Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Спецпризначенці ВСП пройшли поглиблений курс підготовки
– Це поглиблений курс охорони особливо важливих персон, – розповідає заступник начальника Навчального центру Військової служби правопорядку у Львові майор Олександр Борщевський. – Ми проводили його з колегами – інструкторами військової поліції армії Литви. Курс включає модулі «Виживання і дії в екстремальних умовах», «Кінологія», «Поглиблена топографія», «Поведінка в полоні», «Взаємодія з гелікоптером». Триває він місяць. Пройшли його 16 офіцерів підрозділів спецпризначення Військової служби правопорядку ЗСУ.
Захистити полоненого чи інформатора і самому не загинути
Навчання включало три етапи: теорія, практичні заняття і завершальна польова фаза, яка є іспитом для слухачів. Її проводили на полігоні, в умовах дикої природи. Інструктори вже не навчали й не підказували, а тільки оцінювали дії слухачів. За сценарієм, на завершальному етапі слухачі курсу мали опинитись у тилу противника та зустріти там особливо важливу персону.
– У реальному житті цією персоною може бути будь-хто – військовополонений, громадянин, якому загрожує небезпека на окупованій території, інформатор, – розповідає керівник групи литовських інструкторів Дейвідас Кваснінас.
Завдання групи на цьому етапі – непомітно вийти на зустріч з VIP-персоною у визначене місце. Далі – ввідна. Противник виявляє спецпризначенців і важливу персону та бере їх у полон.
– Під час модуля «Поведінка в полоні» навчаємо слухачів поводитися так, аби залишитись живими і при цьому видати якомога менше секретів, – каже керівник групи українських інструкторів (з міркувань нерозголошення персональної інформації імена і прізвища українських інструкторів не вказуватимемо. – Авт.). – Здійснити втечу, отримати важливу для себе інформацію навіть у полоні. Тематика модулю включає всі ці та інші необхідні знання і навички.
І ось вже в полоні, з мішком на голові, без верхнього одягу, слухачі мають застосувати все, чого навчилися. Одне із завдань – за лічені секунди побачити карту, виокремити найважливіші позначки та запам’ятати їх.
– Кожний військовослужбовець вивчає під час своєї кар’єри топографію. Однак спецпризначенцю цих загальних знань замало, – продовжує керівник групи українських інструкторів. – На модулі «Поглиблена топографія» ми навчаємо більшого. Ці навички допомагають слухачам дуже швидко бачити найважливіше на картах та краще орієнтуватися на місцевості.
Далі за сценарієм – втеча з полону
– Усі розуміють, що втікачі не будуть мати ані взуття, ані верхнього одягу, ані їжі, ані грошей, – каже один з інструкторів курсу. – Але є достатньо способів, аби знайти собі таку-сяку одежу. І ми розповідаємо на заняттях про кожний з них. Далі вже справа слухача, що саме обрати, аби вдітися. Так і зі взуттям. Його, до речі, можна зробити навіть з пластикових пляшок.
На цьому етапі слухачі мають застосовувати всі знання, здобуті під час модуля «Виживання і дії в екстремальних умовах».
– Це найважливіший модуль цього курсу, – зазначає Дейвідас Кваснінас. – Тут найбільше занять. На завершальній фазі цьому напрямку приділяється дуже багато уваги.
Усе, що робили слухачі у дикій природі, аби вижити, не перелічити. Одне із завдань – видобути вогонь. Всі знають про спосіб добути іскру за допомогою жердинки, яку швидко обертають у шматку дерева. Та навряд чи хтось реально пробував це робити. А от слухачі курсу в такий спосіб вогонь здобували.
– Способів розпалити вогнище багато, – запевняє інструктор. – Жердинка, тертя, іскра – так робили первісні люди. Та ми живемо у 21 столітті. Можливостей у спецпризначенця нині набагато більше. Наприклад, можна отримати вогонь, змішавши у певній пропорції автомобільний антифриз із ще однією речовиною…
Декілька днів слухачі жили на лоні природі. Облаштовували місце для ночівлі, фільтрували брудну воду для пиття, використовуючи мох, пісок та вугілля. Шукали їжу в себе під ногами.
На перетравлення грибів організм витрачає більше енергії, ніж отримує від них
– Здається, найпростіший спосіб – це знайти і приготувати гриби, – каже інструктор. – Та наші слухачі знають, що на перетравлення цього дару лісів організм витратить більше калорій, ніж отримає. Тож вони шукали альтернативи. Варили листя малини, ловили рибу, шукали яйця птахів тощо. До речі, навіть яйце запекти треба вміти правильно. Якщо не зробити перед запіканням отвір у шкаралупі – воно лусне від нагрівання і людина лишиться без їжі. Нюансів дуже багато. Всі слухачі цей іспит склали – вони забезпечили себе і особу, яку супроводжували, прийнятною їжею.
Ще один цікавий момент – долання водної перешкоди. Слухачі робили пліт і весло для греблі. Для цього використовували тонке гілля певних видів дерева як мотузки і товсті гілляки як основу.
Групам довелося ще й тікати від переслідування противника з використанням службових собак.
– Протистоянню службовим собакам присвячений модуль «Кінологія», – каже керівник групи українських інструкторів. – Головний його принцип – знати всі прийоми з арсеналу кінологів і їхніх псів. І тоді пробувати використати їхні найслабші місця, аби заплутати слід чи перемогти собаку у сутичці.
Взаємодіяти з екіпажами гелікоптерів наші слухачі вміють
Наприкінці іспиту слухачі мали вийти на місце зустрічі з гелікоптером та евакуюватися за допомогою системи «Канат 1».
– Взаємодіяти з екіпажами гелікоптерів наші слухачі вміють, – запевняє інструктор. – У більшості за плечима велика кількість стрибків з парашутом. Усі багато разів відпрацьовували різні способи десантування. Однак, є поле для вдосконалення. Як подати сигнал, який помітять пілоти і який не демаскує групу, як спілкуватися з екіпажем мовою жестів. Усі ці деталі гарно пропрацювали на модулі.
Практична фаза проходила на базі Міжнародного центру миротворчості і безпеки (МЦМБ) Національної академії сухопутних військ.
– На території цього центру постійно проходять різноманітні навчання і тренування, тож офіцери управління МЦМБ мали складне завдання – спланувати все так, аби ніщо не заважало спецпризначенням ВСП виконувати завдання у полях. Заняття на полігоні пройшли з максимальною ефективністю завдяки ретельному спільному плануванню, – каже начальник Навчального центру ВСП підполковник Олег Керницький. – Також ми добре взаємодіяли з вертолітниками окремого полку армійської авіації з Нового Калинова, що на Львівщині. Щиро дякую всім за продуктивну роботу. У нашому Навчальному центрі такий курс проводимо вдруге. Він практично ідентичний курсам для спецпризначенців військових поліцій країн НАТО. Спершу слухачів навчали литовські військові поліцейські. Нині це роблять наші українські інструктори. Литовські колеги здебільшого спостерігають за навчанням як ментори.
Після завершення курсу офіцери повернуться у підрозділи. Спецпризначенці Військової служби правопорядку залучаються до виконання завдань і в районі проведення операції Об’єднаних сил, і далеко від лінії фронту. Наприклад, для убезпечення важливих військових об’єктів: складів боєприпасів, озброєння тощо.
