Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та розвідки останні місяці у партнерстві з експертами інтенсивно працював над законопроєктом про оборонні закупівлі, з яким пов’язують революційні зміни у системі планування, придбання та ремонту озброєння й військової техніки (ОВТ). Про подальшу долю цих починань кореспондент АрміяInform запитав у голови Підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Ігора Копитіна.
– Чому пригальмувався розгляд ухваленого у першому читанні законопроєкту про оборонні закупівлі, який має зробити закупівлі більш прозорими та ефективними?
– На жаль, у зв’язку з економічною кризою у світі та появою вірусу COVID-19 Верховна Рада України зіткнулася з проблемами, які потребували миттєвого реагування. Крім того, під час пленарних засідань розглядали два законопроєкти з дуже великою кількістю правок (закон про землю та проєкт закону про банківську діяльність), до закінчення розгляду яких, відповідно до регламенту, ми не могли перейти до інших законопроєктів.
Верховна Рада України зіткнулася з проблемами, які потребували миттєвого реагування. У зв’язку з цим поки не було змоги розглянути проєкт Закону про оборонні закупівлі. Я дуже сподіваюсь, що найближчим часом це нам удасться.
У зв’язку з цим поки не було змоги розглянути проєкт Закону про оборонні закупівлі. Я дуже сподіваюсь, що найближчим часом це нам удасться.
– Ви провели зустріч з керівництвом Міноборони. Чи погоджено план щодо раніше реалізованих кроків у рамках реформи державного оборонного замовлення (ДОЗ)?
– Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки провів зустріч з Міністром оборони України Андрієм Тараном. На цій зустрічі очільник військового відомства розповів, що серед пріоритетів його роботи на посаді – продовження курсу реформ.
Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки провів зустріч з Міністром оборони України Андрієм Тараном. На цій зустрічі новий очільник військового відомства розповів, що серед пріоритетів його роботи на посаді – продовження курсу реформ.
Сподіваюсь, що найближчим часом ми матимемо чергову зустріч з Міністром оборони, на якій обговоримо деталі, як саме триватиме реформа оборонних закупівель та інші реформи в оборонному відомстві.
– Тим часом, коли новий закон чекає другого читання, діє стара система закупівель. Чимало експертів критикують ситуацію, в якій ми опинилися. Яке бачення робочої групи з опрацювання нового Закону з оборонних закупівель, яку ви очолюєте?
– У проєкті закону, який ми опрацювали та підготували до другого читання, передбачається поетапність переходу від старої до нової системи. Водночас усі ми розуміємо, якщо ДОЗ на 2020 рік уже затверджено, то посередині року буде важко перейти на нову систему закупівель і планування.
Питання переходу від старої до нової системи передбачено розв’язати через надання дозволу державним замовникам до 1 січня 2021 року здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» (по відкритих, тобто несекретних позиціях) та Закону України «Про державне оборонне замовлення» (для закритих закупівель, включених до ДОЗу).
Це питання передбачаємо розв’язати шляхом надання дозволу державним замовникам до 1 січня 2021 року здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» (по відкритих, тобто несекретних позиціях) та Закону України «Про державне оборонне замовлення» (для закритих закупівель, включених до ДОЗу). Звичайно, ці операції проводитимуть відповідно до річного плану закупівель і затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 рік для кожного державного замовника.
– Державне оборонне замовлення залишається майже повністю засекреченим. Водночас саме зниження надмірної таємності в закупівлях веде до значної економії фінансового ресурсу у зв’язку з нівелюванням корупційних ризиків. Чи продовжується робота щодо внесення відповідних змін до Закону «Про державну таємницю», що покликана розсекретити більшу частину закупівель (замовники зможуть накладати гриф секретності на закупівлі лише після обґрунтування шкоди державному інтересу у разі не засекречення)?
– У проєкті закону «Про оборонні закупівлі» закладені певні кроки щодо зниження надмірної секретності в закупівлях. Зокрема у прикінцевих і перехідних положеннях передбачено обов’язок забезпечити розсекречування відомостей про плани, зміст, обсяг, фінансування договорів, контрактів, виконання яких завершено відповідно до Закону України «Про державне оборонне замовлення», у порядку, визначеному законом. Також переглянуто Закон України «Про державну таємницю», у який пропонується внести зміни щодо переліку, критеріїв і принципів віднесення інформації до сфери таємних закупівель. Усі ці кроки дають змогу знизити надмірність засекреченості в закупівлях.
Крім цього, на базі Комітету створено іншу робочу групу під керівництвом мого колеги, яка із залученням фахівців Міноборони, СБУ, Офісу Президента та інших зацікавлених відомств та організацій розробляє нову редакцію проєкту закону «Про державну таємницю», в якій будуть ураховані всі наші напрацювання та досвід міжнародних партнерів, а також їхні експертні висновки.
