Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Нещодавно в Міністерстві оборони України анонсували громадське обговорення проєкту Порядку проведення у вищих військових навчальних закладах інституційного аудиту з метою підвищення ефективності функціонування професійної військової освіти та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення освітньої діяльності, забезпечення її якості та відповідності освітнього й управлінського процесів вимогам національного законодавства та стандартів НАТО.
Директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України, доктор технічних наук, професор Володимир Мірненко розповів кореспонденту АрміяІnform, яким чином здійснюватиметься інституційний аудит професійної військової освіти та на які зміни незабаром чекати у системі військової освіти.
— Володимире Івановичу, розкажіть нашим читачам, що таке інституційний аудит професійної військової освіти?
— Нині Україна має статус партнера НАТО з розширеними можливостями, тому з метою якісного переведення сектору безпеки і оборони України на стандарти Альянсу та покращення взаємосумісності Збройних Сил України, інших складових сил оборони з відповідними структурами держав-членів НАТО, на чому неодноразово наголошував Міністр оборони України Андрій Таран, нам необхідно сформувати ефективну систему професійної військової освіти, яка буде інтегрована в загальнодержавну систему освіти.
Своєю чергою інституційний аудит спеціалізованої освіти має дати відповідь на першорядні питання: наскільки правильно розвивається професійна військова освіта і чи задовольняє нагальні потреби сил оборони в контексті загроз, що існують, національній безпеці та інтеграції України до НАТО.
По суті, інституційний аудит — це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів у ВВНЗ, що забезпечують його належне функціонування та сталий розвиток.
Інституційний аудит має оцінити якість професійної військової освіти та запропонувати практичні рекомендації щодо її покращення за методиками та напрацюваннями держав-членів НАТО
Метою проведення інституційного аудиту насамперед є підвищення ефективності функціонування системи професійної військової освіти та вдосконалення її внутрішньої будови. Зокрема інституційний аудит має оцінити якість професійної військової освіти та запропонувати практичні рекомендації щодо її покращення за методиками та напрацюваннями держав-членів НАТО.
Під час інституційного аудиту професійної військової освіти буде дано оцінку організації освітньої діяльності щодо впровадження та виконання освітніх програм, управлінського процесу у ВВНЗ. Не менш важливою є оцінка освітнього середовища, використання людських та матеріальних ресурсів, а також перевірка додержання військовими вишами вимог чинного законодавства.
— Володимире Івановичу, коли і як постало питання проведення аудиту нашої військової освіти і чому саме зараз, а не кілька років тому?
— Відповідно до Проєкту розвитку системи військової освіти у ВВНЗ України триває апробація курсів професійної військової освіти офіцерського складу всіх рівнів за процедурами планування й ухвалення рішень, які використовуються державами-членами НАТО. Цей процес розпочався у 2018 році. Прийшов час зробити зріз проблемних питань, проаналізувати наші здобутки і скорегувати плани на майбутнє, щоб уникнути прикрих помилок. Саме тому, за ініціативи Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України та стратегічних радників НАТО, було ухвалено рішення про проведення інституційного аудиту професійної військової освіти.
Інституційний аудит військової освіти проводитимуть експерти НАТО
— Поясніть, будь ласка, інституційний аудит здійснюватиметься виключно силами українських фахівців чи в переведенні на стандарти НАТО нашої військової освіти нам допомагатимуть іноземні колеги?
— Інституційний аудит професійної військової освіти планується провести до кінця поточного року експертною групою, до складу якої залучатимуться фахівці з держав-членів НАТО, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Таким чином, безпосередню участь у ньому братимуть, окрім національних експертів, експерти НАТО, а саме: представники ЗС Канади та Литовської Республіки.
— Володимире Івановичу, після проведення інституційного аудиту, як виглядатиме система військової освіти?
— Інституційний аудит сприятиме закладанню підвалин системи професійної військової освіти. Як відомо, в системі військової освіти є формальна та неформальна освіта. Формальна освіта передбачає досягнення здобувачами визначених стандартами результатів навчання та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою. Неформальна освіта — це освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Саме до неформальної освіти відноситься військова освіта.
Відповідно до розробленого Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України проєкту перспективна модель системи військової освіти містить три функціональні складові: вища освіта, професійна військова освіта на курсах L-1, L-2, L-3, L-4 та підвищення кваліфікації.
— Що нового буде привнесено в систему військової освіти?
— Ми акцентуємо особливу увагу на розвитку професійної військової освіти та підвищенні кваліфікації. Під час навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра (магістра) курсанти проходять базовий курс професійної підготовки L-1А. Останнім блоком навчальних дисциплін передбачено фаховий курс професійної підготовки L-1В (взвод). Така підготовка дасть змогу випускнику обіймати первинні посади (командир взводу, заступник командира роти).
Перед призначенням на посаду командира роти офіцер повинен провчитися на фаховому курсі підвищення кваліфікації L-1С на базі видового ВВНЗ.
Для призначення на посаду рівня командира батальйону офіцер прибуває до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на навчання на курсі підвищення кваліфікації рівня командира батальйону (начальника служби штабу бригади).
Однією з головних вимог до офіцерів, яких планують призначати на посади керівника органу військового управління на рівні командування компоненти або офіцера органу військового управління на рівні Об’єднаного штабу (Командування Об’єднаних сил), є здобуття ступеня магістра військового управління і кваліфікації: «спеціаліст-офіцер військового управління оперативного рівня». Решта посад, які вимагають ступеня «магістр», регламентовані відповідним паспортом посади.
Згідно з Законом України «Про освіту» результати навчання, здобуті шляхом неформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством. Тож пропонується у документах про закінчення курсів L-1, L-2, L-3, L-4 вказувати обсяг навчального навантаження в кредитах ЄКТС з метою подальшого їхнього трансферу в магістерську підготовку як освітні компоненти, які сприяють набуттю здобувачем вищої освіти військово-професійних та професійно-спеціальних компетентностей, досягненню програмних результатів навчання.
— Ви щойно докладно розповіли про L-курси, а що, власне, означає літера «L» ?
— Літера «L» у перекладі з англійської — лідер. Тож L-курси — це курси лідерства, на яких у військових вишах готують мотивованих та відповідальних офіцерів-лідерів з розвиненим прагненням навчатися та кар’єрно зростати, лідерськими якостями, власним баченням вирішення того чи іншого завдання і, звісно, широким спектром знань: від фундаментальних до професійно-спеціальних.
Основна мета L-курсів полягає в тому, аби сформувати у штабних офіцерів критичне стратегічне мислення та функціональні спроможності визначати, стримувати та давати гідну відсіч гібридним воєнним загрозам у складному динамічному та глобально інтегрованому середовищі. Нам потрібні лідери всіх рівнів, які можуть інтелектуально переважати супротивника.
У системі підвищення кваліфікації функціонує близько 500 курсів підвищення кваліфікації не тільки для військовослужбовців, а й працівників ЗС України
— Яким ще чином військовослужбовці й працівники ЗС України мають змогу вдосконалювати свої професійні знання?
— Окрім згаданих вже L-курсів, в системі підвищення кваліфікації функціонує близько 500 курсів підвищення кваліфікації не тільки для військовослужбовців, а й працівників Збройних Сил України, державних службовців Міноборони та ЗС України з метою здобуття ними необхідних знань, умінь та практичних навичок для виконання обов’язків за посадою з терміном навчання від 2 тижнів до 6 місяців.
У Міноборони триває робота щодо опрацювання нового каталогу військових посад офіцерського (сержантського) складу
— 1 вересня з нагоди Дня знань та початку нового навчального року у НУОУ Міністр оборони України Андрій Таран наголосив, що «Ядром основних показників оборонної реформи має стати оновлена система військової освіти і подальше просування по службі вимагатиме від кожного військовослужбовця знання англійської мови». Як це впроваджується сьогодні на рівні військової освіти?
— Нині планомірно вживаються заходи з досягнення Цілі партнерства Україна — НАТО G1200 «Мовні вимоги» (на 2019 — 2024 роки) відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001 та Основних засад мовної підготовки особового складу у системі Міністерства оборони України.
В оборонному відомстві триває робота щодо опрацювання нового каталогу військових посад офіцерського (сержантського) складу, який передбачатиме вимоги щодо базової освіти, рівня військової освіти та володіння іноземною мовою.
Разом із тим схема підготовки офіцерського складу в новій системі професійної військової освіти (L-курси) передбачатиме обов’язкове тестування вступників для визначення рівня володіння англійською мовою, а також надання можливості навчатися на курсах підтримання знань та інтенсивних курсах. Наразі триває процедура поновлення курсів мовної підготовки у ВВНЗ, які були призупинені у зв’язку з пандемією коронавірусу.
— Дякую за розмову!
