У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
16 квітня 1710 року в містечку Тягин (нині місто Бендери) на правому березі річки Дністер було схвалено першу в Європі Конституцію. Документ мав назву «Пакти й Вольності Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Конституція обмежувала гетьманські прерогативи, зменшувала соціальну експлуатацію, зберігала особливий статус запорожців і боролася за політичне та церковне відокремлення України від Московії. Документ отримав назву «Конституція Пилипа Орлика» на честь українського гетьмана.
Пилип Орлик (1872–1742) народився в Косуті (нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь). Навчався в Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Мав талант до ораторського мистецтва, захоплювався філософією та поезією. Пилип Орлик добре володів багатьма мовами, зокрема італійською, шведською, французькою, болгарською церковнослов’янською, латинською, польською.
Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик вважав незалежність та територіальну цілісність України. Внутрішня політика та засади держави будувалися на досить передових на той час демократичних засадах, які були закріплені в Конституції.
Законодавчу владу мав представляти парламент — Генеральна Рада, до складу якої входили Генеральна старшина, полковники, генеральні радники (делегати від козацьких полків), представники Запорізької Січі. Згідно з Конституцією було введено поняття — «вільний народ». Населенню України надавалось право на самоврядування, встановлювалися договірні відносини з главою держави. Та найголовніше — народ мав право на самовизначення щодо зміни очільника держави, якщо він не виконує взяті на себе зобов’язання. Конституцію становили преамбула та 16 статей. Була чинною чотири роки, коли Пилип Орлик і Військо Запорізьке боролися за землі Гетьманщини.
«Демократія» по-російськи
Біля села Вільного, що у Новомосковському районі Дніпропетровської області, за часів Пилипа Орлика було козацьке поселення Вільне, поряд з яким за наказом російського князя Василя Голіцина побудували в 1689 році Сергіївську фортецю. Фортеці на той час росіяни будували на українських землях, щоб встановити контроль над підвозом товарів і продуктів до Запорізької Січі та слідкувати за переміщенням козацьких загонів. У разі необхідності сполучення Гетьманщини з Січчю за допомогою фортець блокувалося. Сергіївську фортецю заснували біля переправи через річку Самару, якою здавна користувалися козаки. У фортеці розмістилися стрільці та рейтари, які разом зі своїми сім’ями прибули з Росії.
У 1711 році запорізькі козаки розпочали бойові дії проти російських загарбників та взяли в облогу Сергіївську фортецю. Місцеве населення Вільного підтримало січовиків. Насамперед мешканців міста чинити опір росіянам спонукали криваві репресії 1709–1710 років проти мирного населення України, які розпочалися за наказом Петра I. Коли росіяни побачили, що місцеві козаки не стали боронити фортецю від січовиків, склали зброю та здалися в полон.
Згодом цар надіслав війська, які штурмом взяли фортецю. Генерал-майор Шидловський, який командував приступом фортеці, наказав стратити кожного десятого чоловіка. Інших із сім’ями та малими дітьми відправили на заслання до Сибіру.
Нащадки Пилипа Орлика — сучасні козаки
З того часу минуло понад триста років, але політика Росії відносно нашої держави, розпочата російськими царями, не змінилася. Розпочавши 2014 року війну проти України, Кремль приніс багато горя на нашу землю та разом з тим змусив нащадків запорізьких козаків і в наші часи взятися до зброї та боронити рідну землю. Як і триста років тому, українці стали на захист своєї держави. У 2014 році був створений єдиний в Україні бойовий підрозділ, до складу якого увійшли виключно козаки — добровольча козацька рота спецпризначення імені Т.Г. Шевченка. Козаки за старим козацьким звичаєм взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини. Героїчний подвиг нащадків Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Івана Сірка, Пилипа Орлика було відзначено указом президента України. У 2015 році за мужність та героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету, козаки роти Андрій Мойсеєнко «Отаман Воля», Орест Савельєв «Птах», Станіслав Кохановський «Сікач», Юрій Осипенко «Сармат» були нагороджені орденами «За мужність». А серед нагороджених 2016 року медалями «За жертовність і любов до України» є мужня козачка Світлана Гром «Блискавка».
Вся історія України та козацтва свідчить тільки про одне — волю не дарують, а здобувають.
