Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Люди, які належать до категорії «чую дзвін, та не знаю, де він», кажуть, що Наталя Поклонська комусь… дала!
Солідне видання Цензор.Нет, яке завжди в темі та знає «де дзвін і звідки та куди йде його подзвін», тут же уточнило інформацію…
Так, справді: Наталя Поклонська дала… 24 листопада 2020 року інтерв’ю медіавиданню «Комсомольська правда».
І що ж сказала наша колишня землячка, уродженка села Олексіївка Новоайдарського району Луганщини й багаторічний старший прокурор Генеральної прокуратури України в Автономній республіці Крим?!
…Особливо нічого нового Наташа Поклонська своїм слухачам і глядачам так і не сказала. Сам репертуар і риторика цієї білявої дами бальзаківського віку залишились усе тими ж… «проукраїнськими». Хоч на сьогодні у своїх нових господарів ця мадам і встигла вже дослужитися до статусу депутатки російської Держдуми та членкині фракції «Єдина Росія».
А жахнулась та обурилась у медійній студії колишня українська прокурорка саме сучасним станом лікарень у Євпаторійському, Сакському, Білогірському, Бахчисарайському районах…
Виявляється, у цих кримських лікувальних закладах суцільний Армагеддон… Куди не кинь колишнім правничим оком — скрізь, як кажуть тут, упрешся в український тин!.. Фарба на стінах лущиться, антисанітарія повна, нічого не працює… Для хворих немає елементарних білих простирадл і… повсюдно в приміщенні стоїть жахливий сморід!!!
Свій же блискучий обвинувальний монолог Наташа Поклонська, котра з 2014-го по 2016 рік за указом президента Росії очолювала прокуратуру окупованого півострова, завершила традиційною вже для неї філіппікою: «Тут скрізь українська спадщина, яка за роки лише погіршилась… Запах і сморід у цих лікарнях…»
Отож-то, як правильно й водночас влучно сказано: саме запах і сморід стоїть по тих зневоднених, а через те й «немитих», кримських лікарнях…
Правда, той же своєрідний знайомий запашок і сморід, але по-російськи, ой як милозвучно це звучить — просто вонь! — стоїть тепер уже й у самих стінах російської Держдуми.
Але тут, на жаль, нічого вдіяти не можна, бо і сама Ната Поклонська, якщо йти за її жіночою логікою, — то, на велику біду Росії, теж є, виходить, наша щира українська спадщина!
…Щоб завжди бачили прості очі росіян, що загребущі кремлівські руки для них у Криму вкрали!!!
Спеціально для АІ — Йозеф Швейк-правнук, бравий вояк
