Це не просто зміна програм, а докорінна ментальна перебудова, що вимагає впровадження освітніх інновацій. Надання Україні високотехнологічної західної техніки, як-от…
«Пожежна тривога! Висунутися до резервуарного парку!» За такою схемою здебільшого відшліфовують професійну майстерність воїни пожежної обслуги на території складу пально-мастильних матеріалів Об’єднаного центру забезпечення оперативного командування «Схід».
Головна особливість служби вогнеборців цього підрозділу полягає в тому, що на десятках гектарів землі зберігають сотні тонн пального і мастильних матеріалів. Тож хлопці цілодобово на бойовому чергуванні.
Завжди готові до «нештатки»
Керує діями вогнеборців начальник служби пожежної безпеки Центру капітан Андрій Барковець. Цей офіцер раніше служив на арсеналі в Балаклїї. Безцінного досвіду набув під час обох надзвичайних ситуацій, що виникали там у 2017−2018 роках.
– Щоб зрозуміти масштаби нашої роботи на складі, треба нагадати, що тільки в одному резервуарі зберігається до 5 тис. тонн пального. Таких ємностей тут чимало. Неважко здогадатися, що станеться, якщо вибухне один резервуар чи територією розіллється палаючий бензин. Температура горіння – до 800 градусів. Навіть у засобах захисту людина біля нього витримує не більше 2 хвилин. Отака наша специфіка служби й ми завжди готові до «нештаки», – зауважив капітан Андрій Барковець.
За словами офіцера, двічі на рік його підлеглі з фахівцями ДСНС беруть участь у спеціальних навчаннях на території складу ПММ. До умовно палаючого резервуару чи сховища прибувають два десятки одиниць спецтехніки й кожен армієць виконує свою роботу.
– У разі великого вогню тут можуть постраждати не лише військові будівлі, а й цивільні споруди, розташовані за парканом. Тому до нашого стратегічного об’єкту така увага з боку пожежних ДСНС. Разом ми відпрацювали чіткий алгоритм дій на різні випадки та періодично їх вдосконалюємо, – уточнив начальник служби пожежної безпеки Центру.
«Сплав» професіоналів і нової техніки
Серед вогнеборців-тиловиків 5 професіоналів із досвідом служби в пожежній охороні інших відомств. Ще три хлопця виконували завдання у районі проведення АТО/ООС. Вони – своєрідний двигун підрозділу і вчителі.
Приміром, 43-річний солдат Олександр Євсюк понад 17 років носив погони ДСНС.
– Я брав учать у ліквідації майже всіх масштабних пожеж у регіоні, – каже Олександр Вікторович. – Маю відомчі відзнаки й доріс там до старшого пожежного. Проте порівнювати ту роботу з нинішньою некоректно. Тут відповідальність набагато вища, а помилки – дорожчі. Щодо навантаження, тут напевно більше.
Наймолодший за вислугою років пожежний – солдат Микола Пастушенко – прослужив тут лише кілька місяців і опановує військовий фах.
– Перші 16 тижнів після призову до війська провів на Львівщині в навчальному центрі. Основи нової професії здобув там, нині вчуся її особливостям. Майже щодня дізнаюся щось нове та вдосконалюю необхідні навички, – поділився враженнями солдат Микола Пастушенко.
-
- Ілюстративне фото
Останнім часом у підрозділі значно покращено матеріально-технічну базу: зроблено ремонт спецтехніки АЦ-40, оновлено майже всі приміщення депо, отримано нове бойове спорядження типу «Фенікс-Standart».
– Ми у підрозділі не звикли скаржитися на когось чи на щось, – говорить капітан Андрій Барковець. – Спочатку оцінюємо фронт робіт, виконуємо підрахунки, подаємо командуванню центру на розгляд. Начальники розуміють важливість цієї роботи й виділяють необхідні кошти з так званої фінансової статті на живучість частини. Потім через тендерні процедури отримуємо необхідні речі. І поступово нарощуємо потенціал.
До речі, на кожного пожежного незалежно від посади на рік відведено 720 годин на спеціальну підготовку. Наприкінці навчального періоду відбувається оцінювання воїнів за бальною системою. Ті, хто не виконує спеціальні нормативи й не вкладається у мінімум профпридатності, мають залишити підрозділ. У такий спосіб у пожежній обслузі залишають лише найкращих армійців, і мотивація є відповідною.
Якщо не тренуються, то тримають коси в руках
У розмові з начальником пожежної обслуги старшиною служби за контрактом Віталієм Келебердою одразу розвінчується міф про те, що у пожежних чимало часу на відпочинок.
– Я у частині прослужив понад шість років і скажу, що наш робочий час розписаний по хвилинах. Якщо не тримаємо в руках пожежного рукава чи не возимось з технікою, то боремося з рослинністю. Адже наша територія дуже велика і ми, як ніхто інший, зацікавлені в запобіганні поширення вогню. Сніг також заважає під’їзду спецтехніки до резервуарів, і з ним теж «воюємо». Адже добре вивчили досвід виникнення нештатних ситуацій на інших військових об’єктах. Тому завжди перебуваємо напоготові, – зазначив старшина служби за контрактом Віталій Келеберда.
Вогнеборці збираються осучаснити пожежну сигналізацію на території складу ПММ, оновити шляхи під’їзду, удосконалити пожежні водойми. Фронт робіт чималий, за один місяць не впоратися. Проте цілком по їхніх силах…
Фото автора
