«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Починаючи з 2017 року керівництво України активно просувало ідею введення миротворців на Донбас для врегулювання ситуації в регіоні та припинення бойових дій. У вересні того ж року Україна, США, Франція та Німеччина готували спільну резолюцію про введення миротворчої місії.
Ідея введення блакитних шоломів на український Схід
Втім, після ініціативи України в 2017 році здавалося, що справа зрушила з місця. І навіть президент Росії погодився з ідеєю введення миротворців ООН на окуповану частину Донбасу, який не контролює українська влада.
Реалізувати введення миротворців на Донбас не вдалося через амбіції російської влади та намагання Путіна здійснити миротворчу місію ООН на вигідних для себе умовах.
Проте реалізувати такі плани не вдалося й до нині через амбіції російської влади та намагання Путіна здійснити миротворчу місію ООН на вигідних для себе умовах. Справа в тому, що Україна та західні союзники мали різні погляди з РФ щодо мандата такої місії ООН.
Зокрема, українська позиція полягала в тому, що миротворці мали б перебувати на всій окупованій території, тоді як Росія хотіла розмістити миротворчі підрозділи лише на лінії розмежування. Зрозуміло, що Путіну було не вигідно давати миротворцям фактичний контроль на кордоні, бо псевдореспубліки просто б розвалилися, не маючи поставок продовольства, боєприпасів і найголовніше – фінансових вливань.
Російській владі просто необхідно підживлювати народ пропагандою та міфами про ворогів довкола.
Це б означало повну втрату контролю Кремля над окупованими територіями й неможливість перебування там військ РФ. У такому разі російські люмпени не зрозуміли б свого «царя», який не полишає ідеї відродити імперію. А відчувши в «імператорі» слабкість – його б і проковтнули. Тим паче, російській владі просто необхідно підживлювати народ пропагандою та міфами про ворогів довкола, бо інакше – люди задумаються про кращу долю, мирне і багате життя, що є просто недопустимим у кремлівському уявленні управління державою.
Абсурдні умови Кремля щодо миротворців на окупованих територіях Донбасу
Упродовж 2018 року від представників України в Європі неодноразово звучали заклики до країн союзників ввести миротворчий контингент на територію Донбасу. Водночас Росія продовжила гнути свою лінію, вигадуючи дивні умови щодо можливої такої місії. Як от, ідея про те, що функції миротворців ООН полягатимуть лише в охороні спостерігачів ОБСЄ. Тобто умови, які висував Кремль, були абсурдними, а всі дипломатичні перемовини щодо миротворців не мали фактично жодного результату.
Від представників України в Європі неодноразово звучали заклики до країн союзників ввести миротворчий контингент на територію Донбасу.
Водночас українські партнери продовжували шукати компромісні варіанти. Восени того ж року спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер навіть повідомив, що Швеція, Фінляндія, Австрія, Білорусія, Сербія і Туреччина заявили про готовність взяти участь у миротворчій місії ООН на Донбасі.
Більшість українців підтримують миротворчу місію на Сході України
Цікаво, що за даними Центру Разумкова, майже 60% українців у 2018 році підтримували миротворчу місію ООН на тимчасово окупованих територіях Донбасу – одночасно на лінії фронту, і на українсько-російському кордоні. Нині підтримка такої ініціативи, мабуть, вища.
60% українців у 2018 році підтримували миротворчу місію ООН на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
У 2019 році мало що змінилося. Дипломати різних держав, зокрема і наші, продовжували ратувати за введення миротворців на Донбас. Але Росія продовжувала розігрувати свою гібридну партію. Попри бажання українців та наших союзників втілити ідею, Росія то погоджувалася, то нав’язувала свої умови, то взагалі пропонувала якусь спотворену миротворчу місію. Крім того, Росія користуючись своїм правом вето неодноразово грозила блокувати резолюцію про миротворців ООН на Донбасі.
Пошуки варіантів введення миротворців на окуповані території
Рік що минає, судячи з усього, приніс певну втому щодо цього питання у деяких держав-учасниць «нормандського формату». Риторика обережно почала змінюватися. Зокрема, Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, коментуючи розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, заявив наступне: «Ми концентруємося на наявних форматах переговорів, замість того, щоби думати про альтернативи. Якщо ми подивимося на історію миротворчих місій різних видів, наприклад, на Кіпр, там миротворча місія не була дуже успішною, тому ми досить скептично налаштовані».
Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій запропонував ще один миротворчий формат – миротворці ОБСЄ.
Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запропонував ще один миротворчий формат для Донбасу – миротворці ОБСЄ. Варто відзначити, що документами, які регулюють діяльність цієї організації, передбачена така можливість, але практично вона не застосовувалася жодного разу. Усі ми знаємо, що теорія інколи дуже відрізняється від практики.
Тож новий можливий варіант введення миротворців ОБСЄ на окуповані території у старих форматах домовленостей і діалогу, мабуть, так і залишиться теорією. Крім того, поведінка Кремля залишається непередбачуваною і агресивною.
Прогнозовано, що Україна та її партнери продовжать шукати варіанти введення миротворців на окуповані території Донбасу, а чи вдасться – покаже лише час та майстерність дипломатів. Втім, як і в попередні роки, Росія не бажатиме втрачати контроль за маріонетковими «республіками» і продовжить свою брудну гру для дестабілізації ситуації в нашій державі.
