«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
24 грудня 1943 року розпочалася стратегічна наступальна операція радянських військ проти німецько-румунських з метою заволодіння Правобережною Україною. Це була найбільша воєнна операція на українських теренах у Другій світовій війні, що вирізнялася залученими силами й засобами, своїм розмахом і втратами. Тривала до квітня 1944 року.
Згідно з планом, що був розроблений на початок грудня 1943 року, 1-й Український фронт мав завдання від Києва завдати головного удару в напрямку Вінниці, Могилева-Подільського та частиною сил на Луцьк і Христинівку й розгромити північний фланг групи армій «Південь». Інші Українські фронти ударами з трьох напрямків мали завдання оточити та знищити нікопольсько-криворізьке угруповання німецьких військ.
Однак наприкінці грудня 1943 року до плану були внесені зміни, відповідно до яких перед 2-м Українським фронтом поставили завдання головними силами наступати на Кіровоград (нині – Кропивницький), Первомайськ і частиною сил також на Христинівку та спільно з 1-м Українським фронтом оточити північний фланг групи армій «Південь» і виходом до Карпат розколоти фронт військ Вермахту й розгромити головні сили противника.
Завданням військ 3-го та 4-го Українських фронтів було здійснення ударів, що сходяться, у напрямках на Нікополь, Нововоронцовку з метою розгромити нікопольсько-криворізьке угруповання німецьких військ, розвинути удар на Миколаїв, Одесу й звільнити все Чорноморське узбережжя. При цьому 4-й Український фронт лише на початковій стадії залучали для спільних дій з 3-м Українським фронтом з розгрому противника в районі Нікополя. Надалі – 4-й Український фронт мав зосередитися на діях у Криму разом з Окремою Приморською армією (далі – ОПА), Чорноморським флотом (далі – ЧФ) і Азовською військовою флотилією (далі – АВФ).
Дніпровсько-Карпатська стратегічна операція мала дві частини. На першому етапі тривали Житомирсько-Бердичівська операція, Кіровоградська операція, Корсунь-Шевченківська операція, Рівненсько-Луцька операція, Нікопольсько-Криворізька операція. Друга фаза стратегічної операції – це Проскурівсько-Чернівецька операція, Умансько-Ботошанська операція, Поліська операція, Березнегувато-Снігурівська операція та Одеська операція. Про них читайте в наступних матеріалах АрміяInform у спеціальному проєкті «75 років Перемоги над нацизмом».
