Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Сьогодні, 12 лютого, минає п’ята річниця підписання так званих других Мінських угод. Тоді, 2015 року, на історичний саміт у білоруській столиці, вперше після років ізоляції, європейських високопосадовців приймали в розкішному палаці президента Лукашенка. Згідно з протоколом, зустріч лідерів країн мала розпочатися о шостій вечора, тож Франсуа Олланд, Ангела Меркель, Петро Порошенко й Олександр Лукашенко саме о цій годині чекали на Путіна. Російська делегація традиційно запізнювалася. Майже за годину кремлівський ватажок увійшов до Палацу Незалежності…
Привідкрити завісу перемовин у Білорусі та дізнатись подробиці того, що відбувалося за їхніми лаштунками і поза об’єктивами камер, що врешті призвело до підписання «Мінська-2», допоміг французький президент Франсуа Олланд у своїй книзі «Наука влади». Для українського читача ці спогади особливо цікаві тим, що описують політичні прийоми Путіна під час загострення ситуації на Донбасі, де відбувалися тоді бої за Дебальцеве. Наскільки підступний російський президент, Олланд переконався особисто.
«Путін залякує, щоб зручніше вести переговори. Він не завойовує, а відкушує території, шматок за шматком», – так колишній учасник «нормандської четвірки» Франсуа Олланд описує кремлівського ватажка.
Одразу зауважимо, переговори тривали довгих 16 годин.
«Путін намагався виграти час і відтермінувати припинення вогню, аби дати бойовикам змогу оточити українські підрозділи. Ситуацію врятувала Ангела Меркель. Вона крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію», – пише Олланд.
Канцлерка Німеччини добре знає Путіна і вміє з ним розмовляти, а ще вона – терпляча і здатна працювати майже без відпочинку. Після багатьох годин перемовин саме Меркель писала текст домовленостей. «Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди. Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна», – зазначає Олланд і продовжує, що в цей час «Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки».
«Український глава держави невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих регіонів і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв’язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися», – пише політик у спогадах.
Ці переговори, за словами Олланда, були вкрай складними. «О сьомій ранку після безсонної ночі Путін і далі чіплявся за те, щоб перенести припинення вогню на пізніше. Щоб домогтися результату, ми аргументували антиросійськими санкціями, що вже проголошені. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Врешті узгодили, що припинення вогню настане за чотири дні, потім — відведення важкої зброї та обмін полоненими. Автономію провінцій відхилено. Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили», – розповідає французький політик.
Як пригадує Олланд, згодом Путін пішов нібито домовлятися із сепаратистами, однак насправді пішов у номер готелю – поспати, тоді як Меркель, Олланд та Порошенко дрімали в кріслах у залі переговорів. Десь за дві години від ватажків бойовиків нібито надійшла відмова.
«Цього разу нам терпець урвався. Навіть не йдеться, щоб згодитися на поразку. Ми наполягаємо на негайному побаченні з російським президентом і дізнаємося, що, поки ми намагалися, як могли, поспати в переговірній залі, він влаштувався у великому кабінеті з ліжком. Він відпочив за ці дві години й мав свіжіший вигляд, ніж ми. Анґела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час. Його мета — максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить подзвонити. За кілька хвилин він повертається та повідомляє, що бойовики — ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, згодні», – розповів Олланд.
…На жаль, надії, які Франсуа Олланд, Ангела Меркель та експрезидент України покладали на домовленості, не справдилися. На Сході України тривають кровопролитні бої під Дебальцевим…
17 лютого 2015 року Рада Безпеки ООН у своїй резолюції 2202 (2015) щодо ситуації на Сході України одностайно схвалила Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод.
Питаннями виконання всіх складових Мінських домовленостей опікується Тристороння контактна група з проведення переговорів і врегулювання ситуації на Донбасі. Саме сьогодні відбудеться її чергова зустріч у Мінську.
Встановлено абсолютний світовий рекорд— боєць підрозділу Bulava Президентської бригади збив два ворожих «Шахеди» на відстані 500 км.
Воєнна розвідка перехопила розмову російського командира з підлеглими штурмовиками в якій — суцільні погрози розправи за відмову виконувати наказ іти в атаку.
Від початку доби кількість атак агресора по всьому фронту становить 55.
Оператори 1-го центру СБС нанесли удар по «КуйбишевАзот» у Тольятті.
Україна сьогодні — це не просто країна, яка обороняється. Це держава, яка змінює правила гри.
У березні 2026 року підрозділи Міноборони очистили від вибухонебезпечних предметів 876 гектарів територій, звільнених від російських окупантів.
Інспектор прикордонної служби, водій
від 20100 до 20100 грн
Житомир
Державна прикордонна служба України
Машиніст бульдозера, військовослужбовець
від 20000 до 50000 грн
Кропивницький
Військова частина А3406
Командир відділення військовослужбовець
від 22000 до 125000 грн
Дніпро
25 Окрема повітрянодесантна бригада
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….