Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Архівна справа є надзвичайно важливою з точки зору збереження історичної спадщини для майбутніх поколінь. Вивчення військової історії за архівними документами допомагає докладніше і правдиво осмислити життя й діяльність нашого війська, пізнати закономірності історичних подій. Про це розмова з директором Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (ГДА МОУ) Василем Турчиком.
‒ Василю Івановичу, 24 грудня в Україні відзначають День працівників архівних установ. Розкажіть про особливості роботи головного військового архіву України. Які матеріали в ньому зберігаються?
‒ Нині у сховищах Галузевого державного архіву Міністерства оборони України зберігається близько 700 тисяч одиниць документів, які вкладаються у 6345 фондів.
Найдавніші документи датуються 1825 роком. Те, що ми нині можемо тут побачити, заслуга багатьох поколінь архівістів.
У фондах ГДА МОУ, а також у його Львівській та Одеській філіях, є документи установ, організацій, військових частин періоду від початку ХІХ століття і по сьогодні. Тут також зберігаються матеріали про участь військовослужбовців під час подій в Угорщині, Чехословаччині, про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Широко представлені архіви з військових питань, що охоплюють період від встановлення незалежності України до сьогодення. Це документи Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, військових частин, установ і організацій, шпиталів, військових закладів, які висвітлюють багатогранну діяльність військового відомства та Збройних Сил України з моменту їхнього створення.
Зберігаються в архівосховищах також і відомості про участь українських військовослужбовців у миротворчих місіях у інших країнах.
Із початком війни на Сході України у 2015 році співробітниками архіву було розпочато роботу зі створення фондів про участь військовослужбовців у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
‒ Яка головна функція Галузевого державного архіву Міноборони?
‒ Головним завданням архіву та його філій є приймання та збереження військово-історичних документів. Це документи, які утворилися в різні історичні періоди у діяльності Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України, військових частин, установ, навчальних закладів.
Співробітники архіву також надають методичну допомогу департаментам, управлінням Міноборони, Генштабу, військовим частинам як безпосередньо в архіві, так і з виїздом на місця з перевірками стану збереження архівних документів, ведення їхнього обліку впродовж часу знаходження їх на оперативному обліку у військових частинах, установах.
У процесі діяльності військових підрозділів також створюються документи з кадрових питань (особового складу). Для людей вони слугують підставою для видачі довідок соціально-правового характеру для реалізації своїх прав.
Протягом 11 місяців цього року в архів на зберігання ми прийняли 9398 одиниць справ із 224 військових частин.
Починаючи з 2015 року ми також приймаємо на зберігання документи, що надходять із військових частин, установ, які беруть безпосередню участь в операції Об’єднаних сил. Коли вони надходять, працівники архіву проводять експертизу цінності, описують їх і закладають на зберігання. Так, за 11 місяців цього року від військових частин із району ООС до нас надійшло 1345 справ і 3804 окремих документи (карти, доповіді, накази тощо).
Загалом за весь період антитерористичної операції на Сході країни, станом на 20 листопада 2019 року, до ГДА МОУ надійшло 7368 справ, які потрібно привести до ладу і 49722 окремих документи. Половина з цих справ і документів уже описані та закладені на зберігання в архівосховище.
‒ Із яких питань до архіву Міноборони найбільше звертаються люди?
‒ Сьогодні до нашого архіву громадяни найчастіше звертаються з питань соціально-правового характеру, а саме: отримання довідок про підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, учасника бойових дій, участь в АТО, підтвердження стажу роботи та розміру заробітної плати, призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною, та інше.
Окремо б хотілося виділити питання щодо отримання довідки про підтвердження участі бійців у складі добровольчих формувань і які не були у складі військових частин, волонтерів. Тут є проблема, тому що в архіві інформація про цих людей практично відсутня, за винятком окремих випадків, коли така інформація є.
Останнім часом почастішали випадки надходження запитів з питань надання довідок про відчуження земель, майна, приміщень, фондів підприємств Міністерства оборони України, а також запити генеалогічного характеру.
Загалом протягом 11 місяців архів виконав і надав довідки 24809 особам, на підставі яких вони задовольнили свої соціальні права – нарахування та збільшення пенсій, надання статусу учасника бойових дій, статусу ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС. У середньому видаємо 1,2 – 1,3 тис. довідок щомісяця. Це також велика робота.
Окремий напрям роботи – надання консультацій із тих чи інших питань, що цікавлять громадян.
Так, протягом року співробітниками архіву було прийнято 529 громадян безпосередньо в архіві.
‒ Ваша установа надає тільки архівні довідки?
‒ Не тільки. Також забезпечує роботу користувачів у читальному залі.
Хотілось би відзначити, що протягом останнього часу значно зріс попит на нашу інформацію. Приміром, якщо впродовж 2018 року в читальному залі працювало 200 користувачів, то в цьому році їх вже 225.
‒ Чи важко працювати в архівній установі?
‒ Так, робота в архіві важка, – бо це люди. Вони звертаються до нас із запитами, інколи не розуміючи, як працює архів, що ми також можемо не мати всіх потрібних документів. Кожне таке звернення – це не просто допомога людям, це дослідження, під час якого можна виявити досить цікаві факти, не лише з біографії людини, а й з історії війська.
Хочу зазначити, що архівісти – це посередники між минулим і сучасним. Інколи, щоб налагодити цей зв’язок, доводиться витратити не лише час, знання та вміння, а купу нервів. Але ми нікого ніколи не залишаємо без допомоги.
‒ Що нового протягом року було опубліковано?
‒ На нашому сайті виставлені документи, що стосуються висвітлення української революції 1918‒1921 років і які постійно оновлюються. Для більш широкого ознайомлення людей із подіями, що відбувалися у той час, нашими працівниками архіву підготовлено тематичну виставку, яка розміщена у фойє прохідної. Там відвідувачі можуть ознайомитися з архівними документами, фотографіями.
Також постійно проводяться виставки, присвячені подіям, які відбувалися у Збройних Силах України протягом останніх десятиліть – зокрема, до Дня Незалежності, Дня Збройних Сил, запровадження української мови.
У журналі «Архіви України» для широкого загалу читачів надруковано статтю-роз’яснення про фонди Галузевого державного архіву Міністерства оборони України і про те, які документи там зберігаються, як ними користуватися.
Була опублікована інформація стосовно документів, які надійшли до нас із АТО, військових частин.
Також на сайті архіву ми постійно оприлюднюємо документи, які можуть надати людям інформацію з тих подій, що їх цікавлять.
‒ Які сучасні технології використовуєте для роботи архіву?
‒ Сьогодні архівна система спрямована на створення цифрової архівної спадщини. Ми активно працюємо у напрямі забезпечення збереженості документів за допомогою розширення доступу до них – створенням регіонального архівного сховища, де ці документи могли б зберігатися в електронному вигляді. У 2020 році плануємо закупити необхідне обладнання, щоб архівні установи могли приймати такі документи, працювати з ними, а потім передавати на зберігання до архівного сховища.
У 2019 році було придбано архівний сканер для оцифрування архівних документів, розпочато ведення відповідної роботи.
‒ Розкажіть про плани на майбутнє?
‒ Планів багато, та всі вони потребують матеріально-технічної підтримки. На жаль, матеріальна база архіву не відповідає сучасним вимогам. На заміну застарілого обладнання потрібні значні кошти, яких ми не маємо.
У цьому році Міністерство оборони пішло нам назустріч – було виділено 700 тис. гривень на придбання обладнання для сканування документів.
‒ Що б хотіли побажати вашим колегам із нагоди свята?
‒ У першу чергу здоров’я, творчої енергії, вдалих пошуків, цікавих знахідок і успіхів. Їхня складна і водночас цікава робота ‒ це гарантія того, що історична пам’ять залишиться живою та потрібною людям.
