Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Армійський спортивний манеж, розташований у столиці за адресою Бульвар Лесі Українки, 25, більш відомий як альма-матер армійських борців і майстрів-батутистів. А в далекому 1915-му цю споруду планували як просту конюшню при Олексіївському інженерному училищі, головний корпус якого звели у 1914-1916 роках (нині Київський військовий ліцей імені Івана Богуна). Наразі там повним ходом йдуть ремонтні та реставраційні роботи. На спортивному об’єкті побував кореспондент АрміяInform.
У спортивному манежі головного армійського спортклубу доводилось бувати як під час тренувань борців та батутистів, так і спостерігати за напругою різноманітних турнірів. Спортивна арена не вирізнялася особливою вичурністю, але розмірами вражала. І який би тут косметичний ремонт не робили, ліпнина сталінського класицизму на стінах красномовно нагадувала епоху, коли будівля набула спортивного статусу.
Якщо вірити нечисленним історичним нотаткам, то саме у 1951-му конюшню переобладнали під спортивний об`єкт. Спочатку тут займалися легкоатлети, а згодом її вподобали прихильники боротьби. Саме борцівський килим манежу на початку 1950-х проклав доріжку видатному українському спортсмену Івану Богдану до золотої олімпійської медалі в Римі у 1960 році.
Переможну естафету Івана Гавриловича підхопили срібний призер Олімпіади 1964 року майор Владлен Тростянський, дворазовий олімпійський чемпіон (1976, 1980) капітан Олександр Колчинський, дворазовий чемпіон світу Михайло Харачура, перший олімпійський чемпіон незалежної України майор В’ячеслав Олійник, триразовий чемпіон світу, переможець і призер Олімпійських ігор Ельбрус Тедеєв, чемпіон Європи Василь Рачиба й багато інших борців.
Не менш дивовижною є плеяда стрибунів на батуті, які шліфували майстерність в манежі. Серед них – чемпіони світу прапорщики Ігор Гелімбовський, Сергій Нестреляй, Оксана Вербицька, Лариса Хрещик, старший прапорщик Оксана Починок, старшина Юлія Домчевська, сержант Марія Кийко, рядовий Вадим Красношапко, працівник ЗСУ Світлана Холодовська, чимало європейських чемпіонів та призерів.
Керівництво ЦСК ЗСУ надає можливість тренуватися в манежі вихованцям дитяче-юнацьких спортшкіл столиці. Іноді кількість дітей, які приходять займатися у спортивних секціях, сягає 700 юних талантів. Саме з таких талановитих виріс у срібного призера Олімпійських ігор, дворазового чемпіона світу, триразового чемпіона Європи армієць Жан Беленюк.
Отже, стіни манежу, які буквально просякнуті потом десятків тисяч спортсменів, є свідками народження чемпіонів і призерів різноманітних турнірів і чемпіонатів. Але й вони мають властивість старіти.
– Ще десять років тому, коли мене призначили керівником цієї спортивної бази, відчувалось, що споруда і її інфраструктура потребує значного відновлення, – зазначив у розмові начальник спортивного манежу полковник у відставці Ігор Макаров. – Косметичні ремонти вже не допомагали підтримувати її в належному стані. Адже деякі стіни навіть доводилось зміцнювати металевими поясами, а окремі приміщення визнані аварійними. Тому керівництво нашого спортклубу вирішило добиватися капітального ремонту.
Окремо зазначу, що спортивний манеж останні 20-25 років постійно перебував у полі зору любителів забудовувати все, що ще не забудовано в столиці. Спритні ділки вигадували різні небилиці на кшталт «манеж розташовано в забрудненому районі і йому потрібно знайти інше місце», аби прибрати до рук ласу ділянку Печерська. Але щоразу керівництву оборонного відомства вдавалося відстояти спортивний об’єкт.
Нині будівля манежу мало чим нагадує спортивну арену: повністю зірвано прогнилу підлогу, демонтовано майже всі водопостачальні, електричні та теплові комунікації, частково стісують стару штукатурку, уражену грибком. Водночас ведуть відновлювальні роботи: замінено вікна, утеплюється і розпочинається монтаж повністю нового даху. На черзі – встановлення сучасної вентиляційної системи.
– У приміщеннях, де розмістяться кімнати для тренерів, роздягальні, санвузли, душові, вже проводять малярні роботи, – розповідає і демонструє динаміку робіт Ігор Костянтинович. – Проєкт капремонту передбачає вільне пересування для осіб з інвалідністю. Це стосується не лише входу до основного залу, а й всіх приміщень манежу. Окрему увагу приділимо якісному освітленню і сучасному покриттю підлоги залу. Планується, що вздовж стін змонтують трибуни-трансформери для глядачів, які на час тренувань прибиратимуть.
За словами Ігоря Макарова, призначення манежу залишиться традиційно незмінним: ігрові майданчики для мініфутболу, баскетболу, волейболу, розмістяться і килими для боротьби та батути.
Зважаючи на коронавірусну пандемію, говорити про конкретні терміни виконання робіт ще передчасно. Але будівельники сподіваються всі роботи завершити до березня 2021-го. Відновлений манеж розглядатимуть не лише як базу підготовки олімпійського резерву, а й як одну з локацій проведення відбіркових Міжнародних змагань Invictus Games, фінал яких Україна теж планує прийняти.
