У Маневицькому районному суді Волинської області винесли вирок адміністратору популярної Viber-спільноти, який протягом майже року інформував тисячі підписників про місця проведення…
З 2021 року ми маємо перейти на перспективну систему військової освіти, яка передбачає серйозну кореляцією з кар’єрою офіцера, коли кожному наступному призначенню на вищу посаду передує обов’язкове підвищення рівня військової освіти. Про це повідомляє АрміяInform.
АрміяInform продовжує розповідати про зміни у системі військової освіти. Які новітні Лідерські курси запроваджені для офіцерів ЗСУ? На які країни нині рівняється вітчизняна система військової освіти? Щоб отримати відповіді на ці та інші питання, ми звернулися до заступника начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського з навчальної роботи генерал-майора Сергія Салкуцана.
Заочне навчання коштом державного бюджету для військовослужбовців буде припинене
— З цього року заочне навчання коштом державного бюджету для військовослужбовців буде припинене. З чим це пов’язане? З тим, що потенційно з 2021 року ми маємо перейти на перспективну систему військової освіти, яка передбачає серйозну кореляцією з кар’єрою офіцера, коли кожному наступному призначенню на вищу посаду передує обов’язкове підвищення рівня військової освіти. При цьому враховується, що в умовах швидких змін тривалі періоди навчання офіцерів у вищих військових навчальних закладах є невиправданими через стрімке старіння освітнього контенту та, крім всього іншого, фінансово обтяжливими для держави. До того ж заочна форма навчання в системі військової освіти давно зазнає критики. На зміну тривалим 2—3-річним циклам навчання офіцерських кадрів в університеті, які часто не достатньо пов’язані з офіцерською кар’єрою та не забезпечують отримання актуальних знань та умінь на конкретному етапі професійного зростання, вводиться системне оновлення професійних компетентностей відповідно до необхідного рівня військової освіти кожні 3–5 років служби, що передбачене у проєкті «Розвиток системи військової освіти та підготовки військових фахівців», який затвердив Міністр оборони України у 2018 році, — відповів Сергій Салкуцан.
Оперативно-тактичний та оперативно-стратегічний рівні у військовій освіті скасують
За словами Сергія Салкуцана, у військовій освіті тепер не буде оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів. Внесено пропозиції щодо змін законодавства про освіту, якими з 2021-го передбачається введення тактичного, оперативного та стратегічного рівнів, як це впроваджено у країнах-членах НАТО. Для реалізації зазначеної концепції запроваджується система курсів для здобуття відповідного рівня військової освіти.
— Модель зазначених курсів розроблена в університеті на підставі вивчення досвіду країн-членів НАТО, зокрема країн Балтії, і Балтійського оборонного коледжу. Ми реалізовуватимемо три рівні курсів: L-2, L-3, L-4. Якщо перекладати це на мову поки що чинних керівних документів, L-2, L-3 розділить так званий оперативно-тактичний рівень. На L-2 буде вивчатись бригадна тематика, а на L-3 — виключно оперативна: навчання слухачів відбуватиметься в об’єднаних, змішаних групах без урахування спеціалізації, оскільки за стандартами НАТО оперативний рівень передбачає ведення об’єднаних, міжвидових операцій і, відповідно, пов’язану з цим специфіку організації освітнього процесу. Відповідно, L-4 — це стратегічний рівень. Крім суто структурних змін, запроваджуються серйозні змістові зміни, якими передбачено розмежування між оперативним та стратегічним рівнями — тепер основу оперативного рівня становитимуть питання операційного планування та ведення всього спектру об’єднаних операцій, а стратегічного — основи оборонного менеджменту, оборонного планування та прийняття стратегічних рішень у безпековому секторі, — підкреслив генерал-майор.
Він зазначив, що нині триває другий етап пілотного курсу рівнів L-3, L-4. Перший — відбувся влітку 2019 року, коли Національний університет оборони України провів такі курси для офіцерів, які мають освітні ступені «кандидат наук», «доктор філософії» і вище. Крім того, наразі триває пілотний курс рівня L-2 для офіцерів Сухопутних військ.
— Ідея полягає в тому, що офіцерам, які вже здобули освітній рівень магістра, немає сенсу повторно отримувати цей освітній ступінь одночасно зі здобуттям оперативного або стратегічного рівня військової освіти. Крім того, отримання другої вищої освіти за кошти державного бюджету суперечить вимогам законодавства. Для офіцерів, які просуваються кар’єрними сходами, запропоновані курси, що забезпечують професійне підвищення кваліфікації. Тобто, офіцер на підставі раніше отриманого ступеня освіти «магістр» здобуває професійну кваліфікацію «професіонал у сфері оборони, офіцер оперативного рівня» або «офіцер стратегічного рівня», як складову повної освітньої кваліфікації. По суті, під час навчання реалізується професійний стандарт вищої освіти, — додав заступник начальника Національного університету оборони України.
Після Лідерських курсів до магістратури
Тривалість навчання на L-2, L-3 та L-4 на даний час однакова — 6 місяців. Але в перспективі Національний університет оборони планує збільшити терміни до 12 місяців — для оперативного та стратегічного рівнів. Така ж практика існує в інших навчальних закладах країн-партнерів, наприклад, у Балтійському оборонному коледжі та коледжі НАТО в Римі, де тривалість програми оперативного рівня становить 11 місяців, стратегічного — 8.
— Все це не означає, що ми припиняємо провадити підготовку фахівців з освітнім ступенем «магістр». Навпаки, така практика буде вдосконалена та продовжена, а терміни навчання на лідерських курсах враховуватимуть як частину магістерської програми. Ті офіцери, які не отримали на тактичному рівні цього освітнього ступеня, а випускаються з вищих військових навчальних закладів тактичного рівня зі ступенем «бакалавр», матимуть змогу після завершення курсу оперативного або стратегічного рівня вступити до магістратури за спеціальностями 253, 254, 256, які в нас ліцензовані та акредитовані. Таких офіцерів наразі багато. І їхня кількість у перспективі збільшуватиметься у зв’язку із серйозними змінами в системі вищої освіти України. Крім того, наразі ми відпрацьовуємо гнучкий механізм навчання в магістратурі за кошти державного бюджету (переважно в дистанційній або змішаній формі. — Ред.), ми зберегли можливість повторного здобуття офіцерами освітнього ступеня «магістр» за заочною (дистанційною. — Ред.) формою, за їхнім бажанням, за кошти фізичних та юридичних осіб, що не суперечить вимогам законодавства про освіту, — запевнив генерал-майор Сергій Салкуцан.
Програма Лідерських курсів для офіцерів за структурою та змістом — це рівень сучасних бізнес-шкіл стратегічного менеджменту
Сергій Салкуцан розповів, що Національний університет оборони України вже розмістив на своєму сайті програми Лідерських курсів, які за структурою, змістом та спрямованістю відповідають рівню сучасних бізнес-шкіл, що займаються викладанням стратегічного менеджменту. Зазначені програми повністю відповідають і рівню програм провідних навчальних закладів країн НАТО.
— Програми ми розробляємо в партнерстві з BALTDEFCOL (Балтійський оборонний коледж. — Ред.) за підтримки програми NATO DEEP. Ми хочемо, щоб інформація про нашу політику та стратегію була максимально зрозумілою… До речі, у нас на сайті також розміщена сучасна Стратегія університету, затверджена цього року. Вважаю, що за своєю візією — це абсолютно новий документ для системи військової освіти. Достатньо проаналізувати, які цілі та завдання університет висуває на найближчу перспективу, яка його місія та принципи діяльності. Також на сайті розміщені Правила прийому, де подані відповіді на найпопулярніші запитання до нас… Ми рухаємося вперед. Реалізовуємо проєкт «Розвиток системи військової освіти та підготовки військових фахівців». До речі, він також розроблений за безпосередньої підтримки та у співпраці з нашими стратегічними радниками, іноземними радниками начальника університету, з партнерами з програми NATO DEEP та за підтримки наших американських, литовських, польських, німецьких, британських, данських та естонських колег. Це комплексна робота, яка є результатом 3-річної діяльності, починаючи від 2018 року, — підсумував Сергій Салкуцан.
Фото — пресслужба Національного університету оборони України імені Івана Черняховського
