Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Після смерті Муаммара Каддафі в Лівії сформувалося двовладдя: на заході країни базується визнаний ООН Уряд національної єдності під керівництвом прем’єр-міністра Фаїза Сараджа, а на сході – Лівійська національна армія, яка перебуває під контролем Халіфи Хафтара. Її активно підтримують ОАЕ, Йорданія, Єгипет, а також Росія, яка намагається цю допомогу приховати всіма відносно легальними і не зовсім легальними методами.
Бронемашини і літаки «вагнерівців»
Зокрема, частина цієї військової допомоги йде через приватну військову компанію (ПВК) Вагнера. Через неї Москва поставляє в Лівію зброю, бронетехніку і авіацію, заявили в Африканському командуванні ЗС США.
Поставка військової техніки й авіації в зону конфлікту в Лівії є кричущим порушенням резолюції Ради Безпеки ООН. Про це йдеться в заяві Африканського командування збройних сил США, опублікованому 24 липня на сайті Пентагону.
Також на сайті опублікований аерофотознімок авіабази Аль-Ходім у Лівії, на якому присутня різноманітна військова техніка. Міноборони США заявляє, що це засоби ППО, бронетехніка, бойові і транспортні літаки російського виробництва, поставлені ПВК «Вагнера».
«Участь Росії (в конфлікті в Лівії. – Авт.) очевидна. Кремль бреше кожен раз, коли це заперечує», – сказав спікер Африканського командування полковник Кріс Карнс.
Комітет експертів ООН з нагляду за дотриманням санкцій нещодавно оприлюднив доповідь, у якій йдеться про те, що в травні поточного року російська приватна військова компанія (ПВК) «Вагнера» перекинула до Лівії до 1200 бійців, обмундирування і два бронетранспортери для підтримки ЛНА Халіфи Хафтара. Про це повідомляло агентство Associated Press. Також Росія перекинула до Лівії як мінімум два типи авіаційної техніки: винищувачі МіГ-29, які діяли з авіабази аль-Джуфра, і бомбардувальники Су-24, що вилітали з баз аль-Джуфра і аль-Кадим. Але належність цих літаків і пілотів була ретельно прихована.
Крім того, невстановлена ПВК, пов’язана з Москвою, виділила «модернізований танк» та доставила туди ж озброєних бійців і два бронетранспортери. «Вагнерівці» базувалися на п’яти авіабазах: аль-Джуфра, Шлюб аль-шаті, Гардабія, Сабха, Вадд, а також на найбільшому в Лівії нафтовому родовищі Аш-Шарара.
Але Росія заявляє на усіх рівнях, що нікому офіційно в Лівії не допомагає, а до контрактів різних ПВК Кремль не має жодного стосунку. Втім, експерти ООН відслідкували, як Росія постачає ЛНА різні вантажі повітряним шляхом. Здебільшого такі рейси проходять через Сирію. За дев’ять місяців таких транзитних рейсів було близько трьох з половиною сотень. Усі їх Москва називає «логістичною підтримкою ПВК Вагнера».
Бункери в лівійській пустелі – це майже як шахти на українському Донбасі.
Російські ЗМІ нещодавно повідомили, що Лівійська національна армія фельдмаршала Халіфи Хафтара (ЛНА) змогла «реанімувати» і привести в робочий стан велику кількість балістичних ракет до ОТРК Р-17 («Скад-В»), які були поставлені в північно-африканську країни ще за СРСР.
А де ж узялися ці застарілі балістичні ракети в Лівії? Не повірите – випадково знайшлись…
Російські медіа цитують так званого представника ЛНА генерал-майора Ахмеда аль-Місмарі, який розповідає, що десь у пустелі «в одному з покинутих підземних арсеналів під руїнами» були виявлені 60 радянських танків Т-62 (!), що перебували на зберіганні десятки років, а також інше військове майно, включаючи боєприпаси і пальне. Оце щастя для воюючої сторони – знайти і танки на консервації, і пальне до них, і боєприпаси… Прямо як на замовлення віднайшли це «сховище в пустелі».
«Відкривши проржавілі ворота», – захоплено розповідає далі «генерал аль-Місмарі, – солдати ЛНА виявили десятки танків Т-62 у відмінному стані Також була знайдена велика кількість (!!) застарілих ракетних установок, мінометів, стрілецької зброї, безліч боєприпасів і військового спорядження».
Подібну «казочку про знайдене озброєння» в українських шахтах і підземних сховищах шість з половиною років тому розповідали російська преса, експерти і навіть офіційний Кремль. Тоді Росія в повний голос заявляла, що так звані ополченці на Донбасі не отримують жодної допомоги від неї. А понад пів тисячі танків, майже тисяча бронемашин, 750 артилерійських систем і більше двох сотень РСЗВ – все це трофеї від української армії, і основне – знахідки у сховищах і арсеналах, які були на Донбасі і їх залишили ЗС України.
На окупованих Росією українських територіях, за даними розвідки, зосереджене озброєння, якого достатньо для армії середньої європейської країни. Москва й надалі поставляє туди свої і новітні системи, і застарілий «брухт», використовуючи сусідню територію як полігон для випробувань нового і утилізації старого озброєння.
Щодо Лівії, то свого часу СРСР поставив в Лівію 200 ракет типу «Скад-В». На сьогодні на складах у східній частині країни збереглася понад сотня ракет Р-17, – повідомив генерал-майор Ахмед аль-Місмарі. Він пояснив, що «інженери та інші фахівці» успішно відремонтували зазначені ракети і тепер бойові можливості ЛНА різко зросли.
Де треба шукати, щоб «знайти»?
То чи насправді «хафтарівці» знайшли це озброєння? Відповідь на запитання досить непроста і її потрібно теж шукати в медіа. А вони за останній час розповіли чимало цікавого.
Наприкінці червня 2020 року була поширена інформація з посиланням на джерела в Уряді національної згоди Лівії, що за добу 25 червня 2020 року на територію країни прилетіло 11 російських військово-транспортних літаків Іл-76 з вантажами, у яких була допомога для Лівійської національної армії фельдмаршала Халіфи Хафтара. «Джерела з УНЗ» стверджують, що зазначені літаки доставили на авіабазу «Гардабія» (територія міжнародного аеропорту), що в 10 км на південь від портового міста Сірт, найманців із Сирії, зброю і боєприпаси, а також багато «неідентифікованого» вантажу. У цій місцевості свого часу були розгорнуті шість ЗРПК «Панцир-С1». Завдяки супутниковому знімку вдалося ідентифікувати групу нових об’єктів на ще одній «хафтарівській» авіабазі Аль-Хадім, розташованій у муніципалітеті Аль-Мардж на північному сході Лівії. На знімку є силуети двох Іл-76, але по них неможливо дізнатися про належність цих бортів. Росіяни, звичайно ж, відповіли, що це не їхні літаки, бо вони є в розпорядженні чотирьох десятків країн світу, тому, як завжди: «їх-там-нєт»
4-го серпня 2020 року Telegram-канал «Записки охотника» розповсюдив ще одну цікаву новину: «Росія вперше відправляє важкий транспортний літак Ан-124 до Лівії в обхід повітряного простору Туреччини. Зліт проведений із Внуково, де борт простояв з 25 липня біля вантажного терміналу». Повідомлення проілюстровано фотографіями і картою маршруту польоту літака.
Російський військово-транспортний літак Ан-124 «Руслан», оминаючи повітряний простір Туреччини, вилетів у напрямку Лівії і здійснив посадку на одній з авіабаз, що належать Лівійській національній армії. Усе це викликає безліч запитань щодо здійсненого польоту. Що саме могло бути на борту відправленого до Лівії військово-транспортного літака – невідомо, однак, фахівці вважають, що мова може йти і про озброєння, хоча літак і перебував певний час у столиці. Але, не виключено ймовірність того, що на борту літака якийсь вантаж був і раніше, до стоянки у Внуково. Вантажопідйомність «Руслана» – до 120 тонн, довжина – до 69 метрів, і перевезти він за один раз може чимало різного вантажу.
Інше повідомлення від прессекретаря Командування спільними операціями в Сірті і Джуфрі генерала Абдулхаді Діраха датоване серединою серпня 2020 року. У ньому йдеться про те, що з аеропорту Лазкіє в Сирії 14 серпня вилетіли чотири, а 15 серпня два російські військово-транспортні літаки. Вони приземлилися в місті Бенгазі, де розташований основний штаб сил Халіфи Хафтара. Генерал Дірах повідомив, що літаки, імовірно, перевозили боєприпаси і найманців, але були й інші «неідентифіковані» вантажі.
І загалом, як ішлось вище, з початку року з Росії напряму і через Сирію до Лівії було здійснено понад три з половиною сотень рейсів вантажних літаків. Чи могли росіяни повітряним шляхом перекинути «хафтарівцям» танки, які потім нібито «знайшлися» в забутому арсеналі?
Якщо говорити теоретично – то напевне, могли б, але практично таку операцію поки що ВКС Росії не здатне здійснити з багатьох причин. Перша – це те, що літак Іл-76, хоч і вважають «танкопідйомним», проте практично танки він дуже рідко перевозив. Хоча на російських спеціалізованих сайтах і згадують інформацію про одну подібну операцію з перевезенням танків Т-72 (Т-62 навіть легший на кілька тонн і трохи вужчий за розміром), та достовірність цієї операції багато хто з експертів ставить під сумнів (навіть російських). Мова йде про те, що в 1995 році «рейсами Іл-76 було перекинуто з аеродрому “Жасмін” (Ахтубінськ) на аеродром Звартноц (Вірменія) 50 танків Т-72». Про це повідомляється у матеріалах російського генерала Льва Рохліна. Він звинувачує Росію в тому, що вона озброювала Вірменію у війні проти Азербайджану.
Але там мова йде про всього 13 рейсів Іл-76 і аж 50 перевезених танків Т-72. Якщо брати тактико-технічні характеристики і літака, і танка, то за рейс може бути перевезена лише одна бронемашина, бо вантажопідйомність Іл-76 до 60 тонн, а танк Т-72 важить понад 45 тонн. Але найскладнішим є те, що габарити танка за шириною і розмір вантажної кабіни фактично однакові. Тобто, якщо танк Т-72 і завантажити в Іл-76, то між бортом літака і танка буде проміжок у 2–3 сантиметри (!). Тобто, як пише один із користувачів спеціалізованого інтернет-форуму: «саме завантаження-розвантаження перетворюється в унікальну операцію, доступну далеко не кожному механіку-водієві. Це вже не кажучи про те, що для забезпечення хоч такого зазору доведеться знімати бортові екрани, а потім – чіпляти їх на місце». І ще одне, чому пошук у Гугл «T-72 loaded on Il-76» дає єдиний знімок з танком. Є підозра, що це єдиний рекламний політ, і індійські танкісти, які позують у люках, це підтверджують. А може, і зовсім постановка. Обмеження щодо маси моновантажу це підтверджують» (моновантаж за ТТХ літака лише до 20 тонн)
Тобто літаками в Лівію перекинути танки Т-62 росіяни не могли. Щодо іншого транспорту – морського, то він теж відпадає за багатьох причин. Тобто виходить, що Т-62 «хафтарівці» дійсно знайшли у сховищах… Виникає запитання, чому ж ці танки раніше не знайшли, адже протистояння триває більше ніж сім років? І до чого тут росіяни і їхні польоти в Лівію? Але все складається у цьому пазлі, якщо взяти до уваги ще одне повідомлення.
Бойовий корабель від російських фахівців.
Кілька тижнів тому Лівійська національна армія отримала бойовий корабель. Це сталося відразу після візиту російських військових. На початку літа 2020 року до Лівії прилітали російські військово-транспортні літаки. Разом з ними прибули російські фахівці, які надали допомогу армії Хафтара в освоєнні озброєння, виробленого в СРСР і Росії, повідомляє інформаційно-аналітичний портал FreeNews.
У повідомлені йдеться, що цей «робочий візит російських спеціалістів» не обмежився лише допомогою в освоєнні лівійцями «Панцирів» і систем РЕБ. Росіяни допомогли привести до ладу радянський сторожовий корабель проєкту 1159 «Дельфін», який до останнього часу перебував у неробочому стані і не міг навіть вийти з порту через несправність силової установки.
Російські інженери відремонтували сторожовик, і тепер в розпорядженні армії Хафтара з’явилась бойова морська одиниця. Кораблі даного проєкту озброєні спареною артустановкою АК-726 калібру 76,2 мм, протикорабельними крилатими ракетами П-20, а також системою ППО.
Крім того, Лівійська національна армія посилила свої бойові загони в Сірті, що за 450 км на схід від Тріполі, 80 одиницями важкої броньованої техніки. «Хафтарівський» корабель базується в порту Рас-Лануф – про це повідомили представники Національної нафтової корпорації (NOC) Лівії. Цей район – частина регіону, у якому зосереджено близько 80 відсотків усіх нафтових запасів країни.
Щодо корабельного озброєння, то незважаючи на вік, ракети П-20 залишаються досить ефективним засобом для боротьби з морським противником.
Швидше за все і «знайдені» танки Т-62, і ракети Scud теж мають «російський слід». Те, що танки й раніше були на території Лівії – допустимо, бо на озброєнні її армії перебувала певна кількість Т-62, і надійшли вони свого часу з СРСР. Не виключено, що певна кількість бойових машин були законсервовані у сховищах. Але, щоб їх нині знову запустити, ЛНА потрібні були відповідні матеріали та фахівці, бо навіть найкраще законсервований танк не може зразу ж, без відповідних робіт, функціонувати за призначенням. Він просто залишається горою металобрухту.
Але після того, як з танками попрацювали відповідні фахівці, як для їхнього обслуговування надійшли відповідні запчастини і матеріали, ці машини стали ТАНКАМИ. Те ж саме стосується і більш складного озброєння – балістичних ракет Scud до ОТРК Р-17, реанімувати яке «лівійські інженери» просто не можуть, адже вік цих ракет як мінімум 30 років, і технології їхнього виробництва, обслуговування, ремонту і розконсервації залишились, швидше за все, лише в Росії.
Тому й літали часто російські транспортники в Лівію, адже необхідно було привезти сюди і ремкомплекти до танків, і запчастини до силової установки для корабля, і необхідні ракетні компоненти… і фахівців, щоб ЛНА змогла реанімувати і привести в робочий стан сотню балістичних ракет Scud до ОТРК Р-17. І лише після того, як маршал Халіфа Хафтар отримав це озброєння, у медіа з’явились повідомлення про «щасливу знахідку»
Але про те, що в країні працювали і працюють російські фахівці, які займаються озброєнням і бойовою технікою, повідомлень у ЗМІ майже немає, за винятком різних неофіційних розслідувань. Росія приховує цю інформацію, адже подібна «допомога» також є порушенням резолюції Ради Безпеки ООН щодо поставок озброєння в Лівію. Москва всіляко спростовує подібну інформацію, але світова спільнота, звичайно ж, розуміє, що насправді змогла «знайти» ЛНА в «забутих військових сховищах».
