З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
15–16 травня 1648 року козацьке військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польському війську біля Жовтих Вод, що стало початком Визвольної війни 1648–1654 років. Жовтоводська битва – перша велика переможна битва української армії під проводом Богдана Хмельницького проти польських військ на початку Національно-визвольної війни, яка згодом отримала назву Хмельниччина.
21 січня 1648 року повстанські загони спільно із запорожцями розгромили польський гарнізон на Запорізькій Січі та обрали гетьманом України Богдана Хмельницького. На початок квітня 1648 року, вимагаючи від великого коронного гетьмана Миколая Потоцького вивести з України урядові війська і скасувати «Ординацію Війська Запорізького», Богдан Хмельницький на чолі козацького війська виступив із Запоріжжя. Дізнавшись, що Хмельницький розпочав повстання, уряд Речі Посполитої відправив проти нього двох гетьманів Потоцького і Калиновського з військами. Польські генерали не чекали спротиву і розділили свої війська. Потоцький вів військо на Жовті Води. Кримські татари на чолі з Тугай-беєм, з яким Хмельницький уклав угоду, напали на польський табір, однак їх відбили. Поляки зміцнили свої позиції та залишались на місці в очікуванні підкріплення німецьких найманців та реєстрових козаків. Водночас основні їхні сили перебували за 200 км від Жовтих Вод, під Корсунем. Богдан Хмельницький разом із татарами використали це та почали штурм. Він виявився невдалим і українці взяли ворожий табір в облогу.
Вночі 16 травня польські війська спробували вийти з оточення. Їх рішуче атакували козаки Максима Кривоноса та татари. За наказом Потоцького проти Хмельницького мали висунутися реєстрові козаки на чолі з Филоном Джалалієм, але ті повстали проти шляхти. Польська армія не отримала підкріплення та зазнала нищівної поразки. Сам її очільник Потоцький помер від вогнепального поранення.
Битва під Жовтими Водами стала першою великою перемогою українських козаків над Річчю Посполитою. Сотні польських воїнів загинуло, близько 3 тис. жовнірів і 50 шляхтичів потрапили в полон. Війська Богдана Хмельницького, натхненні перемогою, наприкінці травня 1648 року розбили поляків у битві під Корсунем.
Чимало істориків закидали українському гетьманові те, що після цих перемог він не скористався деморалізацією поляків і не пішов одразу ж у Західну Україну для остаточного їх розгрому, а відійшов до Чигирина, де очікував два місяці. За 38 років після тріумфальних перемог Хмельницького Московія і Польща ділитимуть між собою Україну. Та козацька слава запорожців не вмре, не загине.
