ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Командувач Сил підтримки полковник Микола Жирнов в ексклюзивному інтерв’ю розповів про завдання нової структури

23 Червня 2020
Командувач Сил підтримки полковник Микола Жирнов в ексклюзивному інтерв’ю розповів про завдання нової структури

Командування Сил підтримки ЗС України створене декілька місяців тому. Про нову структуру, його специфіку, завдання, які покладені на військові частини та підрозділи Командування, кореспондент інформагентства АрміяInform поспілкувався з командувачем Сил підтримки полковником Миколою ЖИРНОВИМ.

– Пане полковнику, нещодавно завершився перший етап реформування Збройних Сил України, створені нові командування й призначені їхні командувачі. Одним з таких є і Командування Сил підтримки ЗСУ. Розкажіть детальніше, що стало поштовхом до створення цієї структури?

– Створення нової структури та розмежування повноважень між органами військового управління – це поетапна реалізація державної політики щодо вступу до ЄС та євроатлантичної інтеграції і набуття стандартів НАТО. А саме – створення у визначені законодавством строки ефективної системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління на основі принципів і стандартів, ухвалених державами-членами Альянсу.

Задля досягнення сумісності ЗС України зі збройними силами країн НАТО Міністерство оборони видало наказ про трансформацію системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у ЗСУ. Згодом було підписано організаційну Директиву Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України щодо створення нових командувань у ЗСУ, зокрема Командування Сил підтримки, та розмежування повноважень між ними.

Про специфіку військових «організмів»

– Миколо Миколайовичу, розкажіть докладніше про підрозділи і специфіку завдань, які покладені на Командування Сил підтримки.

– До Командування Сил підтримки ЗСУ входять п’ять основних військових організмів. Це війська радіоелектронної боротьби (РЕБ) ЗС України – спеціальні війська в галузі радіоелектронної боротьби. Вони призначені для забезпечення заходів зі здобуття панування в етері, захисту стратегічних систем управління військами і зброєю від навмисних перешкод противника, а також зниження ефективності застосування бойових засобів противника шляхом поширення радіоелектронних перешкод. У сучасних війнах і військових конфліктах роль військ радіоелектронної боротьби неухильно зростає. Розробка й прийняття на озброєння багатьох держав найсучаснішої високоточної і високотехнологічної зброї спричиняє появу нових об’єктів радіоелектронного впливу. Застосування протирадіолокаційних ракет значно знижує живучість сучасних радіоелектронних засобів (РЛС, комплексів ППО), побудованих на базі активних засобів радіолокації. Широке застосування супутникових систем розвідки й навігації викликає необхідність їх нейтралізації, зокрема шляхом радіоелектронного придушення.

Друга важлива складова Сил підтримки – інженерні війська, які призначені для інженерного забезпечення бойових дій частин, з’єднань і об’єднань всіх видів Збройних Сил. Вони утворені із частин та підрозділів різного призначення: інженерних, інженерно-саперних (саперних), інженерно-дорожніх, мостобудівних (мостових), понтонно-мостових (понтонних). І виконують найскладніші завдання інженерного забезпечення, що вимагають спеціальної підготовки особового складу, застосування різної техніки й інженерних боєприпасів.

Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) – рід спеціальних військ забезпечення бойової діяльності, підрозділи якого є в кожному з видів війська, а також окремо в Командуванні Сил підтримки. Ці підрозділи забезпечують радіаційний, хімічний та біологічний захист, а також аерозольне маскування бойових дій Збройних Сил.

Входить до Командування й військово-топографічна служба. Її складові – картографічний, топогеодезичний, фотограмметричний, редакційно-видавничий центри та інші підрозділи. Без цих спеціалістів не обходиться жодне навчання та бойове застосування.

На наше Командування також покладено завдання організації гідрометеорологічного забезпечення ЗС України. На відміну від метеорологічного забезпечення народного господарства, воно має свої особливості. Це необхідність спеціалізованої гідрометеорологічної інформації, прогнозів на бойове застосування авіації, кораблів, стрільб артилерії, забезпечення повітряного і морського десантування військ, проведення розрахунків радіаційного, хімічного, біологічного захисту тощо. Тож до нашого складу входять Гідрометеорологічна служба Командування Сил підтримки, яка безпосередньо організовує гідрометеорологічне забезпечення ЗС України та Гідрометеорологічний центр ЗСУ, який у взаємодії з Державною гідрометеорологічною службою забезпечує Генеральний штаб та види ЗС України необхідною первинною гідрометеорологічною інформацією.

До складу Командування входить і кінологічна служба. У вітчизняному війську вона ще досить молода – створена у 2017 році. Нині службових собак використовують для охорони військових аеродромів, баз, складів та арсеналів, а також для мінно-розшукових робіт: виявлення вибухонебезпечних предметів, перевірки доріг, місцевості й транспортних засобів. Триває підготовка спеціальних собак для пошуку наркотичних засобів та психотропних речовин, патрульно-розшукових – для підрозділів ВСП ЗС України. У планах – підготовка десантно-штурмових чотирилапих.

Окрім цього, у підпорядкуванні Командування є центри підготовки особового складу.

Як військові цивільних від пожеж рятували і наводили мости

– Нещодавно підрозділи Командування Сил підтримки Збройних Сил України допомагали цивільному населенню в ліквідації наслідків пожеж у Чорнобильській зоні та на Житомирщині. Чому саме підрозділи ЗС України? Певно, гасло «Армія з народом» актуальне й досі?

– Українське законодавство дозволяє залучати армію до ліквідації наслідків надзвичайних подій і катастроф природного та техногенного характеру. Тому Головнокомандувач ЗС України ухвалив рішення надати допомогу цивільному населенню в процесі локалізації пожеж у зоні відчуження в районі Чорнобиля та на півночі Житомирщини. Тут залучили особовий склад та спеціальну техніку (загалом 36 військових та 10 одиниць техніки. – Авт.) інженерних військ: від Сухопутних військ — з військових частин, що дислокуються в Охтирці, Білій Церкві, Бердичеві й Десні. А від Командування Сил підтримки — з Ніжина, Бару, села Ольшаниця Київської області.

Для облаштування протипожежних розривів залучали важку інженерну техніку — сім шляхопрокладачів БАТ-2, які прокладали дороги у важкодоступній лісовій місцевості для полегшення доступу легкій пожежній техніці рятувальників. Окрім цього, дві інженерні машини розгородження    ІМР-2 робили проходи, розчищали завали. Упродовж десяти діб інженерні війська тут обладнали 77 кілометрів під’їзних шляхів до осередків пожеж, 646 кілометрів мінералізованих смуг завширшки 4 метри для зупинки розповсюдження пожежі, було розширено 6 кілометрів доріг.

Наші військовослужбовці локалізували пожежі на найважчих ділянках, там, де існувала загроза для критичних об’єктів. За сумлінне виконання завдань особовий склад, який брав участь у згаданих заходах, нагородили грошовими преміями в розмірі 5 та 10 тисяч гривень.

– Нещодавно фахівці інженерних військ знову прийшли на допомогу цивільному населенню: навели понтонно-мостову переправу, що тимчасово замінить зруйнований міст через Олексіївську затоку Каховського водосховища.

– Так, 20 травня стався обвал однієї секції мосту на автодорозі державного значення Кропивницький – Запоріжжя. Прем’єр-міністр України доручив Міністру оборони України організувати понтонно-мостову переправу через річку Чортомлик поблизу Олексіївки, що на Дніпропетровщині.

У стислий термін силами понтонно-мостового полку (м. Білгород-Дністровський. – Авт.), виконано підготовку особового складу та техніки до 500 км маршу та виконання завдань. За чотири дні понад 40 одиниць важкої інженерної техніки у складних погодних умовах здійснили марш у визначений район, де понтонери навели понтонно-мостову переправу завдовжки 153 метри. Уся складність була в тому, що її довелося наводити на обмеженій ділянці місцевості — між двома мостами (автомобільним і залізничним). У середньому за добу цією переправою переміщається від 3 до 4 тисяч автомобілів.

Сталося так, що це завдання збіглося в часі з плановим батальйонним тактико-спеціальним навчанням. Так що ми, як кажуть, «вбили двох зайців»: і людям допомогли, і потренувались.

З 1992 року майже 3000 військовослужбовців інженерних військ взяли участь у миротворчих місіях та операціях ООН і НАТО з підтримання миру і безпеки

– Підрозділи ЗС України виконують завдання за кордоном у міжнародних миротворчих місіях та операціях ООН і НАТО з підтримання миру й безпеки. Які саме підрозділи і де саме виконують завдання?

– Так, військовослужбовці Командування вже не один рік виконують завдання у складі різноманітних миротворчих місій та операцій ООН і НАТО.

Від 1992 року і донині майже 3000 військовослужбовців інженерних військ взяли участь у таких місіях та операціях у складі українських контингентів (у країнах колишньої Югославії з 1993 року, в Анголі в 1996 році, Лівані з 2000-го по 2004 рік, у Республіці Ірак у 2003-му, в Афганістані 2010-го, у Конго та Ліберії – з 2012 року. – Авт.).

Особовий склад інженерних військ продовжує виконувати завдання в операціях НАТО та ООН з підтримання миру в Афганістані, розпочаті з квітня 2010-го, фахівці Центру розмінування з Кам’янця-Подільського беруть участь в операції НАТО «Рішуча підтримка». Нині в Афганістані виконує завдання група знищення вибухонебезпечних предметів у складі чотирьох військових, група з пошуку та знищення (знешкодження) саморобних вибухових пристроїв (троє військових), 2 мінно-розшукові розрахунки (два військовослужбовці із собаками).

У Косові наш національний контингент у складі інженерної роти (40 осіб. – Авт.) виконує завдання спільно з підрозділами НАТО з розмінування території та відбудови об’єктів інфраструктури.

У складі 18-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго фахівці інженерних військ забезпечують загін електроенергією від військових електростанцій, а також водою. У складі контингенту є військова фільтрувальна станція ВФС-10.

Багатонаціональний інженерний батальйон «Тиса» розширює зону відповідальності

– Тепер про багатонаціональний інженерний батальйон «Тиса». Наскільки відомо, Україна передала повноваження головування в цьому проєкті. Яка подальша його доля, здобутки і перспективи?

– Відповідно до угоди між урядами Угорщини, Румунії, Словацької Республіки та українським Камбіном, Україна з 2002 року є постійним учасником проєкту багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса». Наші військові щорічно беруть участь у міжнародних навчаннях «Світла лавина», які в Україні відбувались вчетверте.

Торік українська складова багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса» брала участь у міжнародному навчанні «Світла лавина – 2019» на території Угорщини, а вже у вересні 2020 року поїдемо до Румунії.

Упродовж останніх 10 років здобуто досвід у роботі багатонаціонального штабу з планування застосування підрозділів за стандартами НАТО. Крім того, під час практичної фази навчання українські вояки виконують завдання з ліквідації наслідків повені та допомоги населенню у складі багатонаціональних розрахунків та екіпажів на військовій техніці, яка є на озброєнні в країн-учасниць проєкту.

Щодо подальшої перспективи існування «Тиси», зазначу, що питання розширення зони відповідальності батальйону по річці Дунай у межах Румунії й України вже на завершальному етапі. Також країни-учасниці одностайно дотримуються політики «відкритих дверей» для всіх держав Європейського регіону. Це підтверджує рішення Координаційної групи на рівні заступників начальників генеральних штабів Збройних сил країн-учасниць про підтримку прагнення приєднатися до проєкту австрійської сторони. Крім того, щорічно на багатонаціональні навчання запрошують спостерігачами представників Чехії, Молдови, Сербії, Польщі, Білорусі.

На території країни працює 180 груп розмінування ЗС України

– Ваші сапери невтомно виконують завдання та роботи з розмінування в районі операції Об’єднаних сил. Розкажіть докладніше про це.

– Загалом до виконання таких завдань у державі залучено 180 груп розмінування ЗСУ. Зокрема, 29 груп беруть участь в операції Об’єднаних сил, а 39 виконують завдання з очищення територій арсеналів, баз та складів, де трапились надзвичайні ситуації. З початку 2020 року в районі проведення ООС очищено від вибухонебезпечних предметів понад 130 га площі, 116 км доріг, знищено понад 70 тис. ВНП.

На арсеналах, базах та складах очищено 3,5 га площі, піднято понад 8 тис. вибухонебезпечних предметів, а знищено – 44,5 тис.

Знешкодження вибухових пристроїв здійснюється на загальновійськових полігонах ЗС України та підривних полях військових частин. Крім того, в ООС для цього визначені місця, які погоджено з місцевими органами влади. Як правило, це закриті кар’єри, що вже не функціонують.

Найнебезпечніші – підривні пристрої, встановлені на невилучення, чи невідомі конструкції –  їх за можливості знищують на місці. Міни частіше виявляють у районах, де відбувалися інтенсивні бойові дії. Протипіхотні міни виявляють найчастіше в лісопосадках на стежках, поряд з дорогами, протитанкові — на перехрестях польових доріг та на самих дорогах. Міни встановлені переважно у 2014–2015 роках, коли тривали активні бойові дії, але знешкоджують і міни, які поставлені й пізніше.

Міжнародна технічна допомога від країн-партнерів: від роботів до костюмів сапера

– Миколо Миколайовичу, питання щодо міжнародної допомоги і співпраці. Яка саме допомога надійшла для підрозділів Командування Сил підтримки: механізовані роботи, нові захисні костюми для саперів, нова техніка?

– Про всю допомогу, яку отримали військові частини та підрозділи Командування Сил підтримки, наразі згадати важко. Для цього необхідно підняти архіви, починаючи з 2014-го. А от найсвіжіші дані, зокрема за перший квартал цього року, можу нагадати. Отримана міжнародна технічна допомога від США – запасні частини до роботизованих систем TALON на суму майже 8 млн грн, гусениці підсилені до роботизованих систем PackBot 510 на суму понад 40 тисяч грн. та навісне обладнання до спеціального транспортного засобу для виявлення мін HUSKY на суму майже 4 млн грн.

Від канадських колег ми теж отримали запасні частини до роботизованих систем TALON на суму більше ніж 13 млн грн. Окрім цього, канадські друзі надали 3 комплекти роботизованої системи TALON 2 DOF на суму майже 15 млн грн та 15 комплектів костюмів сапера із захисними шоломами EOD 9, запасні частини та набори для ремонту на суму понад 16 млн грн.

 

Досьє: Командувач Сил підтримки Збройних Сил України полковник Микола Миколайович ЖИРНОВ

Народився 2 травня 1966 року в м. Степанаван, що у Вірменії.

У 1987 році закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище, пройшов шлях від командира взводу до командувача Сил підтримки Збройних Сил України.

З 2001 по 2002 рік у складі багатонаціональних сил ООН з підтримання миру виконував миротворчу місію в Південному Лівані.

У 2009 році закінчив Національну академію оборони України (оперативно-стратегічний рівень).

З лютого 2020 року очолює Командування Сил підтримки ЗС України.

Нагороджений трьома орденами, подякою Кабінету Міністрів України, відзнакою Міністра оборони України «Доблесть і честь» та медалями.

Одружений. Виховує сина.

Фото надано Службою зв’язків з громадськістю КСП ЗС України.

20

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Інтерв`ю