Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
24 грудня 1943 року розпочалася стратегічна наступальна операція радянських військ проти німецько-румунських з метою заволодіння Правобережною Україною. Це була найбільша воєнна операція на українських теренах у Другій світовій війні, що вирізнялася залученими силами й засобами, своїм розмахом і втратами. Тривала до квітня 1944 року.
Згідно з планом, що був розроблений на початок грудня 1943 року, 1-й Український фронт мав завдання від Києва завдати головного удару в напрямку Вінниці, Могилева-Подільського та частиною сил на Луцьк і Христинівку й розгромити північний фланг групи армій «Південь». Інші Українські фронти ударами з трьох напрямків мали завдання оточити та знищити нікопольсько-криворізьке угруповання німецьких військ.
Однак наприкінці грудня 1943 року до плану були внесені зміни, відповідно до яких перед 2-м Українським фронтом поставили завдання головними силами наступати на Кіровоград (нині – Кропивницький), Первомайськ і частиною сил також на Христинівку та спільно з 1-м Українським фронтом оточити північний фланг групи армій «Південь» і виходом до Карпат розколоти фронт військ Вермахту й розгромити головні сили противника.
Завданням військ 3-го та 4-го Українських фронтів було здійснення ударів, що сходяться, у напрямках на Нікополь, Нововоронцовку з метою розгромити нікопольсько-криворізьке угруповання німецьких військ, розвинути удар на Миколаїв, Одесу й звільнити все Чорноморське узбережжя. При цьому 4-й Український фронт лише на початковій стадії залучали для спільних дій з 3-м Українським фронтом з розгрому противника в районі Нікополя. Надалі – 4-й Український фронт мав зосередитися на діях у Криму разом з Окремою Приморською армією (далі – ОПА), Чорноморським флотом (далі – ЧФ) і Азовською військовою флотилією (далі – АВФ).
Дніпровсько-Карпатська стратегічна операція мала дві частини. На першому етапі тривали Житомирсько-Бердичівська операція, Кіровоградська операція, Корсунь-Шевченківська операція, Рівненсько-Луцька операція, Нікопольсько-Криворізька операція. Друга фаза стратегічної операції – це Проскурівсько-Чернівецька операція, Умансько-Ботошанська операція, Поліська операція, Березнегувато-Снігурівська операція та Одеська операція. Про них читайте в наступних матеріалах АрміяInform у спеціальному проєкті «75 років Перемоги над нацизмом».
