Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Із 21 по 27 квітня 1944 року тривали одні з найгучніших боїв між Українською повстанською армією та військами НКВД. Проти близько п‘яти тисяч повстанців радянська окупаційна влада кинула, за різними даними, від 15 до 30 тисяч енкаведистів. Результат протистояння – тактична поразка радянських військ та вихід із оточення українських повстанців.
У квітні 1944-го розвідка НКВД помітила велику концентрацію повстанських підрозділів у Кременецьких лісах на межі між Тернопільщиною та Рівненщиною. 21 квітня чотири бригади Внутрішніх військ і кавалерійський полк за підтримки танків і штурмових літаків взяли ліс у кільце. В оточенні опинилося шість куренів УПА і велике з’єднання «Холодний Яр», які переходили німецько-радянські фронти. Крім того, в лісі переховувалися приблизно тисяча цивільних (здебільшого місцевих селян), які втікали від радянських репресій або були мобілізовані до повстанських лав. Повстанці вирили окопи й облаштували позиційну оборону за фронтовою тактикою. Це в умовах партизанської війни було явищем винятковим.
Під час операції відбулося 26 зіткнень підрозділів УПА з ВВ НКВД. Деякі бої тривали по 8-11 годин. Найбільший стався під селом Гурби 24 квітня. Командувач Петро Олійник («Роман», «Еней») дав наказ на прорив. Попри чисельну перевагу ворога вояки УПА вирвалися з пастки. У боях, за деякими даними, загинуло до 400 повстанців та кілька сотень енкаведистів. А саме село було повністю спалене.
Як згадує 95-річний рівнянин Василь Кирилюк, останній живий учасник бою під Гурбами, проти одного повстанця було 10 енкаведистів.
– Ми іще десять років воювали за незалежну Україну, – говорить вояк УПА. – Ми були приречені, але ми втримали Батьківщину. А сучасні воїни її здобули. Значить, ми перемогли.
Як зазначають історики, бій під Гурбами є символом незламності УПА. Адже силам НКВД, яких було в кілька разів більше, не вдалося остаточно розгромити повстанців. Вояки УПА прорвалися з оточення, повстанський рух продовжив боротьбу за свободу, яка тривала ще понад 10 років.
Нині на місці найбільшого бою УПА діє Меморіальний комплекс «Героям Гурбинської битви». Минулого року в крипти Меморіалу перепоховали останки восьми бійців, які загинули під час боїв у квітні 1944 року. Останки були знайдені влітку 2019-го неподалік урочища. Особи загиблих встановити не вдалося, але відомо, що всі молоді хлопці віком до 30 років. Пошукові роботи відбулися під час проведення експедиції, організованої Українським інститутом національної пам’яті та комунальним підприємством Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації і політичних репресій «Доля».
Щороку в урочищі Гурби відбувається вшанування пам’яті загиблих Героїв. Традиційно вони проходять на третій день Великодня. Зрозуміло, що цього року вшанування обмежено карантинними заходами. Також цього року планувалося облаштування комплексу: встановлення пандуса, освітлення, влаштування свердловини тощо.
