Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Знаний український гурт «Хорея козацька» під орудою відомого бандуриста та лірника Тараса Компаніченка завітав до Одеси. Цього разу візит творчого колективу присвячений музиці гетьманської доби.
Під час концерту в Одеській науковій бібліотеці звучали не тільки авторські твори, а й доробки видатних українських діячів: Івана Мазепи, Стефана Яворського, Теофана Прокоповича, Григорія Грабянки, Димитрія Туптала, Григорія Сковороди, Олексія Розумовського й інших. Це — перлини, народжені в добу Гетьманщини й створені її найкращими синами. Слухачам, серед яких було чимало військовиків Одеського гарнізону, сподобалася жанрова розмаїтість творів: думи, історичні, героїчні й повстанські пісні, гімни, псалми, канти. Репертуар гурту утворено з пісень різних часів: від пізнього середньовіччя до сучасності — теми війни на Донбасі. «Хорея козацька» грала на старовинних музичних інструментах: бандурі, старосвітській бандурі, бароковій гітарі, фіделі (поєднання скрипки з альтом), скрипці, віолончелі для баса, сурмі, сопілці.
Варто зазначити, що слухачів підкорили не лише пісні у виконанні Тараса Компаніченка, а й надзвичайно цікаві лекції про історію того чи іншого твору, історичний контекст тієї доби, яку супроводжував виступ.
Напрочуд цікавою видалась історія про стародавню бандуру, на якій Тарас Компаніченко виконував відомі класичні твори. Зі слів керівника гурту, цьому інструменту понад 100 років. Вона належала козакові та старшині Дієвої армії УНР, комісару міста Проскурова від УНР, учаснику Першого зимового походу та битви під Замостям — Костю Міцевичу, страченому у Кременці нацистськими окупантами у 1943 році. Творчий колектив отримав її у дарунок від українських діаспорян США з Чикаго. Ось така жива історія…
