Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Потужний розвиток снайперської справи розпочався після Другої світової війни. Як не дивно, причиною цього стало вдосконалення масової стрілецької зброї. А точніше – підвищення її скорострільності.
У Другу світову солдати витрачали на кожного вбитого ворога в середньому 25 тисяч куль. Об’єднані війська в Кореї гатили вже до 50 тисяч набоїв. У В’єтнамі ж із появою M-16 американці списували на те саме 200 тисяч пострілів.
Тому нескладно зрозуміти, що виникла гостра потреба розвивати структури спеціалістів, які вбиватимуть ворога одним пострілом. Один акуратний точковий постріл – один труп. Тихо і недорого. Тим більше, що історія воєн 20-го сторіччя буйніла фактами ефективності застосування снайперів.
Вони поступово стали кастовими воїнами. Снайпер, як правило, зовсім відчужений від загальних військових дій. Він сконцентрований на одній меті, яка, можливо, і не змінить хід війни, але здатна легко змінити результат цілої тактичної операції…
«Біла смерть» Сімо Хайхю
Восени 1939-го СРСР висунув вимогу Фінляндії відсунути її кордон на 25 кілометрів від Ленінграда. Фінський уряд відмовився це виконувати. Унаслідок такого рішення сталінська армада вдерлася до невеличкої країни 30 листопада того ж року.
Сімо швидко став відомим у військових колах – його бездоганні постріли вбивали все більше й більше радянських солдатів. «Червоне» командування навіть створило спецзагін для його знищення. Та марно: жодних успіхів операція не принесла. Тоді радянські сили почали просто бомбити територію, де переховувався Сімо.
За всі 100 днів війни Сімо вбив 705 ворогів. За це отримав підвищення від капрала до молодшого лейтенанта та прізвисько «Біла Смерть».
Уже після Другої світової Сімо став успішним мисливцем на лосів і заводчиком мисливських порід собак. Він спокійно помер у 2002-му у віці 97 років.
Михайло Сурков
Роки життя: 1921–1953, СРСР
Сурков – вважався легендою Червоної армії, найкращим радянським снайпером в історії Другої світової. Знищив за весь час війни 702 гітлерівці. Сурков стверджував, що навчився так гарно стріляти завдяки полюванню – ним він займався з дитинства.
Маттіас Хетценауер
Найрезультативніший снайпер вермахту у Другу світову. Служив у 144-му полку гірських єгерів. На рахунку Маттіаса Хетценауера було 345 тільки підтверджених знищень солдатів противника.
У 1945-му потрапив у радянський полон, де провів п`ять років.
Людмила Павличенко
Народилася в Білій Церкві на Київщині. Брала участь у боях за Молдову, обороні Одеси і Севастополя. До липня 1942 року на рахунку Павличенко було 309 німецьких солдатів та офіцерів, зокрема 36 снайперів супротивника.
У червні 1942 року зазнала поранення та була переведена інструктором у школу снайперів. Незабаром її направили із дружньою делегацією СРСР до Канади та США. Під час подорожі Павличенко персонально запросили на прийом до Президента США Франкліна Рузвельта.
Василь Зайцев
Ще одна легенда Червоної армії. Тільки в період Сталінградської битви Зайцев уклав 225 німецьких солдатів, зокрема 11 снайперів. Відома про нього і така історія: розлючені німецькі офіцери вирішили ліквідувати Василя, запросивши на Сталінградський фронт одного з найкращих стрільців Німеччини, керівника елітної снайперської школи. Але під час триденної снайперської дуелі на руїнах міста Зайцев узяв верх над асом, вбивши його за неймовірних обставин.
Карлос Норман Хескок
Мабуть, найвідоміший снайпер за всю історію США. Став знаменитим після екранізації його унікального пострілу Стівеном Спілбергом у фільмі «Врятувати рядового Райана». Це коли Карлос поцілив у голову німецького стрільця через його ж оптичний приціл.
На честь Хескока названо одразу кілька стрільбищ на території США та військова нагорода, хоча сам він отримав за час служби лише «Срібну зірку». Ще одним примітним досягненням Карлоса вважають його постріл із кулемета «Браунінг М2», яким він вразив ворога на відстані 2 250 метрів.
Роб Ферлонг
Володар сучасного рекорду дальності точного снайперського пострілу. Роб встановив його у 2002-му. Тоді він брав участь в операції «Анаконда» в Афганістані. Він зумів уразити бойовика «Аль-Каїди» з відстані 2 430 метрів з гвинтівки «Макміллан Tac-50». Варто зауважити: перший постріл Роба пройшов повз ціль, але збагнути, що перебуває під обстрілом, моджахед зміг, уже діставши, як потім виявилося, смертельне поранення у груди.
