Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Майже два роки Анна Лампадова працює медичною сестрою 92-ї ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка. До війська жінка прийшла з неабияким досвідом: 20 років роботи в районній лікарні, з яких понад 10 у реанімаційному відділенні.
– Напевно, гени (усміхається. – Авт.). Мій дідусь у роки Другої світової був лікарем, випробовував на собі туберкулін і загинув. Я ж з дитинства мріяла всіх ставити на ноги. Тому без вагань пішла навчатися у Куп’янське медичне училище. Ні на секунду не пожалкувала про свій вибір. Допомагати людям, бути підтримкою для них – це моє.
Те, що кваліфікованих медиків у війську бракує, жінка знала давно. Проте все ніяк не наважувалась залишити колектив, якому віддала пів життя. Втім, коли син-старшокласник сказав мамі, що планує вчитися на медика, а згодом йти до війська, Аня і сама наважилась вдягнути однострій, зазначає пресслужба бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. .
– Роботи я не боюся. Проте медсестра в цивільному житті і медсестра на війні – це дещо різні речі. Тут, у війську, колектив більш згуртований, адже живемо всі разом по 8 місяців, знаємо проблеми один одного, лікуємо тих, хто щодня ризикує життям заради нашої країни. Одне слово, ми тут – як одне ціле.
Аня входить до складу евакуаційного екіпажу, тобто, забирає поранених у «жовтій зоні» – це вже не прямі обстріли, однак умови – польові.
– Найважче – очікування. Тут не знаєш коли, кого і в якому стані будеш забирати. Треба швидко орієнтуватися і максимально допомогти бійцю. Час не чекатиме. Навіть маючи неабиякий досвід роботи, спочатку це непросто. Дякую своїм наставникам, котрі не перший рік на війні. За час перебування в районі проведення ООС перевезли багато наших побратимів. Щоразу їхала з надією, що з ними все буде добре! Надаючи допомогу, відволікала бійців, спілкувалася з ними. Вони розповідали про свої родини – дітей, батьків, кого і як звуть, хто чим займається. Тобто, окрім меддопомоги, намагалася просто, по-людськи підтримувати хлопців.
Сталева витримка, неабиякий досвід і велике серце – ось що приховують чарівна усмішка та добрі очі Анни. Такий, мабуть, і є портрет медичної сестри.
Наша героїня щиро вітає всіх колег із професійним святом. Бажає їм міцного здоров’я, витримки і постійного професійного вдосконалення, адже впевнена: «У цій професії завжди є чому навчатися».
Ми ж, зі свого боку, вкотре дякуємо всім медичним сестрам за невтомну і благородну працю!
Загинув 39-річний чоловік, ще один, 43 років, поранений після влучання в цивільний мікроавтобус російського дрона-камікадзе.
Володимир Зеленський високо оцінив роботу бійців та підрозділів, які відбивають атаки російських безпілотників.
У Національній гвардії України прокоментували історію з поїздкою в потязі службового собаки Ермі, яка викликала бурхливі обговорення в соцмережах.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич повідомив, що потрібно зробити, щоб система рекрутингу набула подальшого поширення.
Ув’язнення отримали бойовики, які намагались «прорвати» оборону ЗСУ під Роботиним.
П’ять російських авіаційних ракет типу «повітря — земля», що не спрацювали під час запуску, виявили і знищили співробітники відділу вибухотехнічної служби поліції Сумської області.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…