Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
13 травня 2002 року Валерія Лобановського не стало. Ім’я Валерія Васильовича Лобановського знають навіть люди дуже далекі від спорту. Видатний український футболіст і тренер минулого року посів третє місце у рейтингу найбільш титулованих наставників в історії футболу за версією видання Goal. Валерій багато років був наставником «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок кубків та Суперкубок УЄФА. В День пам’яті Валерія Лобановського пропонуємо згадати, чим прославився український спортсмен та тренер у 10-ти найцікавіших фактах з його життя.
1. Лобановський прославився вмінням надзвичайно точно подавати підкручені м’ячі з кутових та штрафних ударів (т. зв. «сухий лист») — часто після різаних передач Лобановського м’яч влітав у ворота безпосередньо з кутового. Його порівнювали з таким видатним тогочасним майстром виконання цього технічного елемента, як бразилець Діді — чемпіон світу 1958, що саме на цьому турнірі зразково виконував підкручені й «різані» паси та удари. Партнери відзначали нестандартне мислення Валерія на футбольному полі, вміння застосовувати дриблінг, що було незвично для таких високих (187 см) гравців.
2. Найнезвичнішим є факт, що такий видатний тренер не мав вищої фізкультурної освіти. У 1956 році вступив до Київського політехнічного інституту, де з частими перервами, академвідпустками і поновленнями вчився до 1964 року, коли сам написав прохання про відрахування з ВНЗ. Потім таки здобув вищу освіту — в Одеському політехнічному інституті.
3. Усього як гравець Валерій Лобановський провів 253 матчі у чемпіонатах СРСР у найвищій лізі і забив 71 гол (у київському «Динамо» — відповідно 144 матчі й 42 голи, в одеському «Чорноморці» — 59 і 15, у донецькому «Шахтарі» — 50 і 14).
4. Ще на початку своєї тренерської кар’єри Валерій Васильович зрозумів, що в сучасному футболі неможливо обійтися без точного розрахунку навантажень на футболістів. Тому звернувся за допомогою до Анатолія Зеленцова — вченого з кафедри теорії фізичного виховання Київського інституту фізкультури. Зеленцов розробив для «Динамо» точну систему розрахунку тренувального процесу, математичне моделювання фізичних навантажень на гравців і згодом очолив наукову лабораторію київського «Динамо», яку в народі назвали «центром Зеленцова».
5. Лобановський вірив у магічну сутність цифри 13 і забороняв футболістам виходити під цим номером на поле. Він особисто перевіряв комплекти одягу, і якщо знаходив футболку з написом «13», то викидав її на смітник. На шляху з роздягальні до поля Лобановський намагався не наступати ногою на лінії розмітки бігових доріжок та на тріщини в асфальті. Завжди ретельно переступав їх.
6. Валерій Лобановський тренував не лише збірні СРСР та України, а також збірні ОАЕ і Кувейту. При чому робота зі збірною Еміратів зробила його легендою серед арабів. При ньому футболісти домоглися найкращого на той момент результату в історії збірної — зайняли 4-те місце на Кубку Азії 1992. Однак з-за конфлікту з головою ФФ ОАЕ, арабським шейхом, який часто втручався в тренерську роботу «Метра», контракт був розірваний. Цікаво, що через кілька років шейх послав Лобановському у Київ листа, в якому вибачився і визнав правоту тренера.
7. Валерій Лобановський залишився в історії під кількома прізвиськами. В молодості його називали «Рудим Соняшником», на футбольному полі за високий зріст — 187 сантиметрів — прозвали «Гусаком». За звичку ходити на тренерському місці його охрестили «Маятником». Самі ж вболівальники прозвали генія вітчизняного футболу «Лобанем» та «Метром». Наші закордонні колеги-журналісти називали Лобановського «Айсбергом» або «Залізний Полковник». А в Еміратах до нього додалося ще одне — «Похмурий Ведмідь».
8. Він завжди розпочинав матчі дуже агресивно, особливо перші 5 хвилин, адже вважав, що тоді всі суперники будуть боятися. «Гравці мають бігати, як собаки, яких не годували 2-3 тижні. А м’яч — це і є їхнє м’ясо», — так говорив Валерій.
9. 12 червня 2016 року відбулася прем’єра документального фільму про легендарного тренера — «Лобановський назавжди». Основу фільму склали вітчизняні та закордонні архівні кіноматеріали, а також оцінки, судження і спогади про «Метра».
10. На честь багаторічного наставника його ім’ям назвали стадіон «Динамо» в Києві, а на території комплексу встановили пам’ятник Валерію Васильовичу, який сидить на тренерській лавці й ніби уважно стежить за грою на стадіоні. Якщо прогулюватися поряд, то можна помітити, що стрілки годинника на руці показують 20 годин 37 хвилин — час, коли перестало битися серце легенди футболу.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський провів телефонну розмову із головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Чарльзом Брауном.
Російський танк, що їхав в наступ, був підбитий з Javelin і продовжив свій шлях з полум’ям зі всіх отворів.
Після чергової російської атаки на Дніпропетровську область на полі у Криворізькому районі була виявлена бойова частина керованої авіаційної ракети Х-59..
На сімсот шістдесят четвертій добі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України зафіксовано 48 бойових зіткнень, 4 ракетних та 77 авіаційних ударів.
Президент України провів зустріч із делегацією політичної групи Європейського парламенту Renew Europe на чолі з президенткою групи Валері Айє.
Міністерство оборони України запропонувало розпочати роботу над законодавчим визначенням поняття «кібервійна».
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…