Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Травмовані тіла та психіка, зруйновані родини, агресія в побуті, алкогольний вир, затяжна незайнятість, суїциди… З такими життєвими обставинами стикаються багацько наших ветеранів після повернення з війни.
Феномени фронтових рефлексів
Ветеран АТО Денис. Навіть у реабілітаційному осередді, куди його ледве не силоміць затягли активісти громадської спілки, Денис поводився вовкулаком. Із сусідами по палаті та лікарями не зносився, нічого не читав і нічим не цікавився, їв виключно на самоті. На додаток міг цілодобово не вилізати з ліжка, непорушно вп’явшись у стелю бездумними очима.
Втративши терпець, волонтери з ветеранами врешті-решт доправили Дениса до партнерського боулінг-клубу. Знали, що роблять. Як і до того його товариші по нещастю, чоловік спочатку якось незворушно, абияк запускав по доріжці різної ваги боулінгові кулі. Утім, як досвідчений стрілець, незабаром він почав буквально сатаніти від постійних промахів. На таке й чекали його опікуни.
У якусь хвилину хлопець, мов кішка перед атакою на здобич, згрупувався, зосередився, почав діяти з точністю робота. Кожен новий його кидок ставав дедалі вдалішим. Коли ж Денис вибив так званий страйк, потужно знісши однією кулею всі кеглі, на непосвячених очікувало диво. Замість пів години тому понурого нелюдима перед ними постав усміхнений та вочевидь амбітний боєць. А ветеранська спільнота відреагувала на це просто. Поаплодували, обійняли, потиснули долоню: мовляв, ціль знищена, братику, з поверненням тебе!
З тієї хвилини його всі бачать мовби сяючим від надлишку енергії та переможного азарту, товариським і доброзичливим. Ветеран зумів швидко розв’язати свої особисті проблеми, долучився до громадських клопотів спілки, де фонтанує цікавими ідеями. А для боулінгу йому виготовили персональну кулю…
Ветеран АТО Віктор. Він за симптомами посттравматичного психологічного стресу мало чим різнився від Дениса. Нічого не прагнув, існував, як висловлюються лікарі на своєму сленгу, «овочем».
Так було доти, доки при ньому на регулярному тренуванні з каякінгу для гостей і членів тієї ж громадської спілки у сильний вітер та хвилю не перекинувся догори дном човен з нашою дівчиною.
Не знаючи, що для досвідченої панянки така подія є абсолютно штатною й вона легко дасть собі раду, Віктор з розгону шубовснув у воду її рятувати. А як інакше — «свої в біді», треба виручати за всяку ціну!
Розумниця й знаку не подала, буцімто не потребує допомоги. Й дозволила бійцю себе «спасти». Після занять спілчани на пляжі між собою по-доброму пересміювалися: «Знайшов місце для подвигу й у мирному житті. Значить, невдовзі вирине зі своїх жахіть…»
Так і сталося.
Відродження через взаємозв’язок з війною
— Програму соціальної адаптації та психологічної реабілітації через спорт «Ліга ветеранів» ми запустили ще у 2016 році, — розповідає координатор спілки Ольга Харькіна. — Нині її базовою платформою є боулінг, картинг і каякінг, менше — туризм. Щороку до неї залучено близько 150-ти ветеранів та членів їхніх родин. Важливо, що на безоплатні заняття вони вільні приводити друзів, побратимів, гарних знайомих.
Повірте, це найефективніший спосіб повернути чоловіків і жінок з війни не тільки фізично, а й свідомістю. Приміром, під час занять та особливо змагань з картингу команди ветеранів самі розподіляють свої сили та спроможності, будують тактику завоювання певної мети.
Як і на війні, вони знову працюють «підрозділом». Знову відчувають запал та смак перемоги, взаємодопомоги за будь-яку ціну, плече вірного товариша. Вони самостійно визначають сили одне одного, місце у командних перегонах на 100 (!) кіл найсильніших і недосвідчених бійців, хто за ким і скільки кіл «намотує».
Ветерани серед рівних знову живуть, дихаючи на повні груди. А як наслідок — з’являються нові місця роботи, бізнеси, реанімується їхнє родинне життя.
І види спорту обрані не випадково, бо всі вони не мають вікових або гендерних обмежень. Каякінг, естафетні перегони на картингах, спортивний боулінг, а у найближчому майбутньому бадмінтон, настільний теніс, туристичні походи гарантовано збирають і збиратимуть широке коло вболівальників та є дужим засобом взаємопідтримки.
Як народжується ветеранське законодавство
Днями Президент країни видав указ № 342/2020, яким затвердив Національну стратегію розвитку системи фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
На думку автора, він став логічним кроком державної підтримки спортивного руху, який у країні започатковано ветеранськими й волонтерськими організаціями та патріотами. До речі, щось подібне відбувалося ще у 137-ми країнах планети, які перенесли збройні конфлікти.
Наприклад, у нас немає області, де не було б своїх ветеранських команд із футболу та інших ігрових видів спорту, кросфіту, спортивних залів та майданчиків. Там ветерани тренуються разом зі своїми родинами. Там не побачиш модних зіркових тренерів. Але там, як і на фронті, живе дух братерства.
P.S.
До речі, цієї неділі, 30 серпня, о 10:00 стартують щорічні змагання з каякінгу серед бійців за програмою «СУВІАТО» «Ліга ветеранів». Відбудуться два кваліфікаційні запливи та фінальні перегони найкращих екіпажів. Долучитися до спортивного свята можуть усі охочі ветерани та їхні родини й друзі.
Місце заходу — пункт прокату Каякінг-центру на березі Дніпра біля Південного мосту (вулиця Малоземельна 13/Б).
