Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Хлопець хоче запускати в небо літаки: величезні, срібні, крилаті. Йому лише шість. Тому починає з малого – з авіамодельного гуртка в місцевому центрі дитячо-юнацької творчості. Папір, картон, перкаль і тоненькі дерев’яні дощечки. Клеїти, вирізати, надавати їм форму, що гарантує політ.
І знаєте… у нього виходило. Йому подобалось. Аж настільки, що з часом він залишився в гуртку, щоб допомагати іншим дітям реалізувати мрію про небо. Звісно, він вивчився у школі, виші, отримав гарну спеціальність, пов’язану з електронікою. Але моделі літаків різних форм, конфігурацій та принципів роботи були його шпариною у світ дитячих мрій. А потім… почалась російсько-українська війна. Анексовано Крим. Окупанти з триколорами крокують Донбасом…
Ні, це не уривок з якоїсь художньої книги. Ситуація цілковито реальна, як і ключовий персонаж розповіді. Йдеться про львів’янина Сергія Мерзлякова. Волонтера, який на початку російсько-українського протистояння на Донбасі допомагав бойовим підрозділам з упровадженням та вишколом фахівців аеророзвідки. 10 зроблених ним і його друзями літаків-дронів у 2014-2015 роках забезпечували «орлиний зір» та виконання поставлених бойових завдань львівським десантникам, воїнам королівської піхоти, бійцям добробатів тощо.
– Благодійний фонд «Відкриті очі SOFTSERVE» збирав і надавав кошти. А ми з друзями-волонтерами купляли необхідні деталі, матеріали. Проєктували та складали радіокеровані літаки для потреб військових. У такий спосіб робили повітряні дрони, здатні виконувати польоти на відстань від 20 до 50 кілометрів, – розповідає Сергій. – Водночас тренували й операторів з-поміж військових.
До початку війни, розповідає волонтер, слова «коптер», «дрон» були чимось з розряду фантастики для армії. А от коли розпочалися бойові дії, військові оцінили переваги та зрозуміли потребу ведення розвідки позицій противника з повітря. Реально, щоб підготувати оператора для упевненого бойового застосування, потрібно півтора місяця щоденних занять: будова, основи аеродинаміки та навігації, комп’ютерна складова, ну і практичний наліт. Готували військових як у тилу, так і з виїздом волонтерських груп ближче до передової. У 2016-му ситуація з використанням БПЛА у війську вирівнялась, розпочались централізовані закупи спеціальних дронів для потреб підрозділів ЗСУ. Тому волонтери поступово передали ініціативу в підготовці операторів спеціалізованим навчальним установам військового відомства.
А втім, вчитись оперувати безпілотним літальним апаратом можна й не лише для потреб національної безпеки. До того ж це цікавий і динамічний процес, який безумовно корисний юним українцям. Тому для юних львів’ян цього року влаштувати спеціалізований літній табір з програмою початківця-оператора БПЛА. Ветерани АТО та волонтери проєктів (LITS) LvivITSchool і ГО «Граніт» із задоволенням передають знання й навички молодому поколінню любителів повітряних польотів.
– Професія оператора дрона має надзвичайний попит на ринку праці, – говорить Сергій Мерзляков. – З їхньою допомогою виконують багато робіт у народному господарстві. Це контроль сільгоспробіт, посівів, санація нафто- і газогонів, електромереж, протипожежна розвідка, архітектурно-будівельні роботи тощо. Зрештою можна знімати весілля чи чудові туристично-пізнавальні матеріали. А у разі потреби захисту держави оператор дрона завжди буде необхідний у війську.
Літній волонтерський аеротабір уже відлітав першу практичну «льотну зміну». Юні хлопці й дівчата у захваті. Особливо, коли є можливість переглянути кадри, зняті власноруч з висоти пташиного польоту. Чи шкодують вони про проведений час? Навряд чи, адже оператор дрона – це круто!
Фото та відео автора
