До ініціативи наразі долучилися понад 100 військових частин Сил оборони України, які вже знищили понад 17 000 розвідувальних та ударних…
Два місяці тому Україна зробила великий крок на шляху до поглиблення практичної співпраці з НАТО: Північноатлантична рада надала нам статус партнера с розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP).
До цього такий статус мали лише кілька країн, зокрема Грузія, а також країни-члени ЄС Швеція та Фінляндія.
Цей статус виданий нам не авансом. Він є визнанням внеску України в колективну безпеку на континенті та у світі й підсумовує вже виконаний нами обсяг роботи. Про те, яким буде шлях України до НАТО і три складові членства, у своєму блозі на «Європейській правді» розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина:
Спробуємо проаналізувати. Загальний алгоритм, який веде нас до членства, ділиться на три частини.
Перша, найбільш очевидна, але яка не вичерпує й половини справи — це сумісність збройних сил.
Друга — реформи всередині країни, які, зокрема, відображаються в Річних національних програмах.
Третьою є прагнення долучитися до великих процесів Альянсу, на кшталт формування Стратегічної концепції НАТО — 2030.
Річна національна програма — 2020
Річні національні програми співробітництва Україна — НАТО є інструментом для досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі. Реалізовані поступово та послідовно з року в рік, вони фундаментально трансформують країну, не обмежуючись лише військовими та оборонними питаннями.
У ЗМІ та соцмережах є чимало даних про те, чому саме 2020 рік для світу видався непростим. Як і решта планети, Україна відчула пандемію коронавірусу, глобальний локдаун і його економічні наслідки. Попри обставини, стратегічні пріоритети залишилися без змін, і ми вже пройшли «екватор» Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна — НАТО на 2020 рік.
Звітність за два квартали цього року від усіх учасників РНП (а це понад 70 міністерств і відомств, включно з державними підприємствами) свідчить: «політ нормальний». Програма перебуває в активній фазі, загалом виконується в плановому режимі з дотриманням строків.
Тому ми спокійно готуємося до осіннього візиту в Україну експертів Міжнародного секретаріату НАТО. Висновки та рекомендації щодо виконання РНП-2020, отримані за результатами зустрічі, будуть враховані під час розроблення програми на наступний рік.
Стратегічні реформи
Кожна річна програма є комплексом стратегічних реформ, які наближують Україну до рівня країн-членів НАТО за багатьма напрямами, а не тільки армію. Ось промовистий факт: ВВП на душу населення в Північній Македонії (країна, яка увійшла до Альянсу цього року) становить понад 6 тисяч доларів. Майже вдвічі більше, ніж в Україні.
Це означає, що дотримання цінностей демократії, свободи, верховенства права, на яких побудований Альянс, потребує системних, ціннісних змін у країнах-претендентах. Що зі свого боку підвищує рівень життя громадян.
Річна національна програма 2020 року є особливо людиноцентричною. Досягнення відповідності критеріям членства розглядається крізь призму зміцнення демократії, економічних та інституційних реформ, боротьби з корупцією. Не зменшуючи уваги до сфери оборони та безпеки, вона водночас фокусується на системних перетвореннях.
Винос: Для безпеки необхідна внутрішня стійкість держави — а її дають лише економічна стабільність, верховенство права, сучасна інфраструктура, освіта та медицина.
І в цьому сенсі кроки, які ми маємо зробити для євроатлантичної інтеграції, багато в чому збігаються та доповнюють кроки в рамках євроінтеграції як такої.
Однією з головних запроваджених нами новацій є принципово новий підхід до оцінювання виконання Програми. Тепер воно зосереджене передусім на якісних, а не кількісних показниках.
Нам не потрібна галочка у звіті — нам потрібно, щоб за кожною дією було видно результат, що наближає Україну до НАТО, і водночас позитивно впливає на життя українців.
Іноді виконання РНП схоже на спорт: окремі базові «вправи» потрібно робити регулярно, щоб бути у хорошій формі. І щоразу фіксувати результат, порівнюючи себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.
Україна і НАТО — 2030
Після того, як внесок України у світову безпеку визнано НАТО наданням нашій країні статусу партнера з розширеними можливостями, очевидним стає і наступний крок — наше прагнення долучитися до аналітичного процесу формування стратегічного бачення майбутнього розвитку Альянсу «НАТО-2030» (NATO reflection process).
Ця концепція визначатиме розвиток Альянсу протягом наступних 10 років.
І не тільки в плані розширення, а й у сенсі створення дієвої архітектури євроатлантичної та світової безпеки, де будуть відображені виклики, що з’явилися за попередні роки.
Ми обговорювали важливість залучення української сторони до цього процесу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом під час мого візиту до Брюсселя. З нашої точки зору логічно формувати Стратегічну концепцію НАТО — 2030 з урахуванням досвіду, можливостей та стратегічної ролі України в збереженні безпеки на європейському континенті та у світі загалом, а також деталізації євроатлантичного руху країни.
Наш успіх на цьому шляху залежить від власної стратегічної ініціативи, спільної злагодженої та послідовної роботи на всіх напрямах — урядовому, парламентському, суспільному.
Військова безпека, заради якої колись створювався Північноатлантичний альянс, є лише частиною безпеки в широкому сенсі.
Тієї безпеки, що фактично дорівнює якості життя — і яка сьогодні є нормою для громадян країн-членів НАТО.
Підготував Назар Волошин
