Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Під час патріотичної акції, присвяченої Керченсько-ельтігенському десанту 1943 року, в Керченській протоці затонула одна з трьох залучених бронемашин. «Інтерфакс» уточнив: «затонула БРДМ-2, постраждалих немає, екіпаж евакуювали на катер».
Яка ж причина такого публічного конфузу?
Проте, чомусь жодних здивувань – російські офіційні джерела ані пари з вуст. Організатори акції із задоволенням запустили б звичну пісню: «а был ли мальчик», та ось халепа – народ вміє рахувати до трьох. Отож, запопадливо помовчують з приводу НП. Немає навіть натяку: чи то людський фактор, чи то «корито проржавіло»… Більше турбує інше: чи продовжувати патріотичну акцію, яка розпочалась так невдало? Зрозуміло, кожне нагадування про неї призводитиме до незручностей, адже занадто великий дисонанс між подіями 1943 та 2020 років. А якщо потоне ще одна бронемашина? З дна Керченської протоки доведеться діставати уже два «Бардаки» (саме цим слівцем російські солдати називають БРДМ-2 і, вочевидь, недарма).
Нагадаємо: акція «Дорога мужності. Керченський десант» проводиться в Криму з 2017 року. Її справжнє значення не стільки у вшануванні подвигу червоноармійців у 1943-му, скільки демонстрація єдності РФ з анексованим Кримом. Ще б пак – бронемашини з триколорами долали 15 кілометрів між Таманью й Кримом через Керченську протоку і по всіх російських ЗМІ луною розносилось щоразу: «Крим наш!» Та цього року невдача спіткала пропагандистів. Фортуна відвернулася чи Бог покарав за неприкриту ницість, невідомо.
А тим часом у Кремлі чухають потилицю: «Кого призначити винним у тому, що «Бардак» згодували рибам?», «Як «Бардак» дістати з дна Керченської протоки?» та «Чи варто продовжувати таку важливу акцію? Мимоволі заримуєш строфи:
БРДМ у чорноморський глиб
Пішов, мов камінець, злякавши риб.
І вже ні «Бардака», ні свята
Така вже Рашка нині – клята…
