Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
– Відтепер Едуард Полянський – бойова одиниця нашого війська! Він ще себе покаже! Ще б пак! Син Героя України! Ви б чули його емоції після прийняття присяги! Хлопець неймовірно щасливий, що стане військовим льотчиком, це була його заповітна мрія, – розповідає Андрій Павленко, опікун хлопця.
Історія опікунства – вражаюча. Батько Едуарда – Леонід, загинув на Майдані від снайперської кулі і прикрив собою Андрія Павленка. Пізніше Андрій, який є засновником фонду «Пам’яті Небесної Сотні», розшукав маму рятівника, дізнався про його сина, почав запрошувати його на вихідні до столиці… і закрутилось…
– Усе відбулось миттєво, в Льоню влучила куля, а я завдяки йому залишився живим, — розповів Андрій Павленко. — Я тоді ще не знав, хто він і звідки. Він помирав у мене на очах. Я бачив його в останні хвилини. Тож тепер мій обов’язок зробити так, аби його син виріс достойною людиною! Хоча він і без мене справляється, дарує величезну кількість приводів пишатись! Я завжди поруч, на підхваті…
Коли батько загинув, Едуард ходив до 6-го класу. Миттю подорослішав. Зрозумів, що має зробити все, аби батько ним пишався… Замість продовжити навчання в школі – вступив до Військового ліцею імені Івана Богуна. Коли заповнював у ліцеї анкету, на запитання, чим займатиметься далі після навчання, вивів акуратним почерком – стану військовим льотчиком…
– На вибір хлопця ніхто не впливав, він сам визначився. Я лише нагадував про необхідність гарно вчитись і займатись спортом, бо ж конкурс на льотні спеціальності – чималий, – додає Андрій Павленко. – Та що казати, якщо він народився 24 серпня! Уже в перший рік навчання в ліцеї Едуарда призначили помічником начальника ліцею. Генерал-майор Герой України Ігор Гордійчук ухвалив таке рішення невдовзі після знайомства із сином Героя. Тож коли хлопець успішно випустився з ліцею і вступив до ХНУПСу – це вже нікого не здивувало!
Поки що Едуард – першокурсник, до польотів на військовій техніці – чимало лекцій, практичних занять, тренувань… Та ніхто не сумнівається, що цей наполегливий юнак свого доб’ється!
