої країни не має «суперечити безпековим та оборонним інтересам» Євросоюзу і його держав-членів. Ще одна умова — така участь не повинна призвести до «залежності» держав ЄС від третьої країни.
Чи варто Києву чекати на запрошення до PESCO?
Представники ЄС не коментують це запитання щодо будь-якої країни — чи то США, чи України, адже спочатку ця держава має подати заявку на участь. Після того члени ЄС, долучені до проєкту, перевірятимуть відповідність до умов у кожному індивідуальному випадку. Дозвіл на участь надаватиме Рада ЄС, а для цього потрібна одноголосна згода всіх 25 держав PESCO. І для участі в кожному проєкті цю процедуру доведеться проходити окремо.
Україна планує долучитися до понад 20 оборонних проєктів ЄС
Представник України при ЄС Микола Точицький розповів Deutsche Welle, що наразі триває 47 проєктів PESCO. Україна хотіла б долучитися до понад 20 з них. Йдеться, зокрема, про військову мобільність. Це один з найбільших проєктів, до якого приєдналися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити та стандартизувати переміщення військ і техніки через кордони держав. Інший проєкт, який цікавить Україну, — платформа обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.
Україна прагне долучитися і до проєктів з розроблення й виробництва військової техніки. Зокрема створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.
Представник України при ЄС поінформував, що вже почалися попередні консультації й Київ працюватиме над підготовкою заявок на участь у конкретних проєктах. «Коли наша держава їх подасть — поки невідомо, як і приблизні терміни реалізації зазначених проєктів», — сказав Микола Точицький.
Яку користь від участі матиме Україна?
«Участь в оборонних проєктах дає змогу досягти нашої мети — стати міцною державою, що захищає кордони й територіальну цілісність», — наголосив Микола Точицький. За його словами, практично участь у PESCO зможе надати Україні доступ до технологій, дозволить підвищити оперативну сумісність між ЗСУ й військовими з країн Євросоюзу. Не менш важливим, на думку дипломата, є вишкіл військових: «Слід створити критичну масу фахівців, які допоможуть з пострадянської країни стати ефективною державою».
Що наша держава натомість може запропонувати ЄС?
Без додаткової користі для PESCO до проєктів не допускатимуть треті країни. Микола Точицький зауважив: наша держава має чимало практичного досвіду, яким може ділитися. Зокрема у протидії кібератакам, які постійно здійснюють на країну, а також у використанні бронетехніки.
«Можемо говорити, наскільки виправдали ті чи інші складові, використані у виробництві нашої військової техніки, приміром, у галузі броні», — зазначив дипломат.
За його словами, Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання бронетехніки — у нас це дешевше. Однак чи погодиться Євросоюз на таку пропозицію? Адже однією з умов участі третьої країни у PESCO є недопущення залежності держав ЄС від країни, що не є членом Євросоюзу.
Для деяких країн ЄС оборонна співпраця з державою, яка воює, може бути проблемною. Тож дипломат це не заперечує, але нагадує: і США спочатку мали певні сумніви щодо постачання Україні протитанкових комплексів Javelin.
«За роки війни на Донбасі ми продемонстрували, що дотримуємося міжнародних зобов’язань у частині отримання технологій і зброї», — зауважив він, додавши, що є технології та проєкти, до яких Україну поки що не допустять. «Ми ж реалісти. Це ті понад 20 проєктів, де ми порахували, що не лише вони нам дуже потрібні, а й де нас готові допустити, поділитися з нами й щось узяти в нас», — підкреслив Микола Точицький.
Експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши, що раніше працював на провідних посадах у НАТО, бачить місце України у проєктах PESCO і вважає: нам є що запропонувати ЄС. За його словами, Україна суттєво покращила кібербезпеку, а наш ОПК є цікавим для КНР.
На його думку, Євросоюз зацікавлений у тому, щоб якомога тісніше прив’язати Україну до себе. «Співпраця в межах PESCO та обмін технологіями й фаховими знаннями — один зі шляхів зробити це. А участь України допоможе посилити не лише зусилля Євросоюзу в обороні, а і європейську стратегічну автономію», — підкреслив експерт.
За інформацією Deutsche Welle підготував Назар Волошин
