Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
За ініціативи громадського об’єднання «Серця Кіборгів» сьогодні у Михайлівському Золотоверхому Соборі столиці митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду, присвячену загиблим героям оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк».
Кореспонденти АрміяInform спілкувалися з учасниками та організаторами ритуалу.
Голова «Сердець Кіборгів» — один із найвідоміших захисників ДАПу Анатолій Свирид за позивним «Спартанець»:
— Цього дня, п`ять років тому, на летовищі після підриву термінал було дуже багато тяжкопоранених і загиблих. З ранку 21-го я під білим полотнищем вийшов до бойовиків та обміняв себе на поранених побратимів, хоча пораненим був і сам. Урятував хоч тих, хто вижив…
Раніше ми проводили поминальні служби по полеглих «кіборгах» у Володимирському Соборі. Втім, дякуючи Богу, нині постала із попелу Українська православна церква.
Я вважаю, що для нас, живих, потрібна пам`ять про загиблих та щира молитва за їхні вічні душі. А ще у нас повинен бути такий день, як сьогодні. Щоб уся країна згадувала тих хлопців, які поклали своє життя за українську державність.
Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, позивний «Сумрак»:
— Донецький аеропорт став тією цитаделлю захисту України, яку ми просто зобов`язані увіковічити. Як мусимо і пам’ятати, яку ціну ми платимо за нашу свободу. Хай майбутні покоління розумітимуть, що не можна дозволити реваншу кремлівським загарбникам.
У нас із росіянами дві абсолютно різні цивілізації. Ми демократична цивілізована країна, і хочемо долучитися до Євросоюзу, НАТО. Там людина ціниться понад усе, а влада їй лише прислуговує. У росіян усе навпаки. В московії російська влада є абсолютною цінністю, а людина — робочим та слухняним сміттям.
Дехто у нашому керівництві вважає, буцімто із ними можна про щось гарантовано домовлятися. Але не так. Ми виживемо й переможемо, тільки б`ючись із загарбниками до кінця…
Із промови митрополита Київського і всієї України Епіфанія:
— Сьогодні нас усіх тут зібрала наша любов до українських героїв. До того подвигу, який вони звершили заради кожного із нас, заради своєї Батьківщини.
Завдяки їхньому подвигу сьогодні ми маємо мирне небо над головою. І ми молимося за те, щоби Господь сподобив нас, щоб в українській державі запанував мир.
Але справедливий мир може запанувати тільки тоді, коли ворог покине нашу українську землю. І ми віримо у нашу перемогу, тому що на нашому боці правда. Ми не прагнемо чужого, ми захищаємо свою землю, ми захищаємо свою рідну спільну домівку.
Тому всі ці випробування, які випали на долю нашого українського народу, ми неодмінно здолаємо і станемо ще більш духовно сильними. Ми і надалі будемо молитися, будемо боротися, будемо відстоювати ті цінності, які є дорогими для кожного з нас. Тому що агресор намагається нас поневолити не тільки фізично, а й духовно.
