Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
У Львові в Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського відкрилася фотовиставка, присвячена 29-й річниці Незалежності України, «Два погляди: одна війна, одна нація».
Ця фотовиставка є можливістю критично подивитися на реальність, в якій живе окрема частина українського соціуму впродовж війни на Донбасі крізь призму двох поглядів: військового, представленого світлинами військкорів — полковників Володимира Скоростецького та Тараса Греня, й цивільного — французької фотожурналістки Гаель Жірб, яка спеціалізується на темі війни. Зокрема з 2017 року вона висвітлює російську агресію на Сході України.
Як зазначає один з авторів проєкту, спеціальний кореспондент АрміяІnform полковник Володимир Скоростецький, цей проєкт – документальна журналістика, де кореспондент є свідком події. Він лише фіксує миттєвість без подальшого прикрашання й ретуші.
— Це реальність, якою вона є. Водночас документальна фотографія може бути значно чутливішою та доносити глядачу ширший спектр думок, переживань та емоцій, ніж її художній аналог. Адже в документальних світлинах відсутня гра персонажів. Тут вони просто живуть власним життям. Це виставка про людей, людяність і людське у складних ситуаціях та умовах. Військові, цивільні, ми — громадяни однієї країни. Те, як здолаємо випробування, які уроки винесемо з цієї війни й що саме збудуємо далі, це лише наш вибір! — зазначає військовий журналіст.
Боєць
«Наскрізь промоклий однострій. Пісок і бруд. До того ж звичайна втома, яку не перекриє навіть адреналін від ворожого обстрілу. Бути захисником своєї держави непросто, але ніхто з нас не чекав легкого шляху. Так само як ніхто не тікає від священного обов’язку перед народом і Батьківщиною».
Цей портрет, зроблений навесні 2017 року під час відрядження на схід нашого колеги, має саме такий підпис і є поглядом військового журналіста Тараса Греня.
Приречений
«Україна, Донбас, Авдіївка. Донецька область, серпень 2018 року.
Віктору 74 роки. У 2015-му йому відірвало ногу під час обстрілу з «Градів», коли одна з ракет вибухнула перед воротами будинку, де він мешкав. 2017-го будинок його сина, що стояв упритул до обійстя Віктора, був похований під обстрілами важких мін, що зруйнували і його власне помешкання. Його інвалідність та умови проживання в будинку на лінії фронту погіршують його стан. Проблеми зі здоров’ям накопичуються. Уже п’ять років він перебуває у перманентному шоку, фізично й психологічно скалічений війною. Людмила, його дружина, опікується ним. Офіцери армійського підрозділу цивільно-військового співробітництва доставили Віктора до лікарні Авдіївки на обстеження. Однак лікарня на передовій не має хорошого обладнання. Як результат — лікар не може провести діагностику. Він огляне горло й вуха Віктора з допомогою звичайної лампочки, що звисає від шнура живлення.
Зрештою Віктор помер 15 січня 2019-го на руках у дружини. Обоє самотні в будинку, зустрічаючи смерть на війні й без будь-якої допомоги». Це погляд на війну через життя мешканців у фронтовій зоні Донбасу Гаель Жірб.
Фронтові друзі
«Ніксон» і Лунтік. Історія цієї щирої дружби виходить за межі лінійного сюжету. «Ніксон» — механік-водій БМП. Лунтік — представник виду Felis silvestrik catus. Вони заприятелювали на бойових позиціях поблизу шахти «Бутівка-Донецька». Зі слів бійця, Лунтік — справжній вояка. Не боїться природних ворогів — собак і дуже спокійно реагує на ворожі обстріли. Мабуть, через те, що все життя провів на бойових позиціях. «Волонтери кажуть: вас Бог любить, бо біля вас завжди якась живність крутиться. А от біля сєпарів — самі чорти, адже від них кішки й собаки тікають», — каже «Ніксон».
(Шахта «Бутівка-Донецька». Лютий 2017 р. Окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ). І це погляд військового журналіста Володимира Скоростецького.
…І це лише три історії з 80 світлин, представлених журналістами
До речі, один з них — полковник Тарас Грень — наразі там, на війні. Пише історичну хроніку й продовжує фотографувати фронтові будні.
— Війна вкотре кидає виклик нам усім. Вона прагне, щоб ми сором’язливо приховували погляди, відвертались і не звертали уваги на принесені нею критичні проблеми. Війна прагне, щоб рясно зійшли паростки байдужості, ненависті, розбрату. Що робити?! Як цьому запобігти?! Не відвертайте й не ховайте поглядів. Подивіться в очі тих цивільних і військових, які не вибирали війну, але намагаються протистояти їй. Ці люди наче промовляють до нас: «Наші тіла та душі зруйновані, як поле бою. Але ми все ще маємо сили триматися». Через ці два погляди на війну, цивільний та військовий, пропонуємо зрозуміти реальність, в якій існують учасники бойових дій і жителі зони руїни. Адже що таке єдність, як не розуміння одне одного?! — зазначають колеги й уже давні друзі Володимир Скоростецький і Гаель Жірб. Це їхня перша спільна виставка й можна сказати міжнародна. Погляд українсько-французького тріо…
— Це чудова виставка! Прекрасні світлини! Але, на превеликий жаль, вона має трагічну домінанту для українського народу. Вчергове ми повинні виборювати свою незалежність і самостійність. І знову на цьому шляху — великодержавна Росія. Знову гинуть і калічаться наші люди. Знову можемо побачити страждання і біль багатьох. Це бентежить! Але це правда й наша історія, яку пишуть, зокрема, і військові журналісти АрміяІnform, і небайдужі європейські репортери, які хочуть показати правду про цю війну на весь світ! — зазначила директорка Державного меморіального музею Михайла Грушевського Марія Магунь.
Довідково про авторів виставки.
Володимир Скоростецький — офіцер Збройних Сил України. Військовий журналіст, фотограф. З 2004 року — кореспондент газети Західного оперативного командування «Армія України». Згодом проходив військову службу на різних посадах у підрозділах військової преси українського війська. Нині — спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяІnform. Учасник бойових дій. У війні з московськими окупантами бере участь з літа 2014-го. Автор та співавтор понад 10 виставок про події російсько-української війни.
Тарас Грень — офіцер Збройних Сил України. Військовий журналіст, фотограф. З 1994 року — кореспондент газети Західного оперативного командування «Армія України». Згодом проходив військову службу на різних посадах у підрозділах військової преси українського війська. Нині — спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяІnform. Учасник бойових дій. У війні з московськими окупантами бере участь з літа 2014-го. Автор та співавтор понад 10 виставок про події російсько-української війни.
Гаель Жірб — фотожурналістикою почала займатися у 2006 році. У 2014-му співпрацювала з Патріком Чавелем, визначним французьким військовим фоторепортером, з яким за 4 роки створила колекцію світлин, присвячену війні у світі, починаючи від війни у В’єтнамі й закінчуючи теперішньою Сирією. У квітні 2018-го Гаель стала членом агенції преси SIRA й переїхала в Україну, де працює з початку 2017 року. Відвідала різні фронтові терени, зокрема райони Авдіївки, Маріуполя й Луганська.
Центр та Кібердепартамент СБУ виявили мережу інструментів поширення ворожої дезінформації у TikTok. Такі акаунти треба блокувати, щоб не стати жертвою оманливої інформації.
Директорка Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер розповіла про важливу роль дронів з камерами, які компанія Skydio передала Генеральній прокуратурі України.
Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін показав, який вигляд має один із вищих навчальних закладів Херсона після російської атаки.
Українські військовослужбовці пройшли інтенсивний п’ятитижневий курс з тактичної медицини, який провели спільно британські Сухопутні війська, Королівські ВПС, армія Нідерландів та пожежно-рятувальна служба Ісландії.
Мінреінтеграції затвердило зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.
Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський показав вражаючі епізоди знищення ворожої техніки та озброєння.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…