«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
АрміяInform продовжує відстежувати бойові втрати Збройних Сил на Сході України. В травні 2020-го на фронті загинули 3 воїни. Згадаймо найкращих синів України поіменно…
Олександр Карпика – старший солдат 12-го окремого полку оперативного забезпечення ОК «Північ»
Олександр Карпика – перша бойова втрата Збройних Сил України на фронті у травні. Він старший солдат окремого полку оперативного забезпечення ОК «Північ». Загинув від кулі ворожого снайпера на Луганщині 13 травня.
Родом загиблий із Тростянецького району Вінницької області. У лавах ЗСУ прослужив чотири роки на посаді хіміка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
Офіцери полку розповіли, що Олександр виконував завдання в зоні відповідальності механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Вогнепальне кульове наскрізне поранення зазнав під час виконання завдання з інженерного обладнання взводного опорного пункту.
Медики намагалися врятувати життя військового, але після тригодинної операції, на жаль, хлопець помер.
Олександрові було всього 23 роки…
Євген Сафонов – військовослужбовець окремої механізованої бригади «Холодний Яр»
Євген Сафонов – друга бойова втрата української армії у травні. Солдат із позивним «Сафон» був номером обслуги у протитанковому дивізіоні 93-ї бригади.
У бригаді розповіли, що 21 травня о 4-й годині ранку їхня вантажівка потрапила під ворожий обстріл. В автомобіль влучила міна 120-го калібру, через що Євген Сафонов загинув, а п’ять його товаришів дістали уламкових поранень та контузій.
Народився Євген 25 листопада 1988 року в Павлограді, там і мешкав. Закінчив у рідному місті Західно-Донбаський професійний ліцей за фахом електрогазозварювальника, працював на шахті «Тернівська» ДХК «Павлоградвугілля».
У 2014-му «Сафон» певний час воював у складі добровольчого батальйону ЗСУ «Айдар». У «холодноярську» бригаду він прийшов у січні 2019 року. Служив разом із друзями з рідного міста, воював із ними пліч-о-пліч під Авдіївкою. Потім – ротація на Луганському напрямку. Під обстріл друзі також потрапили разом.
У 31-річного Євгена залишилася дружина та 2-річний син Денис, мати і брат…
Віталій Лімборський – молодший сержант окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу
Віталій Лімборський загинув 26 травня в районі проведення операції Об’єднаних сил у Донецькій області внаслідок смертельного кульового поранення.
Віталій народився на Кіровоградщині. Рідні розповідають, що хлопець змалечку захоплювався футболом та завжди допомагав батькам по господарству.
Вирішивши піти на контракт у батальйон охорони і обслуговування Оперативного командування «Південь», він добре зарекомендував себе на службі. Командування підрозділу направило Віталія для проходження курсу сержантської підготовки.
«Служба за контрактом відкрила для мене нові горизонти. Рідні пишаються мною, особливо мама, а для меншого братика Антона, можливо, колись стану прикладом для наслідування», – говорив сержант Лімборський представнику пресслужби Оперативного командування «Південь».
Мар’їнка – одне з найнебезпечніших місць в ООС, яке обстрілюють з різнокаліберного озброєння, там постійно працюють снайпери. 26 травня воїн був на чергуванні. Віталій стояв біля бійниці й вів спостереження. В одну мить куля снайпера забрала його життя. Йому було всього 24 роки…
Вічна слава й світла пам’ять Героям, імена яких навіки ввійшли в історію України!
