На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
До цього портрету слід додати ще кілька особливих деталей. Його зброя – калібру 130 міліметрів, його «здобич» – танк чи БМП, або інша «гусінь» (на військовому слензі гусенична техніка. – Авт.). Хто вже здогадався – мова йде про розрахунки ПТРК «Стугна-П». Цих фахівців готує Школа протитанкової артилерії Навчального артилерійського полку, що входить до складу 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Школа протитанкової артилерії готує спеціалістів для семи зразків озброєння
– Ми готуємо не лише згаданих спеціалістів. Раніше, до квітня цього року, на базі Школи підготовки фахівців протитанкових ракетних комплексів ми навчали розрахунки для ПТРК «Стугна» і «Корсар». Із переформатуванням закладу і зі зміною його назви у Школу протитанкової артилерії спектр фахівців, яких готуємо, значно розширився. Тепер навчаємо і штатні розрахунки (обслуги) ПТРК «Фагот» і «Метис», рухомих (самохідних) протитанкових керованих ракетних комплексів «Конкурс» і «Штурм-С», а також протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». Це дозволяє готувати не за двома спеціальностями, а за сімома! – розповів командир Навчального артилерійського полку полковник Олег Файдюк.
Лише за пів року існування нової структури тут пройшли відповідний вишкіл близько 100 військових із бойових бригад і частин не тільки Сухопутних військ, а й морські піхотинці та десантники.
Як повідомив начальник Школи протитанкової артилерії підполковник Микола Ханас, для успішного навчання тут є всі необхідні зразки озброєння й військової техніки, а головне – сучасні інтерактивні тренажерні комплекси та висококваліфіковані досвідчені інструктори.
Маскування і скритне переміщення – «родзинка» підготовки розрахунків ПТРК
Один із таких «коучів» – старший інструктор навчального взводу ПТРК «Стугна-П» старшина з позивним «Пегас». Свій фах він здобув саме на Львівщині. Потім шліфував його у механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького, зокрема бойовими пусками на Світлодарській дузі. На його рахунку – підбита важка ворожа техніка.
– Якось довелось тиждень сидіти у засідці, аби знищити ворожу БМП. Фактично роботу обслуг ПТРК «Стугна» чи «Корсар» можна прирівняти з функціоналом пари снайперів. Завдання розрахунків протитанкових ракетних комплексів – скритне зайняття вогневої позиції, її маскування, здійснення пострілу і швидкий скритний відхід. Тільки якщо снайпер залишає позицію з гвинтівкою, то, наприклад, розрахунок «Стугни» у складі трьох осіб, має забрати з собою комплекс, вага якого трохи більше 100 кілограмів! Тож, «по-легкому» переміститися не вийде, – розповів «Пегас».
До речі, як і снайпери, розрахунок ПТРК одягнутий у «кікімори». І тут, на заняттях із тактики, ця екіпіровка є обов’язковою. А в 30-денному курсі вишколу особливе місце має саме маскування і скритне переміщення.
На тренажерах слухачі роблять не менше 100 пусків. З них 85% мають влучити у ціль. Лише після цього – допуск до бойових стрільб
Більшість часу з сертифікованого курсу військові проводять за сучасними тренажерами. Вони дають змогу не тільки виконувати різноманітні вогневі задачі, а й повністю відчути себе на полі бою.
– Одним із таких тренажерів є «Сфера», який дає змогу виконувати завдання у 3D реальності. Сюди, до шароподібного приміщення, заходить обслуга і займає вогневу позицію. Двома проєкторами по периметру сфери проєктується зображення реальної бойової обстановки. Інструктор може обрати як рельєф місцевості (ліс, поле, міська забудова), так і тактичну обстановку (засідка, зустрічний бій, прорив танків). Обслуга саме у таких, максимально наближених до бойової реальності умовах, виконує вогневі завдання і знищує цілі, – зазначив начальник Школи підполковник Микола Ханас.
Загалом за час навчання оператори ПТРК повинні зробити не менше 100 пусків на тренажерах. І з них 85% мають влучити у ціль. Лише після цього їх допускають до бойових стрільб.
Протитанковий комплекс і 10-кілометровий марш-кидок під силу і деяким жінкам
У ці дні у Школі протитанкової артилерії навчаються розрахунки ПТРК «Стугна», «Корсар» і гармати МТ-12 «Рапіра». Серед кремезних парубків є й одна пані. Молодший сержант Яна Гаркава – оператор ПТРК «Корсар». Вона приїхала на навчання з окремої механізованої бригади «Холодний Яр» і у своїй частині є єдиною жінкою-військовослужбовцем на такій посаді.
Пригадую, коли старшина «Пегас» характеризував підопічних, він наголошував: «це мають бути сильні й витривалі військові, з чудовими фізичними кондиціями. Одна справа носити гвинтівку чи автомат, а тут треба тягати у повній амуніції переносний комплекс. Плюс виконувати інженерні роботи з його встановлення. І все робити швидко, а потім годинами чи днями за будь-якої погоди, на морозі чи у спеку, вичікувати ціль!»
– І справді, ця робота нелегка, але вона мені подобається. Хоча комплекс «Корсар» за габаритами і вагою – не «Стугна», та на двох військовослужбовців у розрахунку доводиться нести: тубус із виробом –майже 16 кг, пускову установку – 10 кг і станок для неї – 8 кг. Плюс, звісно, інша військова амуніція. Нічого, звикла. Переміщувалася і зі «Стугною». Під час тренувань у частині були й марш-кидки по 10 кілометрів. Витримала! Коли справа подобається, не відчуваєш навантажень. Під час ротації в ООС були спільні тренування з танковими підрозділами. Дуже цікаво. І хоча у мене немає бойових пострілів, я готова до виконання будь-яких завдань, – зазначила оператор ПТРК «Корсар» молодший сержант Яна Гаркава. – Тут у Школі дуже цікаво навчатися. Хороша матеріальна база. І курс орієнтований на вдосконалення вузького військового фаху. Тобто, у ньому все надзвичайно важливе для конкретного фахівця.
До кінця року Школа протитанкової артилерії планує зробити ще два набори по 30-40 осіб. Наразі навчальний процес триває.
