Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Маніакальний потяг північного сусіда до невизнаних територій не дає спокою Кремлю. Росія може визнати самопроголошену Республіку Сомаліленд в обмін на те, що їй дозволять створити військово-морську базу на її території.
Сомалійський півострів або як його ще називають – Африканський ріг – один із регіонів світу, який традиційно перебуває у фокусі уваги як сусідніх країн, так і великих держав загалом. Привабливість цих земель легко зрозуміти, лише поглянувши на карту – вихід у Індійський океан, близькість до багатих природними ресурсами Центральної і Східної Африки, а також доступ до судноплавних шляхів Аденської затоки й Червоного моря. І Сомаліленд, розраховуючи на своє офіційне визнання, готовий розділити наявні у нього географічні можливості з зацікавленими сторонами.
Довідка
Сомаліленд – північна частина Сомалі. Уряд Сомаліленду вважає себе державою-наступником протекторату Британський Сомаліленд, яка була незалежною з 26 червня по 1 липня 1960-го державою Сомаліленд, до об’єднання з підопічною територією Сомалі (колишнє Італійське Сомалі), утворивши Республіку Сомалі.
Республіка Сомаліленд проголосила себе незалежною державою 18 травня 1991 року.
Фактична столиця – місто Харгейса. На території Сомаліленду (138 тис. км²) проживає третина жителів Сомалі. Юридично провінція досі вважається частиною Сомалі, де з 1991 року триває громадянська війна, і перехідний уряд не контролює більшу частину країни. Більше половини мешканців – кочівники-скотарі. Як офіційні в Сомаліленді використовуються сомалійська, арабська і англійська мови. Більшість населення – мусульмани-суніти.
Наразі міжнародне співтовариство вважає Сомаліленд автономним регіоном Сомалі й не визнає його самостійною державою.
У нещодавній публікації New-York Times йдеться, що РФ зберігає інтерес до Африки, який турбує багатьох на Заході. Кремль збільшує об’єми продажу озброєння і програм з навчання військових у нестабільних та авторитарних країнах континенту.
У статті, зокрема, йдеться: «Американські офіційні особи, аналізуючи те, що вони називають конкуренцією великих держав, кажуть, що стурбовані зростаючим впливом Росії, а також Китаю, оскільки Вашингтон бореться за досягнення своїх цілей в галузі економіки і безпеки на континенті». «Російські офіційні особи розглядають порт Бербера як місце розташування своєї бази на узбережжі Сомаліленду, самопроголошеної держави в Сомалі в Аденській затоці. США і Китай мають бази в Джибуті, відокремленої морським кордоном від цього порту, в якому Росія побачила своє майбутнє», – пише New York Times.
Це відбувається на тлі повідомлень про те, що РФ теж проводила переговори про можливе створення морського російського логістичного центру на території Судану, Еритреї або Джібуті. І поки вони не зрушили з мертвої точки, Сомаліленд може дати Москві значно більше, ніж простий логістичний центр, у разі свого офіційного визнання.
Якщо цей проєкт реалізують, це стане першою російською базою в Африці після Холодної війни і важливим кроком для амбітної програми з відродження потужностей російського флоту. Росія, яка мала неабиякий вплив у Африці під час Холодної війни, втратила позиції на континенті після розпаду СРСР. Але в останні роки Москва відновила стосунки з клієнтами радянської епохи, такими, як Мозамбік і Ангола, встановила нові зв’язки з іншими країнами.
Хоча озвучені цифри постійного складу бази є сумнівні, передбачається, що її укомплектують персоналом чисельністю 1500 осіб. Тут перебуватимуть два кораблі класу есмінець, чотири класу фрегат, два пірса для великих субмарин, аеродром із двома злітно-посадковими смугами здатний прийняти до шести важких літаків і 15 винищувачів.
Найімовірніше, переговори в цьому напрямку почалися ще на початку 2017 року, коли невизнану республіку відвідували представники російського посольства в Джібуті, які, швидше за все, були в аеропорту Бербера, що колись використовували ЗС СРСР, і сам порт розташований поруч.
У повідомленнях журналу New African за 2018 рік йдеться, що Росія веде переговори з лідерами Сомаліленду про створення військово-морської бази для підтримки своїх військових кораблів і підводних човнів й роботи в регіоні, а також на перевантажених морських шляхах, де перевозять більшість європейських товарів.
СРСР раніше мав військову база в порту Бербера, але колишній сомалійський диктатор Сіад Барре в 1977 році змусив їх покинути країну.
Експерти вважають, що розгортається нова «Боротьба за Африку», основними гравцями якої є Китай, ЄС і США. Країни Перської затоки, Індія, Бразилія, Туреччина, Іран, Південна Корея також зацікавлені в розширенні співпраці з Африкою. Нині товарообіг Росії з Африкою становить менше $12 млрд.
І хоча переговори стосовно потенційної бази в цьому регіоні йдуть досить давно, офіційної угоди з цього приводу досі немає. Однак її поява навряд чи когось здивує, враховуючи наявність російських військових інструкторів і приватних військових компаній у цьому регіоні.
Надання згоди на розміщення іноземної військової бази стало для бідних держав північного сходу Африки можливістю залучити інвесторів у регіон. Так, у Сомалі існує турецька база, військові з ОАЕ розміщені там уже давно, в Джібуті військові бази є і в американців, французів, китайців, саудитів і навіть японців.
