Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Трагічна подія минулого – Друга світова війна – сьогодні найбільше оповита різними міфами та перекрученнями. Втримання радянських міфів про війну в Україні є надзвичайно важливим для Росії, адже вони стали головним, здебільшого навіть єдиним елементом радянської ідентичності частини наших громадян. Ті, хто не жив у СРСР, швидше та легше сприймають правду про події тих років. Але сувора реальність говорить, що її треба знати всім. Про це повідомляє АрміяInform.
Уже нині на Донбасі терористи вчать школярів переписаної історії України. В підручниках, які привезли з Росії, немає згадок про терор СРСР у часи правління Сталіна, не розповідається про штучно організований Кремлем Голодомор 1932-1933 років, так само, як про надзвичайну жорстокість на східному фронті в Другій світовій війні.
Одним з найбільших міфів Кремля про Другу світову є те, що в 1941-му Радянський Союз не готувався до війни. Пропонуємо вашій увазі три факти, що спростовують неготовність до ведення бойових дій СРСР, а також повну неочікуваність нападу Німеччини.
- У 1941 році СРСР був найбільш мілітаризованою державою у світі. Перед війною в Радянському Союзі виховували культ збройних сил. До 1941 року збройні сили СРСР лавиноподібно збільшили завдяки введенню з 1 вересня 1939 року загального військового обов’язку. Витрати на армію 1941 року зросли до 43 % від видаткової частини бюджету. Особовий склад збільшився більш ніж у 2,5 раза – з 1 мільйона 943 тисяч у 1939 році до 5 мільйонів 700 тисяч у червні 1941 року.
- Наказ про створення фронтів (Північного, Північно-Західного, Західного, Південно-Західного та Південного), що були сформовані у перші дні війни, а деякі навіть 20 червня. Рішення на створення фронту не ухвалюють за кілька годин, ба навіть днів. Це кропіткий процес планування, котрий може тривати тижні, навіть місяці. Тому факт створення фронтів у 20-х числах червня вказує на те, що плани з ведення війни розробляли й відпрацьовували заздалегідь.
- Жоден з відомих на сьогодні документів 1940-1941 років, у яких містяться радянські плани можливої війни з Німеччиною, немає планів стратегічної оборони – лише наступальної війни. Натомість відомі документи, в яких розробляли плани нападу СРСР на Третій Рейх:
– доповідна записка наркома оборони СРСР і начальника Генерального штабу РСЧА до ЦК ВКП(б) і В. Молотову «Про основи стратегічного розгортання ЗС СРСР на заході і сході» від 16.08.1940;
– аналогічна записка від 18.09.1940;
– доповідна наркома оборони СРСР і начальника ГШ РСЧА для ЦК ВКП(б), Сталіна, Молотова «Про стратегічне розгортання ЗС СРСР на 1941 рік» від 5.10.1940;
– записки начальника штабу Київського особливого воєнного округу, згідно з рішенням Ради Південно-західного фронту (термін «фронт» вжито за пів року до війни) про план розгортання на 1941 рік від грудня 1940 року;
– директива наркома оборони СРСР і начальника ГШ РСЧА командувачу військами Західного особливого воєнного округу на розроблення плану оперативного розгортання військ округу, квітень 1941 року;
– «Міркування про план стратегічного розгортання ЗС СРСР у разі війни з Німеччиною та її союзниками» від 15.05.1941, підготовлені Георгієм Жуковим за участю Семена Тимошенка й Олександра Василевського. Цей документ вартий короткого цитування: «Головний удар силами Південно-західного фронту нанести у напрямку Краків, Катовіце, відрізаючи Німеччину від її південних союзників».
Ці факти не згадуються в жодних російських підручниках з історії. І не дивно, адже пропагандистська машина Кремля працює зовсім у протилежний бік. Й історичні вимисли разом із застосуванням грубої сили – лише допомагають виправдовувати загарбницькі цілі та дії Путіна.
