Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Про це кореспондентці АрміяInform розповів начальник Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру (місто Ірпінь) полковник медичної служби Андрій Кіх. До речі, сьогодні 26-та річниця з дня створення закладу.
«До 60 % від усіх поранень і травм, зазнаних в АТО/ООС, становлять поранення кінцівок»
Очільник Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру з гордістю демонструє численні відео, на яких хлопці з ампутованими кінцівками роблять перші кроки після протезування. Ось боєць на двох протезах учиться танцювати вальс, аби до річниці весілля зробити приємний подарунок дружині. На іншому відео — ветеранка 72-ї бригади Ольга Бенда, що внаслідок поранення на фронті втратила ногу, впевнено займається на спеціалізованих тренажерах після протезування.
— Андрію Юрійовичу, розкажіть про історію створення закладу.
— Лікувальний заклад розпочав роботу в 1960-х. Тоді це був науково-практичний центр професійного здоров’я льотного складу Повітряних Сил. Зі здобуттям Україною незалежності він став 11-м військовим госпіталем, згодом — військово-медичним клінічним центром професійної патології особового складу ЗСУ. Наприкінці 2019 року ми стали Військово-медичним клінічним лікувально-реабілітаційним центром.
Назва відображає функцію, яку виконуємо. Адже один із пріоритетів діяльності — реабілітація постраждалих військовослужбовців. Реабілітація має свої фази. Приміром, гостру реабілітацію проводять у палаті інтенсивної терапії, коли пацієнт перебуває в критичному стані, але він стабілізований. І для того, щоб його організм не втрачав своїх функцій, не було застою в легенях, контрактури в суглобах, атрофії м’язів, проводять гостру реабілітацію. Коли зникає загроза життю пацієнта і його переводять з реанімації у стаціонарне відділення, настає підгострий етап. Наше завдання — організувати підгостру реабілітацію для пацієнтів, які постраждали в районі проведення АТО/ООС.
Наша специфіка — допомога постраждалим після поранень у кінцівки. Це ампутації, контрактури, невропатія тощо. Згідно зі статистикою, до 60 % усіх поранень і травм — це саме поранення в кінцівки. Проводимо також реабілітацію і після інсульту, черепно-мозкових травм легкого та середнього ступенів, інтервенцій на серці.
— З чим пов’язана така кількість поранень у кінцівки?
— Ворожі снайпери стріляють туди, де немає захисту. Також наші захисники зазнають мінно-вибухових травм від уламків. Наш центр — єдиний у ЗСУ має відділення реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками. Подібних відділень небагато й у цивільних закладах. Хіба що Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, який займається комплексною реабілітацією осіб з інвалідністю та зі складною патологією опорно-рухового апарата.
З 2014-го якість вітчизняних протезів значно поліпшилася
— Чи залучаєте до лікувального процесу членів родини?
— На певному етапі залучаємо родини, щоб пацієнт відчув психологічну підтримку близьких, не думав, що це вирок і життя після поранення закінчується. Навчаємо правильно надавати допомогу родичу з ампутованою кінцівкою в побуті, приміром, зняти чи надіти протез.
— Які поради даєте щодо протезування?
— У Києві є кілька підприємств, які виготовляють протези. Зокрема Київське казенне протезно-ортопедичне підприємство. Є підприємства приватні. Ми даємо всю інформацію, але вибір за пацієнтом. З 2014-го якість вітчизняних протезів значно поліпшилася, бо у процесі їхнього виготовлення використовують європейські вузли: колінні суглоби, стопи тощо.
Трастовий фонд НАТО допоміг із сучасним реабілітаційним обладнанням
— Чи забезпечений ваш центр сучасною апаратурою?
— Останнім часом завдяки керівництву Міноборони та Генштабу, Командуванню Медичних сил ми отримали японський томограф, адже реабілітація й лікування — складники одного процесу. Якісні діагностика, обладнання та реабілітаційні засоби дають хороший кінцевий результат. Держава повністю нас підтримує. Трастовий фонд НАТО допоміг із сучасним реабілітаційним обладнанням. Маємо у своєму арсеналі різні реабілітаційні комплекси, баланс-тренажери, що допомагають пацієнтам з контрактурами суглобів. Якщо пацієнт не може їх самотужки згинати-розгинати, апарат допомагає їх розробити. Баланс-тренажер призначений для пацієнтів із черепно-мозковими травмами.
Торік ми відкрили оновлене відділення травматології. Пацієнтам, які до нас надходять, проводимо планові оперативні втручання із заміни способу фіксації перелому, операції на культі, реампутації. Деколи ампутацію виконують повторно для правильного формування кукси та запобігання ускладненням у період протезування. Маємо новий операційний блок із сучасними операційними столами, лампами. Рентгенодіагностичний апарат С-дуга допомагає під час операції виконувати знімки, аби бачити, чи правильно відновлюємо вісь кістки. Комп’ютерний томограф дає змогу розібратися з ускладненнями кукси. Так отримуємо нові можливості для кращої реабілітації.
Ми вже отримали фіброгастроскоп+колоноскоп з відеосистемами. Сучасна артроскопічна стійка теж є. Вона допомагає виконувати операції на суглобах з мінімальним доступом.
Військові після поранень та ампутацій на рівні гомілки продовжують служити
— Хто з пацієнтів вразив вас своєю силою волі до одужання?
— Двоє військовослужбовців після поранень та ампутацій на рівні гомілки продовжують військову службу. Обидва ввійшли до Національної команди «Ігор нескорених – 2020». Це свідчення того, що життя не завершилося з ампутацією. Вони провели у нас від 3 до 12 місяців. Але працювати їм доведеться довіку. Це і дотримання певного способу життя, балансу між роботою та відпочинком, заняттями спортом, харчування тощо.
Є серед наших пацієнтів боєць з ампутованими трьома кінцівками. Нині він катається на адаптованих лижах, одружився, всиновив двох дітей. Він постійно працює над собою.
Нині все змінилось у протезуванні, протезобудуванні. З’явилися навіть спортивні протези. Співпрацюємо з фахівцями європейського командування США з питань реабілітації. На нашій базі двічі на рік проводять тренінги для реабілітологів медзакладів Міноборони України.
— Чи буваєте за кордоном у подібних центрах?
— Мав нагоду бути в Національному військовому медичному центрі імені Волтера Ріда у США. Побачене вразило. Він, певно, — найкращий у нашому сегменті. Адже якісна медична допомога, що відповідає сучасним вимогам, є сильним мотиваційним чинником для самих військовослужбовців, щоб підписувати контракти та йти на поле бою. Людина розуміє, що в разі нештатної ситуації, поранення, вона не залишиться сам на сам зі своєю проблемою, а буде інтегрована в життя. Про неї держава не забуде. Ми переймаємо їхній досвід. Американці підрахували, що один долар, вкладений у реабілітацію, заощаджує державі до 10 доларів бюджету.
— Якщо вже зайшла мова про роботу над собою, не можу обминути питання лікувальної фізкультури. У вашому центрі дві чудові зали, облаштовані для занять. Розкажіть, які тренажери там є?
— У залі сконцентровано багато обладнання, яке допомагає пацієнтам боротися з наслідками поранень. Не можна проводити реабілітації якоїсь частини тіла без зміцнення всього тулуба. Наприклад, пацієнти з ампутаціями спершу проходять передпротезне тренування, де відновлюється баланс. Людина має на одній кінцівці стояти так наче на двох. Також не слід забувати, що руки мають бути більш тренованими, бо часом треба опиратися й триматися на них. Усе це називається тренуванням постави. Ми зібрали у двох залах усе можливе обладнання, щоб тренувати всі групи м’язів.
Понад 60 хлопців з наслідками ампутацій пройшли реабілітацію саме тут
— Скільки пацієнтів пролікувалися та пройшли реабілітацію у центрі з 2014-го?
— За час проведення бойових дій понад 7 тисяч військових, поетапно евакуйованих з району проведення АТО/ООС, отримали медичну допомогу в нашому центрі. Понад 60 хлопців з наслідками ампутацій пройшли тут реабілітацію. За структурою госпіталізації, 44 % від загальної кількості — поранені й травмовані, 24 % — черепно-мозкові травми. Якщо у 2014-му більшість пацієнтів надходили з пораненнями, то тепер росте чисельність військовослужбовців із хворобами й наслідками хвороб: від носіння бронежилетів, інших елементів екіпірування, фізичних перенавантажень виникають проблеми з хребтом, як-от остеохондроз, сколіоз, радикуліт.
— Які перспективи розвитку центру?
— Відповідно до поставлених Командувачем Медичних сил завдань, ми повинні набути спроможностей для надання найкращої реабілітаційної допомоги нашим військовим. Наразі спеціалізуємось на реабілітації пацієнтів зі скелетними травмами, інтервенціями на серці та нейрореабілітації. Наново вчимо пацієнтів жити й працювати з огляду на умови, в яких вони перебувають щодня. Нам вдалося сформувати злагоджений та фаховий колектив. Другий складник — наші протоколи, тобто схеми лікування з реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками, повністю сформовані на протоколах ветеранських організацій США. Третій складник — відповідна апаратура. І, звісно, простір, де пацієнти могли б перебувати у просторих комфортних палатах, з кондиціонерами й належними побутовими умовами.
— Порадьте, будь ласка, тим, хто у військових одностроях, як і обов’язок виконати, і здоров’я вберегти?
— Передусім слід підтримувати свій психологічний стан на висоті. Ніколи не опускати рук. Друге — займатися спортом. І вірити в себе!
Фото — автора та з архіву Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру
