Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
У Національному парку України «Межигір’я» відбулася презентація збірки, до якої ввійшли пісні 22 учасників бойових дій російсько-української війни авторів та виконавців власних пісень.
У заході взяли участь учасники бойових дій АТО/ООС та члени їхніх родин, військові Збройних Сил та Національної Гвардії України, волонтери, родини загиблих Героїв, представник КМДА.
Громадською організацією «Всеукраїнське об’єднання інвалідів та ветеранів війни «ІНАТО» було здійснено випуск збірки пісень «Пісні нескорених війною» (Частина 1).
Заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнське об’єднання інвалідів та ветеранів війни «ІНАТО» Юрій Стеценко розповів, що робота над збіркою тривала рік і 1 місяць.
Усього у книзі 90 пісень 22-х авторів і виконавців власних пісень. У ній є ноти мелодії, гітарні акорди та слова.
– Починаючи з 2014 року наші бійці-добровольці пішли захищати Батьківщину, почали воювати з ненависним ворогом. Під час бойових дій хлопці воювали, а під час відпочинку – складали вірші, співали пісні. Хтось з них вже грав на музичних інструментах, хтось почав грати. І таким чином народилася нова музична культура – це пісні й вірші тих людей, які безпосередньо брали участь в бойових діях. Це неординарні люди. В ті вірші і музику вони вкладали душу, – сказав Юрій Стеценко.
Окрім цього, Юрій Стеценко розповів про ідею створення збірки.
– Сама ідея створення такої книжки прийшла з часом. Кожен з наших виконавців має багато власних пісень. Були записані диски. Хочу подякувати Володимиру Кочубеєву, який разом з товаришами, військовими та волонтерами долучився до створення фестивалю «Пісні, народжені в АТО». Завдячуючи Олександру Саримсакову відбулися два фестивалі в Яремче «Пісні, народжені війною», де ми були співорганізаторами. Після закінчення фестивалю в Яремче ми зібралися з авторами і виконавцями і вирішили закарбувати це все навіки у книжці, – зазначив Юрій Стеценко.
Кореспондент АрміяInform поспілкувалася з виконавцями пісень, чиї твори увійшли до збірки.
Христина Панасюк, автор і виконавець пісень, з 2014 року дала більше ніж 300 концертів на фронті, у госпіталях, по військових частинах ЗС України
– Ця збірка дуже важлива, це пісні, написані війною, це не просто якісь слова, а те, що пережито душею і серцем. Дуже приємно, що багато знайомих, уже рідних людей долучилися до цієї збірки. Ми всі вже фактично музична атошна сім’я. Я думаю, що ця збірка обов’язково сподобається слухачам і глядачам. Натхнення – це дуже капризна річ, бувають моменти, коли взагалі зникає якесь бажання, запал, енергія, не розумієш заради чого, а потім з’являються якісь поштовхи, від яких народжується пісня.
Під час презентації Христина виконала пісню «Ти потрібен» і «Заборонені».
Зиновій Медюх, псевдо «Зеник», громадський діяч і борець за Українську державу
– Моя зброя – гітара і пісня. Щоб написати пісню, має бути мотивація. Нині буває можу вночі прокинутися, щось кипить всередині, беру гітару і починаю творити. Мої пісні про наболіле. Наприклад одна з них – «Молитва на Різдво», про дівчинку Оленку, яка чекає тата з війни і каже Святому Миколаю, «що не треба жодних подарунків, я лише хочу, щоб повернувся мій тато». Я їжджу туди, де є потреба. З 2014 року до першої півтори тисячі концертів на Сході країни я рахував, а далі перестав їх лічити. Бувало по 6-7 концертів на день. Пісня, слово, зброя, інформація – це головне сьогодні на війні.
В’ячеслав Купрієнко, псевдо «Кобзар спецназу», бард, розвідник, кавалер двох орденів Червоної Зірки
– Моя творчість народилась ще за часів Афганської війни, перша пісня була присвячена загиблому лейтенанту, замість якого я приїхав. Потім була творча перерва років десять, а далі – знову пісні. В мене вже вийшло 10 сольних альбомів. В 2016 році вийшов перший альбом «Соняхи», присвячений подіям на війні на Сході України, у 2018 році вийшов альбом «Час народу». Сам я родом з Луганщини, моє рідне місто знаходиться під окупацією, це мені звісно болить. В кожному з нас зараз відбувається становлення України. Мені 56 років, 52 роки я розмовляв виключно російською мовою і мої 8 альбомів були російськомовними. Потім я відмовився від російської, і навіть не співаю свої власні російськомовні пісні. Якщо кожен в собі, у серці знайде Україну, то ми переможемо.
Родзинкою презентації став виступ військово-духовного капеланського рок-гурту LivingRocks. Соліст гурту військовий капелан Володимир Вшивкін ексклюзивно для АрміяInform розповів, як поєднує капеланство з музикою.
– Я капелан «Правого сектору» та 93-ї бригади ЗСУ. На війні був з 2014 по 2018 рік, нині представляю музичну діяльність, з якою їздимо на фронт, допомагаємо бійцям своєю рок-групою. До війни працював гітаристом у групі «Любе». Був професійним музикантом, потім була духовна семінарія, і я трохи припинив музичну діяльність. А коли став пастором, то відновив її. Тепер у мене духовно-патріотичний хеві-метал гурт. Наразі ми працюємо над військовим альбом, більшість пісень якого були написані на війні. Я співаю і граю. В групі нас двоє капеланів. Найперша військова пісня з’явилася в 2014 році, я поїхав тоді ще волонтером до батальйону «Айдар» в Щастя, в той день були втрати в батальйоні, і коли я їхав назад, то вночі написав пісню «Айдар». Потім ми працювали по окопах, був у Пісках, у Донецькому аеропорту, в Широкиному. Найбільше запам’яталося, коли був з «Правим сектором» під Донецьким аеропортом, саме там виникли ідеї для міцних чоловічих пісень. Мене вразило, що під час першої поїздки в Щастя, коли їхав у броніку, касці, в бусику були кулемети з вікон, а по всьому полю лунала металіка. Це спонукало до чоловічої музики. Капеланство і гра в рок-гурті поєднуються найкраще. Коли приїжджає капелан на ротацію, то кожного вечора всі збігаються в бліндаж і кажуть: «Давай, капелан грай свої пісні». А пісні це і молитва, це і Слово Боже, – це дуже було корисно для людей на війні. В альбомі буде 11 пісень. Ми ніколи не використовуємо фонограми.
Музичними редакторами збірки стали двоє чинних офіцерів ЗС України – полковник Володимир Матвійчук та підполковник Андрій Бондар.
Захід відбувся за підтримки Центру морально-психологічного забезпечення ЗС України та КМДА. Загалом ці книжки будуть безкоштовно розповсюджуватися в публічних бібліотеках, військових частинах, вищих і середніх навчальних закладах. Організатори запевнили, що будуть і надалі збирати інформацію, і мають надію, що з’явиться ще 2 частина збірки «Пісні нескорених війною».
