Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Міністерство оборони України розмістило на своїй Facebook-сторінці привітання від очільника вітчизняного оборонного відомства Андрія Тарана:
“Відома авторка, нобелівський лауреат Світлана Алексієвич в одній зі своїх книг зазначила: «Все, що ми знаємо про жінку, краще за все поєднується із словом «милосердя». Є й інші слова – сестра, дружина, друг, і головне – мати. Жінка дає життя, жінка оберігає життя, жінка і життя – синоніми. Важко з цим не погодитись.
Кажуть, що у війни не жіноче обличчя. Але у війні за незалежність України взяли участь тисячі жінок. Сьогодні в Збройних Силах проходять службу і працюють понад 23% жінок, це більше 58 тисяч. З них майже 29 тисяч – військовослужбовці. Сумлінно виконують свої посадові обов’язки більше 4 тисяч жінок-офіцерів, майже 7 тисяч жінок-сержантів і 17 тисяч жінок-солдатів.
У вищих військових навчальних закладах проходять підготовку більше тисячі курсанток, які завтра поповнять Збройні Сили України.
Жінки служать нарівні з чоловіками, виконуючи свій обов’язок захисників України. А ще, наші жінки – наш духовний тил, джерело наснаги та великого бажання перемогти. Жінка на війні – це безсмертний подвиг, всю глибину якого можна осягнути лише з роками мирного життя.
Шановні жінки, прийміть найщиріші привітання з цим весняним днем. Хай у вашому серці завжди буде весна, ви будете здоровими, щасливими і впевненими у завтрашньому дні.
Ми завжди будемо вами пишатися і берегти вас! Зі святом!”
