Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Перші анекдоти про синоптиків з’явилися, вочевидь, ще за тих прадавніх часів, коли волхви й шамани взялися передбачувати погоду по тому, в який бік півень кукурікає. Популярні вони й нині. Мовляв, сапер помиляється один раз у житті, а синоптик — щодня. І якщо тобі по радіо обіцяють погожий сонячний день, то краще, виходячи з дому, взяти парасолю. Та що там анекдоти, якщо навіть відомий англійський письменник Джером Клапка Джером у своїй гумористичній повісті «Троє у човні, якщо не рахувати собаки» присвятив цьому питанню цілу розповідь про те, в яку халепу він з друзями потрапив, повіривши прогнозу погоди в газеті. Прогноз таки збувся, але з точністю до навпаки…
Від точності прогнозу залежить не одне життя
Що ж, частка правди в цьому є, що може засвідчити кожен. Але серед синоптиків є люди, котрі не мають права на помилку. Бо від того, наскільки точно вони передбачають погоду, залежить життя багатьох. Це — військові гідрометеорологи.
Яке значення їм надають у війську, говорить той факт, що ця структура включена до нещодавно створеного Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як розповів в інтерв’ю інформагентству АрміяInform командувач Сил підтримки полковник Микола Жирнов, «на наше Командування також покладено завдання організації гідрометеорологічного забезпечення ЗС України. На відміну від метеорологічного забезпечення народного господарства, воно має свої особливості. Це необхідність спеціалізованої гідрометеорологічної інформації, прогнозів на бойове застосування авіації, кораблів, стрільб артилерії, забезпечення повітряного та морського десантування військ, проведення розрахунків радіаційного, хімічного, біологічного захисту тощо. Тож до нашого складу входять Гідрометеорологічна служба Командування Сил підтримки, яка безпосередньо організовує гідрометеорологічне забезпечення ЗС України, та Гідрометеорологічний центр ЗСУ, який у взаємодії з Державною гідрометеорологічною службою забезпечує Генеральний штаб та види ЗС України необхідною первинною гідрометеорологічною інформацією».
Гідрометеорологічний центр ЗС України, яким керує полковник Сергій Кислов, наразі є єдиним у світі та унікальним підрозділом такого типу. І погоду передбачають там, звісно ж, «не за півнями й висотою польоту ластівок», а за системами оброблення й отримання інформації.
Хоча, як жартує полковник Сергій Кислов, головною технікою синоптиків і метеорологів є ручка й олівець.
Автоматизована система оброблення й отримання інформації «Атмосфера», розроблена вітчизняними науковцями, стоїть на озброєнні військових метеорологів
Нині у Гідрометеорологічному центрі розгорнуті й працюють автоматизовані робочі місця: синоптика (ARM-sin), гідролога (ARM-gidro) і системи грозоеленгації. Гідрометеорологічний центр ЗС України є найбільш підготовленим підрозділом для організації взаємодії та співробітництва з будь-якими оперативно-прогностичними органами інших держав.
Також на «озброєнні» українських військових метеорологів стоїть автоматизована система оброблення й отримання інформації «Атмосфера», розроблена вітчизняними науковцями.
Основні завдання Центру — забезпечення всіма видами гідрометеоінформації структурних підрозділів Міноборони України. Особлива увага — Силам спеціальних операцій, Десантно-штурмовим військам і Сухопутним військам, які не мають штатних метеопідрозділів…
Найточніші — короткострокові прогнози
Служба у Гідрометеоцентрі така ж, як і в кожному військовому підрозділі: цілодобове чергування, підготовка й розсилання прогнозів погоди адресатам. По Києву та області — на одну добу, по території України з деталізацією кожної області — на сім діб, прогноз по району ООС — на три доби. Загалом же термін прогнозування визначений не більше ніж на сім діб, хоча бувають і винятки. Скажімо, для прикладу, під час одних військових навчань, які відбувалися за участю Повітряних Сил ЗС України, до Центру надійшло завдання розрахувати погоду на півтора місяця. Спільно з Українським гідрометеорологічним центром це завдання успішно виконали. Однак найточніші прогнози — короткострокові. Їхня точність сягає 95–97 %.
Те, що без військових гідрометеорологів неможливе планування жодної бойової операції — давно не секрет. Офіцери Центру забезпечували навіть здійснення навчальної переправи через Дніпро в районі Херсону. Знали час, і місце, і завдання, отримали кільцеву, мікрокільцеву, прогностичну, приземну карти погоди, карти відносної й абсолютної топографії. За допомогою математичних вимірів погоди всесвітніх банків метеоданих провели аналіз, розрахували кількісний склад хмарності, напрямок і швидкість вітру, визначили режим роботи особового складу в польових умовах згідно з гідрометеорологічними показниками з радіосенсорів.
Ще одна тема, варта уваги — значення роботи гідрометеорологів для військової авіації. Але вона настільки велика, що потребує окремої розмови. Тож згодом ми до неї обов’язково повернемося в наступних матеріалах.
