Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
До цього портрету слід додати ще кілька особливих деталей. Його зброя – калібру 130 міліметрів, його «здобич» – танк чи БМП, або інша «гусінь» (на військовому слензі гусенична техніка. – Авт.). Хто вже здогадався – мова йде про розрахунки ПТРК «Стугна-П». Цих фахівців готує Школа протитанкової артилерії Навчального артилерійського полку, що входить до складу 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Школа протитанкової артилерії готує спеціалістів для семи зразків озброєння
– Ми готуємо не лише згаданих спеціалістів. Раніше, до квітня цього року, на базі Школи підготовки фахівців протитанкових ракетних комплексів ми навчали розрахунки для ПТРК «Стугна» і «Корсар». Із переформатуванням закладу і зі зміною його назви у Школу протитанкової артилерії спектр фахівців, яких готуємо, значно розширився. Тепер навчаємо і штатні розрахунки (обслуги) ПТРК «Фагот» і «Метис», рухомих (самохідних) протитанкових керованих ракетних комплексів «Конкурс» і «Штурм-С», а також протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». Це дозволяє готувати не за двома спеціальностями, а за сімома! – розповів командир Навчального артилерійського полку полковник Олег Файдюк.
Лише за пів року існування нової структури тут пройшли відповідний вишкіл близько 100 військових із бойових бригад і частин не тільки Сухопутних військ, а й морські піхотинці та десантники.
Як повідомив начальник Школи протитанкової артилерії підполковник Микола Ханас, для успішного навчання тут є всі необхідні зразки озброєння й військової техніки, а головне – сучасні інтерактивні тренажерні комплекси та висококваліфіковані досвідчені інструктори.
Маскування і скритне переміщення – «родзинка» підготовки розрахунків ПТРК
Один із таких «коучів» – старший інструктор навчального взводу ПТРК «Стугна-П» старшина з позивним «Пегас». Свій фах він здобув саме на Львівщині. Потім шліфував його у механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького, зокрема бойовими пусками на Світлодарській дузі. На його рахунку – підбита важка ворожа техніка.
– Якось довелось тиждень сидіти у засідці, аби знищити ворожу БМП. Фактично роботу обслуг ПТРК «Стугна» чи «Корсар» можна прирівняти з функціоналом пари снайперів. Завдання розрахунків протитанкових ракетних комплексів – скритне зайняття вогневої позиції, її маскування, здійснення пострілу і швидкий скритний відхід. Тільки якщо снайпер залишає позицію з гвинтівкою, то, наприклад, розрахунок «Стугни» у складі трьох осіб, має забрати з собою комплекс, вага якого трохи більше 100 кілограмів! Тож, «по-легкому» переміститися не вийде, – розповів «Пегас».
До речі, як і снайпери, розрахунок ПТРК одягнутий у «кікімори». І тут, на заняттях із тактики, ця екіпіровка є обов’язковою. А в 30-денному курсі вишколу особливе місце має саме маскування і скритне переміщення.
На тренажерах слухачі роблять не менше 100 пусків. З них 85% мають влучити у ціль. Лише після цього – допуск до бойових стрільб
Більшість часу з сертифікованого курсу військові проводять за сучасними тренажерами. Вони дають змогу не тільки виконувати різноманітні вогневі задачі, а й повністю відчути себе на полі бою.
– Одним із таких тренажерів є «Сфера», який дає змогу виконувати завдання у 3D реальності. Сюди, до шароподібного приміщення, заходить обслуга і займає вогневу позицію. Двома проєкторами по периметру сфери проєктується зображення реальної бойової обстановки. Інструктор може обрати як рельєф місцевості (ліс, поле, міська забудова), так і тактичну обстановку (засідка, зустрічний бій, прорив танків). Обслуга саме у таких, максимально наближених до бойової реальності умовах, виконує вогневі завдання і знищує цілі, – зазначив начальник Школи підполковник Микола Ханас.
Загалом за час навчання оператори ПТРК повинні зробити не менше 100 пусків на тренажерах. І з них 85% мають влучити у ціль. Лише після цього їх допускають до бойових стрільб.
Протитанковий комплекс і 10-кілометровий марш-кидок під силу і деяким жінкам
У ці дні у Школі протитанкової артилерії навчаються розрахунки ПТРК «Стугна», «Корсар» і гармати МТ-12 «Рапіра». Серед кремезних парубків є й одна пані. Молодший сержант Яна Гаркава – оператор ПТРК «Корсар». Вона приїхала на навчання з окремої механізованої бригади «Холодний Яр» і у своїй частині є єдиною жінкою-військовослужбовцем на такій посаді.
Пригадую, коли старшина «Пегас» характеризував підопічних, він наголошував: «це мають бути сильні й витривалі військові, з чудовими фізичними кондиціями. Одна справа носити гвинтівку чи автомат, а тут треба тягати у повній амуніції переносний комплекс. Плюс виконувати інженерні роботи з його встановлення. І все робити швидко, а потім годинами чи днями за будь-якої погоди, на морозі чи у спеку, вичікувати ціль!»
– І справді, ця робота нелегка, але вона мені подобається. Хоча комплекс «Корсар» за габаритами і вагою – не «Стугна», та на двох військовослужбовців у розрахунку доводиться нести: тубус із виробом –майже 16 кг, пускову установку – 10 кг і станок для неї – 8 кг. Плюс, звісно, інша військова амуніція. Нічого, звикла. Переміщувалася і зі «Стугною». Під час тренувань у частині були й марш-кидки по 10 кілометрів. Витримала! Коли справа подобається, не відчуваєш навантажень. Під час ротації в ООС були спільні тренування з танковими підрозділами. Дуже цікаво. І хоча у мене немає бойових пострілів, я готова до виконання будь-яких завдань, – зазначила оператор ПТРК «Корсар» молодший сержант Яна Гаркава. – Тут у Школі дуже цікаво навчатися. Хороша матеріальна база. І курс орієнтований на вдосконалення вузького військового фаху. Тобто, у ньому все надзвичайно важливе для конкретного фахівця.
До кінця року Школа протитанкової артилерії планує зробити ще два набори по 30-40 осіб. Наразі навчальний процес триває.
