Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Про це в інтерв`ю кореспонденту АрміяInform розповів начальник ракетних військ і артилерії – заступник командувача військ оперативного командування «Північ» полковник Євген Мельник. За словами офіцера, незабаром у бойові частини ОК «Північ» заплановано надходження сучасних комплексів реактивних систем залпового вогню, а планування і підготовка до ведення бойових дій штабами артилерійських підрозділів здійснюється за стандартами Північноатлантичного альянсу.
Система вишколу артилеристів ґрунтується на стандартах НАТО
-Євгене Миколайовичу, які зміни відбулися у програмі підготовки артилеристів цьогоріч?
-У військових частинах «Півночі» відбулися зміни в підходах до підготовки фахівців-артилеристів. Значна увага приділяється їхній мотивації. Якщо в них є бажання розвиватися, йти вперед, показувати високі результати, ми відбираємо їх на просування по службі й заміщення командирських посад.
Цьогоріч значно змінилася сама система підготовки військових фахівців, яка ґрунтується на стандартах і методиках, узвичаєних у НАТО. Запроваджено модулі індивідуальної та колективної підготовки, де визначено, що повинен уміти й знати військовослужбовець згідно зі своєю посадою, які бойові спроможності повинен набути підрозділ для виконання завдань за призначенням. Нині цей вишкіл спрямований на освоєння практичних дій зі штатним озброєнням.
-Які новації є у бойовій підготовці?
-Відповідно до плану підготовки в 2020 навчальному році, на базі Національної академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного проведено курсову підготовку в складі штабів артилерійських дивізіонів, до яких залучали 33 наших офіцерів. Там артилеристи набули навичок в управлінні діями артилерійських підрозділів, стрільбі й управлінні вогнем наземної артилерії, артилерійській розвідці та розвідувальній підготовці.
Завершилась курсова підготовка командно-штабних тренувань, де офіцери штабів практично планували бойові дії, починаючи від прийняття рішення й планування вогню до забезпечення бойових дій артилерії та постановки завдань підрозділам. Кожен штаб дивізіону серед іншого провів рекогносцировку, організацію взаємодії всебічного забезпечення бойових дій і управління, вибір та підготовку вогневих позицій, а саме − районів зосередження й рубежів розгортання протитанкових артилерійських підрозділів та артилерійської розвідки. Під час навчання штаби дивізіонів працювали окремо та змагалися між собою у швидкості й правильності прийняття рішень й у виконанні поставлених завдань. Слід зазначити, що планування та підготовка до ведення бойових дій штабами повністю відповідає стандартам НАТО.
-Чи долучають до навчального процесу іноземних інструкторів?
-Торік під керівництвом іноземних фахівців навчально-тренувальної місії залучались підрозділи 72-ї окремої механізованої бригади до навчань на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки на Львівщині за програмою JMTG-U. Цей захід надав позитивний досвід у підготовці артилерійських підрозділів. Упевнений: курси продемонстрували високу ефективність і дадуть змогу в майбутньому взаємодіяти на одному рівні з підрозділами та частинами багатонаціональних сил.
Чим тепер битимемо по броньованому «кулаку» агресора?
-Які нові комплекси вітчизняного виробництва для боротьби з потенційним противником є на озброєнні артилеристів «Півночі»? І наскільки вони взаємосумісні з озброєнням країн-членів Альянсу?
-Упродовж крайніх трьох років на озброєння військових частин оперативного командування «Північ» надійшли сучасні засоби ураження, а саме: комплекси вітчизняного виробництва «Комбат», ПТРК «Стугна-П» та «Корсар». Вони мають кращі тактико-технічні характеристики порівняно з застарілими ПТРК радянського виробництва «Фагот» і «Метис» та взаємосумісні з озброєнням країн НАТО. Вишкіл фахівців відбувався на базі навчальних центрів Сухопутних військ ЗСУ за сучасною програмою підготовки. Слід зазначити, що під час застосування в районі проведення ООС згадані комплекси показали результативність на рівні 90% та вище.
Поставка ПТРК «Стугна-П» та «Корсар» у район проведення операції Об’єднаних сил практично зняла питання застосування танкових підрозділів противника. Для прикладу, ПТРК «Стугна-П» має дальність дії 5 км, а «Фагот» − до 2,5 км. І бронепробиття у вітчизняного ПТРК майже вдвічі краще, аніж у попереднього озброєння.
У «Півночі» є сучасні цифрові засоби радіозв’язку й безпілотні авіакомплекси
-Які ще новітні засоби отримали ваші підрозділи останнім часом?
-Військові частини ОК «Північ» мають сучасні цифрові засоби радіозв’язку виробництва компанії Aselsan і Harris, встановлені на командирські машини управління. Вони забезпечують досить швидку, а головне − захищену швидку передачу команд та сигналів управління військами. Йдеться як і про текстові файли, так і фото з відео. На базі військової частини, до якої одними з перших надійшли радіостанції Aselsan, проведено їх випробування, а також використання як основних засобів управління під час навчально-бойових завдань. У майбутньому сплановано доукомплектування таким типом радіостанцій всіх зразків озброєння далекобійної артилерії для її спільних дій в одній захищеній мережі зв’язку.
За останні роки в артилерійських підрозділах з’явилися на озброєнні сучасні безпілотні авіаційні комплекси та радіолокаційні комплекси контрбатарейної боротьби вітчизняного виробництва, окрім наданих як допомога державами-партнерами. Мова про AN/TPQ-36 − рухому РЛС контрбатарейної боротьби, призначену для виявлення вогневих позицій артилерії та стартових позицій тактичних ракетних комплексів. Порівняно з АРК-1, AN/TPQ-36 має можливості, що перевищують за точністю і швидкістю виявлення цілей майже втричі.
Під час навчань та виконання бойових завдань на терені операції Об’єднаних сил вони зарекомендували себе як високоточні швидкі та мобільні засоби артилерійської розвідки, що стали невід’ємною частиною артилерійських підрозділів.
Невдовзі в бойові частини оперативного командування «Північ» сплановано надходження сучасних комплексів реактивних систем залпового вогню.
Фото – Олег Калашніков, Віктор Кошмал, Олена Мокренчук
